Що таке OSINT-техніки, та як вони допомагають в роботі адвоката? – розповів під час вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, керуючий адвокатським бюро «Кудос» Артем Облетов.
На початку заходу лектор окреслив поняття OSINT (open source intelligence—розвідка відкритих баз даних), визначивши його як розвідку інформації, отриманої із загальнодоступних джерел, яка не потребує таємних методів збору.
Основою будь-якого OSINT-проєкту є закріплені протоколом Берклі стандарти. Артем Облетов нагадав, що протокол Берклі – це рекомендаційний документ, який у 2020 році представили Центр прав людини Університету Берклі в Каліфорнії та Офіс Верховного комісара ООН з прав людини. Він окреслює мінімальні стандарти для пошуку, збирання, зберігання, перевірки та аналізу відкритих джерел, і може слугувати практичним посібником для юристів, журналістів та дослідників.
OSINT є допоміжним інструментом в роботі адвоката, оскільки виконує наступні функції:
1.Посилення аналітичної функції під час поточної діяльності (розширює палітру інструментів з пошуку інформації та її застосування);
2.Розширення спектру послуг, що можуть бути пропоновані адвокатом;
3.Аналіз контрагентів (власних та клієнтських) due diligence, захист бізнесу, виявлення високо ризикованих проєктів);
4.Збір доказів для судових процесів;
5.Розслідування злочинів (економічні, у сфері державних закупівель, шахрайства, корупційні, легалізації, воєнні злочини);
6.Формування аналітичних звітів та довідок, проведення досліджень;
7.Перевірка ділової репутації клієнтів, опонентів, співробітників;
8.Перевірка інформації отриманої з різних джерел (фактчекінг);
9.Аналіз ніші ринку, аналіз конкурентів та прогнозування розвитку подій.
Лектор зауважив, що повного переліку джерел, звідки можна брати інформацію не існує. Важливо розуміти контекст динамічності розвитку технологій, трансформації та оновлення баз даних, створення нових ресурсів тощо.
Необхідним є розуміння того, що список джерел для пошуку та набір інструментів прямо залежить від конкретної мети розслідування.
Найбільш розповсюджені категорії пошуку інформації про особу:
● Повні анкетні дані;
● Особисті контакти – номери телефонів, адреси роботи та проживання;
● Документи-ідентифікатори (паспортні дані, посвідчення водія, посвідчення спеціальних статусів та спеціальних дозволів, ІПН, документи про освіту, володіння майном тощо);
● Біографічні дані – місце народження, освіта, місця роботи та поточна зайнятість, відзнаки та можливі факти біографії пов’язані з правопорушеннями;
● Дані про професійну діяльність – офіційні ресурси, згадки у ЗМІ, власна соціальна активність та публікації;
● Інформація про фінанси – доходи/видатки, кредитна історія, заборгованості та недобросовісне виконання фінансових обов’язків;
● Інформація про контакти – взаємозв’язки, активність та направленість комунікації, місця відвідування та публічна діяльність, неофіційні зв’язки та приховані.
Найбільш розповсюджені джерела пошуку інформації про особу:
● Соціальні мережі;
● Публічні реєстри та бази даних (внутрішні та зовнішні);
● Державні звіти та статистичні дані;
● Особисті та корпоративні інформаційні ресурси;
● Засоби масової інформації (друковані, Інтернет видання);
● Форуми та тематичні канали, конференції та івенти;
● Профільні Телеграм-боти та застосунки (InfoBaza, Opendata, авто номери);
● Блокчейн аналітика;
● Даркнет.
Лектор виділив такі умовні етапи OSINT:
І етап: Визначення мети проведення пошуку
ІІ етап: Визначення джерел пошуку
ІІІ етап: Збір даних (накопичення та фіксація)
ІV етап: Ознайомлення з отриманою інформацією та її фільтр на предмет користі –необхідності додаткового пошуку
V етап: Аналіз інформації та побудова зв’язків із об’єктом пошуку
VІ етап: Перевірка достовірності отриманої інформації, джерел її отримання та формування їх переліку
VІІ етап: Складення звіту, структурування отриманих результатів пошуку
Говорячи про легалізацію OSINT результатів, Артем Облетов навів приклади з урахуванням практики збору та формування доказів у кримінальному провадженні:
1.Огляд ресурсів адвокатом. Імітація проведення слідчої дії – огляд. За результатами формуємо умовний протокол та долучаємо офіційно результати до матеріалів кримінального провадження. Подаємо клопотання про проведення ідентичних дій зі сторони слідчого.
2.Огляд ресурсів із залученням експерта. Знайдену інформацію фіксуємо шляхом проведення комп’ютерно-технічних експертиз. Результати долучаємо до матеріалів кримінального провадження. За необхідності подаємо клопотання про проведення аналогічних дій слідчим.
3.Здійснення запитів для отримання офіційних відповідей від розпорядника інформації. Результати долучаємо до матеріалів кримінального провадження. За необхідності подаємо клопотання про проведення аналогічних дій слідчим.
4.Проведення опитувань адвокатом. Отримуємо додаткові роз'яснення від володільців інформації, свідків, очевидців. У процесі можемо отримувати від них додаткові документальні підтвердження. Результати долучаємо до матеріалів кримінального провадження. За необхідності подаємо клопотання про проведення аналогічних дій слідчим.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/48ntp5hs
Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/24675a8u
Цікаві публікації лектора:
·Інженерно-технічні експертизи у кримінальних провадженнях, пов’язаних із ДТП: завдання та орієнтовний перелік питань. https://tinyurl.com/2bjxnjny
·Алгоритм дій адвоката під час проведення слідчого експерименту. https://tinyurl.com/bdet2zhc
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ