Понад 1500 адвокатів підвищили професійну кваліфікацію на вебінарі “Особливості застосування Європейської конвенції з прав людини в часи війни”, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ 15 квітня 2022 року.
Лекторкою заходу виступила Ґаяне Нуріджанян – магістр права (Кембриджський університет), доктор філософії у галузі права (Університетський коледж Лондона), викладачка кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА, яка має чималий досвід роботи у Раді Європи, Європейському суді з прав людини та Міжнародному кримінальному суді, а також значний досвід проведення наукових досліджень з міжнародного права та прав людини.
Відкриваючи захід, Ґаяне Нуріджанян підкреслила актуальність теми застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (по тексту — Конвенція, ЄКПЛ) в реаліях українського сьогодення та наголосила, що міжнародне право прав людини, зокрема, й ЄКПЛ, застосовується не лише у мирний час, але й в умовах війни.
Програмою вебінару було охоплено наступні тематичні питання:
— Тлумачення ЄКПЛ у світлі норм міжнародного гуманітарного права;
— Підстави здійснення державою екстратериторіальної юрисдикції за ЄКПЛ;
— Застосування ЄКПЛ до дій РФ на території України;
— Наслідки виключення РФ з Ради Європи для захисту прав людини на території України.
Розкриваючи у першій частині доповіді ключові положення щодо тлумачення ЄКПЛ у світлі норм міжнародного гуманітарного права, лектор звернула увагу учасників на закріплену ст. 15 можливість відступу від зобов'язань за цією Конвенцією під час надзвичайної ситуації.
Під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.
Доповідач акцентувала на тому, що за жодних умов наведене вище положення не може бути підставою для відступу від статті 2 ЄКПЛ, крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій, і від статей 3, 4 (пункт 1) і 7 зазначеної Конвенції.
Держава, використовуючи це право на відступ від своїх зобов'язань, у повному обсязі інформує Генерального секретаря Ради Європи про вжиті нею заходи і причини їх вжиття. Вона також повинна повідомити Генерального секретаря Ради Європи про час, коли такі заходи перестали застосовуватися, а положення Конвенції знову застосовуються повною мірою.
Під час доповіді увагу учасників було зосереджено на тлумаченні статті 2 Конвенції — “Право на життя”, за змістом якої право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.
Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили:
- a) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства;
- b) для здійснення законного арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою;
- c) при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання.
У своїй доповіді лектор відзначила підхід ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі Варнава та інші проти Туреччини, 2009 р., згідно з яким «Статтю 2 необхідно тлумачити, наскільки це можливо, у світлі загальних принципів міжнародного права, включаючи норми міжнародного гуманітарного права, які відіграють невід’ємну і загальновизнану роль у пом’якшенні жорстокості та нелюдства збройного конфлікту … в зоні міжнародного конфлікту Договірні держави зобов’язані захищати життя тих, хто не бере або більше не бере участь у бойових діях».
Предметом обговорення з учасниками стали положення ст. 3 ЄКПЛ щодо заборони катувань, а також ст. 5 ЄКПЛ, що закріплює право на свободу та особисту недоторканність, і також містить вичерпний перелік підстав позбавлення свободи (законне ув’язнення після засудження, законне тримання під вартою тощо).
У другій частині вебінару лектором було проаналізовано підстави здійснення державою екстратериторіальної юрисдикції за ЄКПЛ.
Першочергово, Ґаяне Нуріджанян наголосила на зобов'язанні поважати права людини згідно ст. 1 ЄКПЛ. Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.
Як роз'яснено під час лекції, юрисдикція держави – це повноваження здійснювати суверенітет, здійснювати регулювання відносин відповідно до своїх законів. Як правило, держава здійснює юрисдикцію на території, що належить їй відповідно до норм міжнародного права (територіальний принцип). У виняткових випадках держава може здійснювати юрисдикцію поза межами своєї території, тобто на території, що належить іншим державам (екстратериторіальна юрисдикція)
Висвітлюючи підстави здійснення екстериторіальної юрисдикції лектор навела 2 основні, які є релевантними сьогоднішній дискусії та ситуації війни в Україні:
- Ефективний контроль над територією/частиною території іншої держави;
- Здійснення влади та фізичного контролю представником держави над особою.
Роз'яснюючи вказані підстави доповідачем наведено відповідні приклади з практики, у тому числі справ, що розглядаються Європейським судом з прав людини за відповідними зверненнями України.
Предметом дискусії з учасниками стало питання застосування ЄКПЛ до фази активних бойових дій на території іноземної держави.
В цій частині доповіді лектор висвітлила підхід ЄСПЛ у справі Georgia v Russia (II), рішення від 21 січня 2021 року: події, що відбулися під час активної фази бойових дій (8-12 серпня 2008 року), не підпадають під юрисдикцію РФ для цілей статті 1 Конвенції; ця частина заяви до ЄСПЛ визнана неприйнятною (11 суддів за, 6 проти). Позицію Суду аргументовано, зокрема, тим, що сама реальність збройного протистояння та бойових дій між ворожими військовими силами, які прагнуть встановити контроль над територією в умовах хаосу, не лише означає, що немає «ефективного контролю» над територією, але також виключає будь-яку форму «повноважень та контролю державного агента» над особами.
В третьому тематичному блоці вебінару Ґаяне Нуріджанян розкрила наслідки виключення РФ з Ради Європи для захисту прав людини на території України.
Лектор наголосила, що 16 березня 2022 року Комітет Міністрів Ради Європи прийняв рішення виключити РФ із Ради Європи. Підстава – це акт агресії, незаконне застосування сили проти України, порушення прав людини на території України, що порушує статтю 3 статуту Ради Європи.
Важливою є Стаття 58 § 3 ЄКПЛ, відповідно до якої Держава-учасниця Конвенції, що припиняє бути учасницею Ради Європи, припиняє бути стороною ЄКПЛ на тих же умовах.
Лектор також звернула увагу учасників на резолюцію Пленуму ЄСПЛ від 22 березня 2022 року, за змістом якої ЄКПЛ припиняє дію для РФ з 16 вересня 2022 року. РФ відповідальна за порушення положень Конвенції, що можуть мати місце до 16 вересня 2022 року (ст 58 § 2 ЄКПЛ та ст 70 § 1(b) Віденської конвенції про право міжнародних договорів).
В завершення заходу Ґаяне Нуріджанян надала практичні поради та відповіла на численні запитання учасників щодо ефективних механізмів міжнародного захисту через воєнні дії росії в Україні, способів відшкодування шкоди, завданої рф, можливості безпосереднього звернення до ЄСПЛ, інших міжнародних установ, та інших, пов'язаних з темою вебінару.
Адвокати висловили вдячність лектору за важливі та практично необхідні знання і навички, а також організаторам заходу за можливість підвищувати кваліфікацію з актуальних тем в умовах воєнного стану.
Традиційно учасники обмінялися між собою вітаннями і теплими словами підтримки, віри в Збройні Сили України, добровольчі об'єднання та мужніх українських воїнів, висловили переконливу впевненість в перемогу України у війні.
Вища школа адвокатури НААУ висловлює щиру вдячність лектору Ґаяне Нуріджанян та всім адвокатам, які долучилися до участі у вебінарі.
Ми продовжуємо проводити заходи з підвищення кваліфікації адвокатів та правопросвітництво в умовах воєнного стану в Україні.