Правове регулювання суспільних відносин значно змінилося з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, зміни торкнулися й спадкового законодавства. Унормовані протягом тривалого часу порядки складення заповіту, прийняття спадщини, ведення спадкових справ, видачі свідоцтв про прийняття спадщини в умовах воєнного стану зазнали вагомих змін, що пов’язано із необхідністю адаптації до реалій сьогодення.

Про спадкові правовідносини в Україні, законодавчі зміни, проблеми та виклики під час вебінару, що відбувся у рамках правопросвітницького проєкту «Правосвідомість», розповів Олексій Мотилюк, адвокат, член Ради Комітету з питань цивільного права і процесу НААУ, керівник Секції зі спадкового права.

 Лектор надав відповіді на питання стосовно:

• сутності процесу спадкування та основних характеристик спадкування за заповітом і за законом в Україні;
• підстав та моменту відкриття спадщини, державної реєстрацію смерті, встановлення факту смерті в сьогоднішніх умовах;
• «місця відкриття спадщини» та його практичного значення;
• строків;
• прийняття та відмови від спадщини – способів реалізації;
• дій спадкоємця, коли відкрилась спадщина – з чого почати та як завершити (оформити);
• можливостей адвоката – чи варто звертатись до фахівця.

 Так, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Тобто необхідною й достатньою для відкриття спадщини умовою визнається смерть особи. Разом з тим до смерті особи за правовими наслідками прирівнюється оголошення особи померлою, а також встановлення судом факту смерті. Проте у будь-якому випадку документом, що встановлює факт відкриття спадщини та на підставі якого видається свідоцтво про право на спадщину, є свідоцтво про смерть спадкодавця.

 Лектор звернув увагу на те, що найбільш простим і швидким є адміністративний порядок реєстрації смерті фізичної особи, коли на підставі лікарського свідоцтва про смерть або фельдшерської довідки про смерть відбувається реєстрація факту смерті органами ДРАЦС, складається актовий запис, і зацікавленій особі видається свідоцтво про смерть.  

 Оголошення фізичної особи померлою відбувається в судовому порядку на підставі ст. 46 ЦК України, що потребує значно більше часу. 

 Встановлення факту смерті відбувається в порядку окремого провадження відповідно до ст. 293 розділу ІV Цивільного процесуального кодексу України.

Розглядаючи державну реєстрацію смерті особи, Олексій Мотилюк підкреслив на її значенні, адже саме цей момент легітимізує біологічний факт смерті та є відправною точкою для реалізації спадкових справ. Однак, при державній реєстрації смерті можуть виникнути труднощі в отриманні лікарського свідоцтва про смерть, а саме:

•  відсутній фізичний доступ до медичних установ (окупована/деокупована територія, бойові дії, не діють медичні установи);
• відсутнє чи невпізнане тіло;
• логістичні труднощі (перебування зацікавлених осіб в іншому регіоні/за кордоном; порушення транспортного сполучення; небезпечні поїздки).

Лектор також означив зміни, що відбулися у питанні місця відкриття спадщини у 2023 році. Так, 22 травня 2023 року набув чинності Закон України від 23.02.2023 № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», яким було внесено зміни до Цивільного кодексу України.

 Зазначений Закон вніс зміни до статті 1221 ЦК України (місце відкриття спадщини), яку викладено у новій редакції:

 1. Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, зацікавлених в охороні такого майна, або вимоги кредиторів;

2. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 Тобто, якщо раніше, до внесення змін, заява про прийняття спадщини подавалася нотаріусу за місцем відкриття спадщини, то в умовах воєнного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника у будь-якого нотаріуса України, незалежно від місця відкриття спадщини. На сьогодні немає значення, де постійно проживав спадкодавець на день смерті, і спадкова справа може бути заведена в будь-якому населеному пункті підконтрольному уряду України.

 Лектор відзначив на динаміці змін стосовно місця відкриття спадщини в умовах воєнного стану та звернув увагу учасників заходу на прийнятий Верховною Радою України 8 листопада 2023 року Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (законопроєкт № 9288 від 11.05.2023).

 Законодавчий акт вносить зміни до Цивільного кодексу, згідно з якими передбачається визначити, що за загальним правилом місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання його невідоме, місцем відкриття спадщини є місцеперебування нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцеперебування основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону «Про міжнародне приватне право».

 Закон набере чинності 30 січня 2024 року.

 Олексій Мотилюк докладно розглянув етапи роботи адвоката при наданні допомоги клієнту у спадкових справах, з-поміж яких:

• перевірка дотримання строків, 
• збір адвокатом інформації, аналіз інформації та документів, прогнозування;
• використання можливостей реєстрів (отримання витягів із Спадкового реєстру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, Єдиного реєстру боржників тощо);
• встановлення об’єму спадкової маси;
• вибір місця заведення спадкової справи;
• екстериторіальність – як скористатись;
• опрацювання стратегії з клієнтом.

 Говорячи про прийняття спадщини спадкоємцем, лектор підкреслив, що спадкоємець має прийняти спадщину беззастережно: або прийняти її повністю, або відмовитися від неї взагалі. Не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи із застереженням. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

 Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна).

Зупинився лектор і на «несподіванках», з якими можуть зіткнутися клієнти адвоката при оформленні спадкових справ, а саме:

•  «невідомі» заповіти;
• поява невідомих спадкоємців;
• наявність спадкоємців з особливим статусом (неповнолітні та малолітні; претенденти на обов’язкову частку в спадщині; насцітуруси);
•  наявність обтяжень;
•  спірний статус майна;
• комморієнти;
• особи, які проживали однією сім’єю зі спадкодавцем.

Викликами, пов’язаними з війною, стали також ситуації, пов’язані із:

• втратою/відсутністю документів клієнта (особистих, підтверджуючих родинні стосунки, правовстановлюючих);
• відсутність доступу та втрата архівів (спадкових справ, заповітів, правовстановлюючих документів);
• незареєстровані права на нерухоме майно (взагалі, тільки БТІ) тощо.

Запис вебінару доступний за посиланням: http://tinyurl.com/5xc2tszp 

Більше про проєкт «Правосвідомість» можна дізнатися за посиланням: https://tinyurl.com/54n93nzs