Публікації лектора
Прийняття спадщини. Актуальні питання в практиці адвоката – Олексій Мотилюк
Про прийняття спадщини та актуальні питання в практиці адвоката розповів адвокат, бізнес-медіатор, засновник Адвокатського бюро “Мотилюк і партнери”, член Ради комітету цивільного права і процесу НААУ, голова Секції спадкового права Олексій Мотилюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Мотилюк Олексій
24.03.2025

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками актуальні питання прийняття спадщини, а саме:

  • 1. Дефініція «прийняття спадщини».
  • 2. Прийняття спадщини.
  • 3. Блоки завдань для адвоката.
  • 4. Практична діяльність адвоката.
  • 5. Практична діяльність адвоката 2.0.
  • 6. Виклики.
  • 7. Що врахувати (окрім поширених викликів у спадкових кейсах) і на що звернути увагу клієнта.
  • 8. Можливості для адвоката.
  • 9. Можливості для адвоката 2.0.

У рамках характеристики прийняття спадщини акцентовано на наступному:

1. Дефініція «прийняття спадщини»

Правове регулювання в Україні:

  • Цивільний кодекс УРСР;

Стаття 548. Прийняття спадщини:

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Не допускається прийняття спадщини під умовою або з
застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту
відкриття спадщини.

  • Цивільний кодекс України (стт.1268 – 1269);

Стаття 1268. Прийняття спадщини:

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою – четвертою статті 1273 ЦК України.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини:

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

  • Закон України «Про нотаріат» – регулює видачу свідоцтва;
  • підзаконні нормативні акти – Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

2. Прийняття спадщини може мати різний зміст:

  • Правочин – активна дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків;
  • Процес (відповідно до ЗУ «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та положеннями ЦК України);
  • Юридичний факт – факт, який впливає на виникнення та реалізацію прав та обов’язків;
  • Технологія (робота адвоката, супровід клієнта, дії нотаріуса).

3. Блоки завдань для адвоката:

  1. Аналіз ситуації;
  2. Постановка цілей;
  3. Формування плану дій/заходів;
  4. Практична реалізація затверджених заходів.

4. Практична діяльність адвоката

  1. Перша консультація;
  2. Збір (виявлення, пошук) інформації про всі види активів та документів на всі види активів. Запити та можливості реєстрів;
  3. Оцінка правовстановлюючих документів на кожен із активів (актуальність, відповідність вимогам закону, тощо);
  4. Комплексна оцінка потенційної спадкової маси (об’єм, особливості);
  5. Визначення кола потенційних спадкоємців (враховуючи вид спадкування);
  6. Вплив місця відкриття спадщини на прийняття рішень спадкоємцями.

5. Практична діяльність адвоката 2.0

  1. Очікування і позиція клієнта;
  2. За потреби – очікування і позиції зацікавлених осіб та інших спадкоємців (подружжя, члени сім’ї, родичі, партнери, співвласники майна);
  3. Генерування ідей;
  4. Вибір інструментів;
  5. Розроблення технології досягнення бажаного для клієнта правового результату (деталізованого поетапного плану дій та заходів);
  6. Кошториси кожного технологічного етапу (підготовка, оформлення);
  7. Імплементація технології.

6. Виклики:

  • «Ранній вступ» у кейс;
  • Якісна аналітика (як її забезпечити);
  • «Відповідальність за майбутнє»;
  • Готовність до генерування та імплементації «коротких» і «довгих» рішень.

7. Що врахувати (окрім поширених викликів у спадкових кейсах) і на що звернути увагу клієнта

Потрібно враховувати:

  • Психологічні та культурні фактори;
  • Особливості спадкування різних видів активів;
  • Категорії та кількість потенційних спадкоємців;
  • Фіскальні аспекти;
  • Кроскультурні аспекти, географія, логістика;
  • Політичні фактори;
  • Фінансові чинники.

8. Можливості для адвоката

  • «Ранній вступ» – перевага!;
  • Підвищення ефективності в очах клієнта (висока вірогідність досягнення бажаного для клієнта результату);
  • Простір для маневру (вибір інструментів, процесів, процедур, формату, сценаріїв – у руках адвоката);
  • Контроль над кейсом (реальний вплив на всі аспекти кейсу, в тому числі у майбутніх сценаріях);
  • Підвищення прогнозованості процесу спадкування клієнтом (впевненість адвоката у результаті, реалізація бажаних сценаріїв).

9. Можливості для адвоката 2.0

  • Уникнення професійного вигорання та внутрішніх конфліктів (зниження ризику «втоми від кейсу»);
  • Творча діяльність та спрямованість у майбутнє;
  • Утворення пулу лояльних клієнтів;
  • Безпосередній вплив на практику вирішення спадкових спорів.

Першоджерело - https://tinyurl.com/5n86nhrn