Лектор докладно проаналізував разом з учасниками встановлення факту смерті vs оголошення померлим щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а саме:

• 1. Правове регулювання.
• 2. Дефініція важлива.
• 3. Категорії.
• 4. Коли є відомості про смерть зниклої особи.
• 5. Державна реєстрація смерті.
• 6. Поширені труднощі при реєстрації смерті.
• 7. Зовнішні фактори і мотивація.
• 8. Пошуки оптимального варіанту.
• 9. Доступні варіанти судових процедур.
• 10. Строки і правові наслідки.
• 11. Звернути увагу адвокату.
• 12. Мотивація та можливості для адвоката.

У рамках характеристики встановлення факту смерті vs оголошення померлим щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин акцентовано на наступному:

1. Правове регулювання

1. Цивільний кодекс України;
2. Закон України «Про правовий режим воєнного стану»;
3. Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»;
4. Підзаконні нормативні акти (зокрема Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.22 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»)

2. Дефініція важлива

Відповідно до абзацу 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа, зникла безвісти за особливих обставин, – особа, зникла безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

3. Категорії

Особи, зниклі безвісти за особливих обставин:

• Військовослужбовці;
• Цивільні особи.

4. Коли є відомості про смерть зниклої особи

Смерть фізичної особи:

• Біологічний аспект;
• Правовий аспект.

Правові наслідки смерті фізичної особи:

• припинення правоздатності (ч. 4 ст. 25 ЦК України);
• припинення дієздатності (ст. 30 ЦК України);
• припинення шлюбу (ч. 1 ст. 104 СК України);
• зміна статусу дітей – напівсироти, сироти (ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст. 243 СК України);
• трудові відносини/служба (припиняються);
• правонаступництво (цивільне, цивільно-процесуальне);
• відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Смерть фізичної особи:

• біологічна – з моменту настання біологічної смерті;
• юридичний факт і акт цивільного стану – з моменту державної реєстрації.

5. Державна реєстрація смерті

Обов’язковість та правові підстави державної реєстрації смерті встановлені:

1. Ст. 49 ЦК України:

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

2. Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (ст.ст. 2,3):

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Фактичні підстави для реєстрації смерті органом ДРАЦС (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»):

• документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою;
• рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

6. Поширені труднощі при реєстрації смерті

Неможливо отримати лікарське свідоцтво про смерть:

• Відсутній фізичний доступ до медичних установ (окупована територія, непідконтрольна територія, бойові дії, медичні установи не діють, відсутня/недоступна первинна документація щодо смерті особи);
• Відсутнє/невпізнане тіло померлої/ загиблої особи;
• Логістичні труднощі (небезпечні поїздки, порушення транспортного сполучення, перебування зацікавлених осіб у іншому регіоні або за кордоном).

7. Зовнішні фактори і мотивація

• «Традиційні» випадки необхідності встановлення факту смерті особи (як юридичного факту).

• «Традиційні» випадки необхідності оголошення фізичної особи померлою.

• Сучасні об’єктивні фактори, якими обумовлена необхідність звернення до суду за встановленням факту смерті особи або оголошенням її померлою.

• Мотивація зацікавлених осіб щодо встановлення факту смерті особи та/або оголошення фізичної особи померлою.

8. Пошуки оптимального варіанту

• Боротися за можливість адміністративної (органи ДРАЦС, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин);

Якщо, адміністративна процедура не доступна:

• Оголошення особи померлою;
• Встановлення факту смерті (зважаючи на процесуальні новели).

Чи є дієвою існуюча адміністративна процедура (в рамках Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»)?

Існуюча адміністративна процедура в рамках Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» не є результативною, оскільки у разі наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, Уповноважений надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам.

Достовірною інформацією про смерть особи є результати аналізу і зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про особу, зниклу безвісти за особливих обставин. Ця інформація міститься у комплексному звіті про ідентифікацію.

9. Доступні варіанти судових процедур

1. Встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України);

1. Встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України);

1. Встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України (ст. 317 ЦПК України);

1. Оголошення фізичної особи померлою (ст.ст. 305-309 ЦПК України + ст. 46 ЦК України).

10. Строки і правові наслідки

Прогнозовані строки досягнення результату (отримання свідоцтва про смерть) в залежності від обраного плану дій.

Порівняння правових наслідків:

• Встановлення факту смерті особи (як факту що має юридичне значення) – державна реєстрація смерті особи органом ДРАЦС;
• Оголошення фізичної особи померлою (ст. 47 ЦК України) – державна реєстрація смерті особи органом ДРАЦС.

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини; нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження!

11. Звернути увагу адвокату:

1. Особливості формування доказової бази;
2. Звернення до компетентного державного органу за проведенням державної реєстрації смерті;
3. Вичерпання засобів та потенційних можливостей для знайдення зниклої особи, встановлення місця знаходження її останків, пошуку і виявлення будь-яких відомостей про зниклу особу. Чи потрібно?
4. Коло заінтересованих осіб;
5. Вплив практики ВС та позицій заінтересованих осіб.

12. Мотивація та можливості для адвоката:

• «Ранній старт процедури» – перевага?
• Безпосередній вплив на судову практику
• Можливість продовження роботи з клієнтом після завершення процедури (реалізація спадкових прав клієнта, майнові аспекти та особисті немайнові, отримання виплат тощо).

Першоджерело - https://tinyurl.com/cd25n4mt