Лектор докладно проаналізував разом з учасниками OSINT-техніки в роботі адвоката, а саме:
- 1. OSINT – що це?
- 2. Чим OSINT допоможе адвокату?
- 3. Джерела для OSINT. Найбільш розповсюджені категорії пошуку інформації про особу.
- 4. Етапи OSINT.
- 5. «Легалізація» OSINT результатів.
У рамках характеристики OSINT-техніки в роботі адвоката акцентовано на наступному:
1. OSINT – що це?
OSINT (open source intelligence — розвідка відкритих баз даних) в цілому можна визначити як розвідку інформації, отриманоїіз загальнодоступних джерел, яка не потребує таємних методів збору.
Протокол Берклі – рекомендаційний документ, який у 2020 році представили Центр прав людини Університету Берклі в Каліфорнії та Офіс Верховного комісара ООН з прав людини. Окреслює мінімальні стандарти для пошуку, збирання, зберігання, перевірки та аналізу відкритих джерел, і може слугувати практичним посібником для юристів, журналістів та дослідників. Закріплені стандарти є основою будь-якого OSINT-проєкту.
Протокол передбачає:
- – міжнародні стандарти проведення розслідувань;
- – положення про методи та процедури для збирання, аналізу та зберігання цифрової інформації;
- – окреслення професійних, правових та етичних принципів розслідувань; – окреслення безпекових заходів.
Інформація у відкритому доступі включає загальнодоступну інформацію, яку будь-який представник громадськості може спостерігати, купувати чи запитувати, не вимагаючи особливого правового статусу чи несанкціонованого доступу.
2. Чим OSINT допоможе адвокату?
- • Посилення аналітичної функції під час поточної діяльності (розширення палітри інструментів з пошуку інформації та її застосування);
- • Розширення спектру послуг, що може бути пропонований адвокатом;
- • Аналіз контрагентів (власних та клієнтських) (due diligence, захист бізнесу, виявлення високо ризикованих проєктів);
- • Збір доказів для судових процесів;
- • Розслідування злочинів (економічні, у сфері державних закупівель, шахрайства, корупційні, легалізації, воєнні злочини);
- • Формування аналітичних звітів та довідок, проведення досліджень;
- • Перевірка ділової репутації клієнтів, опонентів, співробітників;
- • Перевірка інформації отриманої з різних джерел (фактчекінг);
- • Аналіз ніші ринку, аналіз конкурентів та прогнозування розвитку подій.
3. Джерела для OSINT. Найбільш розповсюджені категорії пошуку інформації про особу
Повного переліку джерел звідки можна брати інформацію просто не існує. Важливо розуміти контекст динамічності розвитку технологій, трансформації та оновлення баз даних, створення нових ресурсів тощо.
Важливим є розуміння того, що список джерел для пошуку та набір інструментів прямо залежить від конкретної мети розслідування. Це відправна для пошуку.
Найбільш розповсюджені категорії пошуку інформації про особу:
● Повні анкетні дані;
● Особисті контакти – номери телефонів, адреси роботи та проживання;
● Документи – ідентифікатори (паспортні дані, посвідчення водія, посвідчення спеціальних статусів та спецдозволів, ІПН, документи про освіту, володіння майном тощо);
● Біографічні дані – місце народження, освіта, місця роботи та поточна зайнятість, відзнаки та можливі факти біографії пов’язані з правопорушеннями;
● Дані про професійну діяльність – офіційні ресурси, згадки у ЗМІ, власна соціальна активність та публікації;
● Інформація про фінанси – доходи/видатки, кредитна історія, заборгованості та недобросовісне виконання фінансових обов’язків;
● Інформація про контакти – взаємозв’язки, активність та направленість комунікації, місця відвідування та публічна діяльність, неофіційні зв’язки та приховані.
● Соціальні мережі;
● Публічні реєстри та бази даних (внутрішні та зовнішні);
● Державні звіти та статистичні дані;
● Особисті та корпоративні інформаційні ресурси;
● Засоби масової інформації (друковані, Інтернет видання);
● Форуми та тематичні канали, конференції та івенти;
● Профільні Телеграм-боти та застосунки (InfoBaza, Opendata, авто номери);
● Блокчейн аналітика;
● Даркнет
4. Етапи OSINT
- І етап: Визначення мети проведення пошуку.
- ІІ етап: Визначення джерел пошуку. І
- ІІ етап: Збір даних (накопичення та фіксація).
- ІV етап: Ознайомлення з отриманою інформацією та її фільтр на предмет користі – необхідності додаткового пошуку.
- V етап: Аналіз інформації та побудова зав’язків із об’єктом пошуку.
- VІ етап: Перевірка достовірності отриманої інформації, джерел її отримання та формування їх переліку.
- VІІ етап: Складення звіту, структурування отриманих результатів пошуку.
5. «Легалізація» OSINT результатів
Приклади буде наведено з урахуванням практики у збору та формування доказів у кримінальному провадженні.
- Огляд ресурсів адвокатом. Імітація проведення слідчої дії огляд. За результатами формуємо умовний протокол та долучаємо офіційно результати до матеріалів кримінального провадження. Подаємо клопотання про проведення ідентичних дій зі сторони слідчого.
- Огляд ресурсів із залученням експерта. Знайдену інформацію фіксуємо шляхом проведення комп’ютерно-технічних експертиз. Результати долучаємо до матеріалів кримінального провадження. За необхідності подаємо клопотання про проведення аналогічних дій слідчим.
- Здійснення запитів для отримання офіційних відповідей від розпорядника інформації. Результати долучаємо до матеріалів кримінального провадження. За необхідності подаємо клопотання про проведення аналогічних дій слідчим.
- Проведення опитувань адвокатом. Отримуємо додаткові роз’яснення від володільців інформації, свідків, очевидців. У процесі можемо отримувати від них додаткові документальні підтвердження. Результати долучаємо до матеріалів кримінального провадження. За необхідності подаємо клопотання про проведення аналогічних дій слідчим.
Першоджерело: https://tinyurl.com/ycyfrz8y