Які особливості регулювання перекладацької діяльності та перекладу, згідно із законодавством України, з'ясовували адвокати під час заходу з підвищення кваліфікації, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, який провів Олег Клим’юк, адвокат, перекладач, член Центру правничої лінгвістики ВША НААУ.
На початку заходу Олег Клим’юк навів визначення понять перекладацька діяльність та переклад, після чого докладно обговорив з учасниками аспекти правничого регулювання перекладацької діяльності та перекладу:
· випадки, коли необхідно надавати/здійснювати переклад.
· вимоги до постачальників перекладацьких послуг – ліцензування/стандарти;
· вимоги до кваліфікації перекладача – освіта.
· що саме і як перекладати.
· засвідчення вірності перекладу.
· інтелектуальна власність.
Отже, перекладацька діяльність в Україні може здійснюватися у формі:
1. Фріланс – самозайнята особа, ПДФО – 18% + військовий збір – 1,5%;
2. ФОП – групи 2 та 3;
3. Працевлаштування – з/п від 5 до 37 тис. грн на руки;
4. Створення юридичної особи – товариство з обмеженою відповідальністю, приватне підприємство;
5. Судовий експерт-лінгвіст.
6. Або в будь-якій іншій формі за вибором.
Володіння іноземною мовою документально підтверджується:
1. Дипломом про вищу освіту в Україні за спеціальностями «Філологія», «Лінгвістика», «Міжнародне право»;
2. Сертифікатом про володіння іноземною мовою – не нижче С1.
3. Дипломом про вищу освіту за кордоном.
Лектор означив окремі аспекти перекладацької діяльності з огляду на законодавче регулювання, відзначивши наступне:
·Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не містить окремих вимог до перекладацької діяльності;
·Відсутня вимога про обов’язкову форму для здійснення перекладацької діяльності, окрім судових експертів;
·Відсутній галузевий законодавчий чи консолідований підзаконний акт про переклад, окрім судових експертів – зареєстрована методика СЕ;
·У перекладацькій діяльності в Україні відсутній регулятор професії.
Говорячи про випадки, коли необхідний переклад, лектор звернув увагу на положення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Розділи IV та V якого передбачають сфери, в яких необхідно забезпечити здійснення перекладу. Наприклад, йдеться про такі сфери як: державні заходи (стаття 12.2), суд (стаття 16.2), трудові договори (стаття 20.2), сфера науки (стаття 22.3), сфера культури (статті 23.2, 23.4), сайти та інтерфейси (стаття 27), публічна заходи (стаття 29), маркування лікарських заходів (стаття 33.8).
Звернув увагу Олег Клим’юк також на положення Податкового кодексу України, а саме:
·Статті 39.4.8 (трансферне ціноутворення) – у разі подання разом із документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів державною мовою;
·Статтю 39-2.6.4.3 (КІК контроль) – у разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не вимагається;
·Статтю 44-2.4 – переклад документів від трасту не вимагається;
·Статтю 64.5 – взяття на облік юридичних осіб – затверджений переклад витягу з іноземного Реєстру, податковий номер, довіреність;
·Статтю 103.5 – довідка про статус резидента закордоном.
Регулювання власне процесу перекладу на додачу до лінгвістичних норм перекладу також здійснюється за допомогою:
·Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (Розділ VI «Застосування української мови як державної у власних назвах та іменах);
·Постанови КМУ від 27.01.2010 № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею»;
·Постанови КМУ 02.05.2023 № 451 «Про затвердження Порядку здійснення перекладу на українську мову актів Європейського Союзу acquis communautaire та на англійську мову актів законодавства України, пов’язаних з виконанням зобов’язань України у сфері європейської інтеграції»;
·Спеціалізованих ресурсів – EuroVocis the EU's multilingual and multidisciplinary thesaurus.
Як зазначив лектор, перекладач має слідувати певним протоколам та стандартам у своїй діяльності для забезпечення найкращої якості та уникнення допущення будь-яких помилок під час перекладів, тому Міжнародна організація зі стандартизації затвердила відповідні стандарти. В Україні імплементовані та є обов’язковими для перекладачів наступні:
·ISO 9001 – СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ – загальний, неспеціалізований стандарт;
·ISO 17100:2015 – ПОСЛУГИ ПЕРЕКЛАДУ – ДСТУ ISO 17100:2017;
·ISO 2384:1977 – ДОКУМЕНТАЦІЯ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПЕРЕКЛАДІВ – ДСТУ 4309:2004.
До добровільних стандартів належать такі:
·ISO 18841 – ПОСЛУГИ УСНОГО ПЕРЕКЛАДУ;
·ISO 20108:2017 – ЯКІСТЬ ЗВУКУ ПРИ СИНХРОННОМУ ПЕРЕКЛАДІ;
·ISO 20771:2020 – ЮРИДИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД;
·ISO 20228 – ПОСЛУГИ ПЕРЕКЛАДУ. ЮРИДИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД. ВИМОГИ;
·SO 21998:2020 – МЕДИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД;
·ISO 18587 – ПОСТРЕДАГУВАННЯ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ.
Процедура засвідчення вірності перекладу передбачена Главою 8 Розділу ІІ Наказу Мін’юсту від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».
Розглянув лектор питання права інтелектуальної власності на перекладені твори, зауваживши, що право інтелектуальної власності на переклад є умовним та повністю залежить від права інтелектуальної власності на оригінальний твір, переклад з якого здійснюється. Переклад є однією з правомочностей автора, який може дозволити або відмовити у перекладі. Перекладачу твору належить авторське право на здійснений переклад, якщо той є результатом його творчої діяльності. Подібно до автора твору, що перекладається іншою мовою, перекладачу належить авторське право на здійснений ним переклад, який вважається похідним твором.
Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» об’єктами авторського права, зокрема, є тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами.
Не охороняються авторським правом офіційні переклади актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційних документів політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (законів, указів, постанов, рішень, державних стандартів тощо).
Окремо лектор розглянув такий результат перекладу як локалізація програмного забезпечення, відзначивши, що без дозволу суб’єктів авторського права на комп’ютерну програму, якщо договором не передбачено інше та якщо зазначені в цій частині дії необхідні виключно для належного використання копії комп’ютерної програми за призначенням, у тому числі для виправлення помилок, законний користувач комп’ютерної програми має право:
1)здійснювати відтворення комп’ютерної програми в цілому або частково, будь-яким способом та в будь-якій формі;
2)здійснювати переклад, адаптацію або будь-яку іншу зміну (модифікацію) комп’ютерної програми й відтворення результатів таких дій.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/mujwz9s6
Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/2p8eker6
Цікаві публікації лектора:
·Тонкощі юридичного перекладу за допомогою САТ. https://tinyurl.com/4sben2pa
·Вивчення юридичної англійської мови: поради, підказки та підводні камені. https://tinyurl.com/mwnw4vzb
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ