Артем Облетов – адвокат кримінальної практики юридичної компанії «Міллер» провів у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «ДТП з постраждалими: особливості розслідування кримінальних правопорушень у даній сфері».

Під час вебінару лектор сфокусував увагу на обов’язкових першочергових слідчих діях, видах експертиз у даній категорії кримінальних проваджень та взаємодії з потерпілою стороною.

Скоєння ДТП внаслідок порушення правил дорожнього руху є дуже розповсюдженим в Україні явищем і такі дії входять до категорії найбільш поширених правопорушень.

У разі, якщо настало ДТП і водій одного з транспортних засобів є винуватим (а це трапляється завжди, хтось є винуватим), то можливе настання деяких видів відповідальності.

Українським законодавством передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за скоєння ДТП.

Ступінь тяжкості наслідків ДТП впливає для винних осіб на вид та розмір відповідальності, що у свою чергу, визначає застосування норм певної галузі права, які будуть регламентувати порядок оформлення автопригоди та реагування на відповідні наслідки:

а) адміністративна відповідальність (пошкодження у результаті автопригоди спричинено лише матеріальний збиток (без постраждалих) (стаття 124 КУпАП);

б) кримінальна відповідальність (середньої тяжкості тілесні ушкодження, тяжкі наслідки та смерть особи) (стаття 286, 286-1 КК України);

в) цивільно-правова відповідальність (як наслідок за заподіяну матеріальну та моральну шкоду).

Діяння завжди пов’язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів – правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху (бланкетна норма).

Отже, кримінальна відповідальність за ДТП передбачена статтею 286 Кримінального кодексу України. Згідно з останньою, злочином є порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, лише у випадку, якщо такі дії спричинили:

• середньої тяжкості ушкодження потерпілому;

• тяжке тілесне ушкодження потерпілому;

• смерть потерпілого або кількох потерпілих.

До першочергових обов’язкових слідчих дій у даній категорії кримінальних проваджень віднесено:

• Огляд місця події (фіксація – протокол огляду місця ДТП, схема ДТП, фототаблиця з місця ДТП, результати відеофіксації).

Важливим при відображенні у протоколі є: відповідність взаєморозташування об’єктів; чітке відображення слідів ДТП; коректність здійснених вимірів та їх перенесення до протоколу визначення та фіксація місця первинного контакту (за слідами залишеними після ДТП, пояснення водіїв та свідків).

Найбільш інформативними будуть фото: загального плану з місця ДТП по напрямку руху транспортних засобів (бажано з різних ракурсів); фото слідів, що можуть швидко зникнути (сліди витікання рідини, сліди гальмування та інше);

• Встановлення контактних даних свідків та очевидців, відібрання пояснень. Категорії питань: питання щодо того, що передувало ДТП; питання стосовно самого моменту ДТП; питання стосовно обставин після ДТП;

• Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного сп’яніння.

На стадії досудового розслідування слідчими діями, направленими на з’ясування обставин ДТП є:

• огляд місця події;

• допит свідків та потерпілих;

• проведення слідчих експериментів;

• огляд транспортних засобів;

• здійснення запитів на отримання інформації, речей, документів (відеозаписи з камер відеоспостереження; відомості щодо погодних умов; відомості щодо стану дорожнього покриття, аварій; відомості щодо розташування дорожніх знаків, розмітки; відомості щодо розташування та схеми роботи світлофорних об’єктів; відомостей щодо проходження технічного огляду транспортного засобу, ремонту, технічних характеристик транспорту та окремих систем; запити направлені на встановлення особи водія та ін.);

• здійснення тимчасового доступу до речей та документів (у першу чергу медична документація);

• призначення комплексу експертиз.

Серед обов’язкових експертиз виділено наступні:

1. Інженерно-технічні експертизи (автотехнічні, транспортно-трасологічні);

2. Судово-медична експертиза (визначення ступеню тілесних ушкоджень, механізму спричинення, встановлення причин смерті, дослідження біологічних зразків);

3. Криміналістичні експертизи;

4. Дослідження відео та звукозапису;

5. Експертиза стану доріг і дорожніх умов у місцях ДТП;

6. Психологічна експертиза (виявлення психофізичних характеристик водія).

Найбільш дієвим у питанні дослідження обставин ДТП є призначення комплексних експертиз.

Артем Облетов запропонував до застосування алгоритм вивчення висновку експерта та підготовки до його допиту, що включає:

• ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, результатами фото та відеофіксації наслідків ДТП;

• визначення порядку призначення експертизи у кримінальному провадженні – ознайомлення з постановою про призначення експертизи (вихідні дані визначені слідчим, перелік питань експерту, обсяг матеріалів/речей, що передаються для вивчення);

• співставлення вихідних даних зазначених слідчим у постанові про призначення експертизи з матеріалами кримінального провадження;

• вивчення висновку експерта на предмет відповідності вимогам організації проведення та оформлення експертних проваджень;

• перевірка розрахунків на відповідність методичним рекомендацім та методам дослідження;

• підготовка запитань до експерта.

Окремо лектор зупинився на основних напрямках взаємодії з потерпілою стороною, що включають:

• виконання водієм вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху (виклик швидкої, поліції на місце ДТП; надання первинної медичної допомоги самостійно; транспортування до лікувального закладу потерпілого);

• проведення первинної зустірічі з потерпілою стороною для початку «медіації»;

• оцінка співмірності запиту на отримання відшкодування з наслідками. Перевірка наявності документального підтвердження збитків;

• призначення альтернативних експертних досліджень направлених на перевірку розміру збитків;

• визначення порядку відшкодування – із залученням страхової / суто винуватцем;

• здійснення відшкодування збитків. Визначення питання можливості примирення під час досудового розслідування / підписання угоди про визнання винуватості (стосується ч.2, ч.3 ст. 286 КК України).

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://surl.li/iauos

Тематичний огляд матеріалу – на сторінці Advocat Post: http://surl.li/iaupi

Цікаві публікації лектора:

• Захист бізнесу від тиску з боку правоохоронних органів: як підготувати підприємство до обшуку та як діяти захисникові? http://surl.li/iaupr

• Чи може продовжуватися фіксація обшуку на особистий мобільний телефон прокурора, мотивуючи це ст. 615 КПК? http://surl.li/iaupw

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ