Публікації лектора
Органи адвокатського самоврядування як суб'єкти відносин щодо забезпечення дотримання вимог профільного Закону та ПАЕ
Про органи адвокатського самоврядування як суб'єктів відносин щодо забезпечення дотримання вимог профільного Закону та Правил адвокатської етики розповіли: Інна Мокіна - Голова Ради адвокатів Херсонської області та Сергій Дубейко - адвокат, член дисциплінарної палати КДКА Херсонської області під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Мокіна Інна
25.12.2024

Лектори докладно проаналізували разом з учасниками органи адвокатського самоврядування як суб'єктів відносин щодо забезпечення дотримання вимог профільного Закону та Правил адвокатської етики, а саме:

1.    Форми, завдання ,засади адвокатського самоврядування ( ЗУ « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , Правила адвокатської етики).

2.    Діяльність КДКА та ВКДКА у здійсненні дисциплінарних проваджень щодо адвокатів.

3.    Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування як різновид дисциплінарного проступку.

4.    Відповідальність за порушення порядку сплати внесків на реалізацію адвокатського самоврядування; невиконання обов’язку підвищення кваліфікації адвокатів (Положення про внески на реалізацію адвокатського самоврядування, затв. рішенням РАУ № 4 від 03.02.2017р. зі змінами та доповненнями, Порядок підвищення кваліфікації, затв. рішенням РАУ № 63 від 03.07.2021р.).

5.    Алгоритм дій адвоката у випадку неможливості виконати рішення органу адвокатського самоврядування. Повноваження Ради адвокатів регіону.

6.    Судова практика розв’язання спорів адвокатів з органами адвокатського самоврядування.

7.    Висновки

 

У рамках характеристики органів адвокатського самоврядування акцентовано на наступному:

  1. Форми, завдання ,засади адвокатського самоврядування (ЗУ « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , Правила адвокатської етики)

  • Профільний закон - про органи адвокатського самоврядування.

Стаття 46. Організаційні форми адвокатського самоврядування:

1. Організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з’їзд адвокатів України.

2. Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України.

Стаття 50. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Тобто, КДКА регіону є органом через діяльність якого реалізуються окремі завдання адвокатури України.

Стаття 2. Адвокатура України.

1. Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. 3. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Стаття 44. Завдання адвокатського самоврядування.

1. Завданнями адвокатського самоврядування є:

1) забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності;

2) підтримання високого професійного рівня адвокатів;

3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності;

5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність;

6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України;

7) участь у формуванні Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному законом.

Стаття 43. Засади адвокатського самоврядування.

Адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов’язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

  • Правила адвокатської етики :

Стаття 64. Роль органів адвокатського самоврядування в забезпеченні дотримання правил адвокатської етики.

Органи адвокатського самоврядування діють з метою забезпечення дійсної незалежності адвокатів у здійсненні їх професійної діяльності. Органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської етики всіма адвокатами України та адвокатами іноземних держав, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні адвокатську діяльність. Органи адвокатського самоврядування та їх члени самі мають в своїй діяльності неухильно керуватись загальними принципами адвокатської етики, не допускати дій чи бездіяльності, що їх порушують, виявляти повагу як до професійних прав адвокатів, так і до права кожного адвоката на участь в адвокатському самоврядуванні.

Стаття 65. Етичні особливості відносин між адвокатами та органами адвокатського самоврядування.

Адвокат зобов'язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об'єднаннями. Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов'язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та рішень З'їзду, актів РАУ, НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.

Стаття 34. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

1. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

2. Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

 

  • ЗУ “ Про адвокатуру та адвокатську діяльність”:

Стаття 35. Види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень.

1. За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

2. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

2.    Діяльність КДКА та ВКДКА у здійсненні дисциплінарних проваджень щодо адвокатів

Розвиток адвокатури , правове регулювання її діяльності рішеннями органів адвокатського самоврядування з одного боку та специфіка відносин між адвокатом та органами адвокатського самоврядування з іншого - потягли виникнення судових спорів та чималий обсяг судової практики при розгляді адміністративних позовів адвокатів на рішення КДКА та ВКДКА.

Великою Палатою ВС був сформований відповідний висновок: Оскарження рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, визнання рішень органів адвокатського самоврядування протиправними, зобов’язання вчинити дії відбувається в порядку адміністративного судочинства.

  • Судова практика щодо дисциплінарної відповідальності адвоката за несплату щорічних внесків на реалізацію адвокатського самоврядування. ПОСТАНОВА Верховного Суду від 13 квітня 2020 року, справа №2540/3034/18, адміністративне провадження №К/9901/16055/19.

  • Судова практика стягнення моральної шкоди з КДКА:

У справі, що переглядається: звертаючись до суду з позовом про компенсацію моральної шкоди позивач вказував, що таку шкоду йому завдано у зв`язку з прийняттям КДКА Одеської області рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, яке у подальшому було скасовано постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року (справа №815/1278/18);

постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 815/1278/18 визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 13 березня 2018 року у провадженні № 867/17 (реєстраційний номер 867/0/14-2/2018) про притягнення адвоката Грицюка О. О. до дисциплінарної відповідальності.

Постанова мотивована тим, що повідомлення позивача про розгляд його дисциплінарної справи, листом, який повернувся відповідачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» в квітні 2018 року, не можна вважати належним (завчасним) повідомленням. Судом апеляційної інстанції інші доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі щодо непогодження з рішенням суду першої інстанції до уваги не беруться, оскільки наявні порушення, допущені відповідачем під час здійснення дисциплінарного провадження, є безумовною підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним, що, в свою чергу, з метою захисту порушених прав позивача, тягне за собою обов`язок його скасування;

суди встановили, що дисциплінарну справу щодо адвоката Грицюка О. О. порушено рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 20 лютого 2018 року на підставі звернення судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В. від 26 червня 2017 року щодо порушення адвокатом Правил адвокатської етики при здійсненні захисту підозрюваного; зазначене рішення про порушення дисциплінарної справи позивачем не оскаржувалось та не було скасовано; після скасування постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 13 березня 2018 року про притягнення адвоката Грицюка О. О. до дисциплінарної відповідальності, до КДКА в Одеській області надійшов лист судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В. від 06 лютого 2019 року, в якому суддя зазначив, що адвокат особисто вибачився за свою поведінку та конфлікт вичерпано, просив не розглядати лист від 26 червня 2017 року щодо неетичної поведінки адвоката; у зв`язку з цим рішенням дисциплінарної палати КДКА в Одеській області від 19 лютого 2019 року дисциплінарну справу щодо адвоката Грицюка О. О. закрито;

Суди не врахували, що: у спорах про компенсацію моральної шкоди відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини; сам лише факт скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі не свідчить про заподіяння шкоди адвокату та вимагає встановлення складу правопорушення; в цій справі відсутні обставини, які б свідчили про завдання моральної шкоди, і позивач про них не вказував. За таких обставин суди зробили помилковий висновок, що внаслідок винесення відповідачем щодо позивача рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, яке визнано протиправним та скасовано, позивачу завдано моральну шкоду. Тому відсутні правові підстави для задоволення позову адвоката до КДКА Одеської області про компенсацію моральної шкоди в розмірі 3 000 грн.

  • Практика П’ятого апеляційного адміністративного суду щодо оскарження рішень КДКА про накладення дисциплінарного стягнення ( конфлікт інтересів). Постанова від 01 квітня 2024 р.,м. Одеса, Справа № 420/13592/23.

3.    Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування як різновид дисциплінарного проступку

Судова практика щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката за зловживання процесуальними правами:

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року справа №420/27049/21:

Так, Закон № 5076-VІ гарантує кожному можливість звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) на дії адвоката та відповідно встановлює процедуру дисциплінарного провадження, що полягає у розгляді дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Частина перша статті 37 Закону № 5076-VІ чітко визначає стадії дисциплінарного провадження, а саме: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. У свою чергу, приписи статей 38- 40 Закону № 5076-VІ унормовують здійснення перших трьох стадій дисциплінарного провадження - проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, порушення дисциплінарної справи та розгляд дисциплінарної справи, а також визначають повноваження дисциплінарного органу на кожній із цих стадій.

Поряд із цим, завершальну стадію дисциплінарного провадження (порядок її проведення та повноваження дисциплінарного органу) регламентовано у статті 41 Закону № 5076-VІ. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Отже, конструкція статті 41 Закону № 5076-VІ чітко визначає, що дисциплінарне провадження завершується прийняттям одного із двох можливих рішень КДКА, а саме: про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або про закриття дисциплінарної справи. Процесуальна можливість оскарження рішення КДКА регіону закріплена у статті 42 Закону №5076-VІ, відповідно до якої адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

При цьому право сторони, яка не згодна з рішенням КДКА регіону, не обмежене процедурою його оскарження спочатку до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а вже потім до суду. Тож суб`єкт вправі обирати орган оскарження на власний розсуд. У випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності КДКА регіону до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закон № 5076-VІ визначає повноваження останньої та види процесуальних рішень, які вона вправі ухвалити.

Так, частиною п`ятою статті 52 указаного Закону визначено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Відтак, приписи Закону № 5076-VІ пов`язують процесуальну можливість направлення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури дисциплінарної справи на новий розгляд до КДКА у разі оскарження її рішення саме до цього органу адвокатського самоврядування. У світлі наведеного принагідно зауважити, що у розглядуваному випадку дисциплінарне провадження за скаргою ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 завершилося прийняттям рішення КДКА Одеської області від 15 грудня 2020 року про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, яке було скасовано постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі № 420/509/21.

Водночас, зі змісту указаного судового рішення не слідує, що суд вирішував питання про новий розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 і зобов`язував КДКА Одеської області вчинити у зв`язку із цим відповідні дії. Аргументи відповідача про те, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі № 420/509/21 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Одеської області від 22 вересня 2020 року про порушення дисциплінарної справи, як на підставу здійснення нового розгляду дисциплінарної справи, Суд уважає безпідставними. По-перше, Закон № 5076-VІ не містить такої норми, яка б дозволяла кваліфікаційно-дисциплінарній палаті повертатися до розгляду справи спочатку у випадку нескасування судом рішення про порушення дисциплінарної справи, а по-друге, рішення КДКА Одеської області від 22 вересня 2020 року вичерпало свою дію з моменту прийняття рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності

Тож оскільки законодавець не визначив повноважень КДКА здійснювати повторний розгляд справи у разі скасування її первинного рішення у судовому порядку, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника щодо безпідставного проведення КДКА нового розгляду дисциплінарного справи стосовно нього і ухвалення у ній рішення від 30 листопада 2021 року. За таких обставин, у КДКА Одеської області були відсутні нормативні повноваження здійснювати повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 після скасування рішення від 15 грудня 2020 року у судовому порядку. Отже, у даному випадку КДКА Одеської області діяла у спосіб, що не передбачений Законом № 5076-VІ., у зв`язку із чим прийняте нею за наслідками нового розгляду дисциплінарної справи № 364/20 рішення від 30 листопада 2021 року є протиправним і підлягає скасуванню. Зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин у зіставленні з обставинами цієї справи, Верховний Суд констатує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 37, 38, 39, 40, 41 Закону № 5076-VІ, що призвело до незаконного рішення про відмову у задоволенні позову.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформований Верховним Судом у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 160/1150/21 і підстав для відступу від нього колегія суддів не вбачає.

4.    Відповідальність за порушення порядку сплати внесків на реалізацію адвокатського самоврядування; невиконання обов’язку підвищення кваліфікації адвокатів (Положення про внески на реалізацію адвокатського самоврядування, затв. рішенням РАУ № 4 від 03.02.2017р. зі змінами та доповненнями, Порядок підвищення кваліфікації, затв. рішенням РАУ № 63 від 03.07.2021р.)

Судова практика ВС : суд першої інстанції відмовив адвокату у задоволенні позову до ВКДКА, проте апеляційний суд рішення скасуаував та постановив нове, задовольнивши позов . Справа № 420/32072/23 РІШЕННЯМ від 02 лютого 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою адвоката до ВКДКА, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, відмовив у задоволенні позову.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до ВКДКА (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якій просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.10.2023 р. № Х-001/2023; - стягнути з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на користь адвоката ОСОБА_1 100000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.

Згідно з ч.3 ст.38 Закону № 5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Відповідно до ч.1 ст.39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Частиною 2 статті 39 Закону № 5076-VI визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (ч.3 ст.39 Закону № 5076-VI). Отже, з аналізу наведених вище норм Закону № 5076-VI суд приходить до висновку, що підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарного стягнення є вчинення ним дисциплінарного проступку.

У свою чергу, ст.38 Положення № 120 установлено, що скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону № 5076-VI, цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ. Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення ("нарадча кімната"), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА. Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення ("таємниця нарадчої кімнати"). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів. Копія рішення ВКДКА надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 7 - 10 робочих днів з дня прийняття рішення. З об`єктивних, обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути продовжені.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог позивача. Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що рішення ВКДКА від 27.10.2023 р. № Х-001/2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців - відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, зокрема, щодо його обґрунтованості, пропорційності та прийняття на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також неупереджено. Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 грн., суд зазначає наступне. Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

5.    Алгоритм дій адвоката у випадку неможливості виконати рішення органу адвокатського самоврядування. Повноваження Ради адвокатів регіону

Позиція Верховного Суду:

Позиція Верховного Суду Предметом оскарження у цій справі є рішення Ради адвокатів України від 22.09.2017 року №191 «Питання організаційного забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України» (з урахуванням подальших змін). Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, зазначив про протиправність такого рішення з огляду на створення цим рішенням додаткового фінансового тягаря для адвоката. Також вважає, що відповідачем протиправно не здійснено державну реєстрацію оскаржуваного рішення, оскільки останнє є нормативно-правовим актом. Верховний Суд виходить з такого.

З аналізу статей 1, 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське самоврядування - це гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому законом, а також визначена нормативно-правовими актами система органів, метою діяльності яких є забезпечення високого професійного рівня правової допомоги, що надається адвокатами в Україні, та реалізація правових гарантій адвокатської діяльності. Задля реалізації такого права законом передбачено функціонування адвокатського самоврядування і відповідних організаційних формах та з відповідними функціями та повноваженнями.

Статтею 58 Закону врегульовано фінансове забезпечення органів адвокатського самоврядування. Цією правовою нормою визначено, що утримання органів адвокатського самоврядування може здійснюватися за рахунок:

1) плати за складання кваліфікаційного іспиту;

2) щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

3) відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

4) добровільних внесків адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських об`єднань;

5) добровільних внесків фізичних і юридичних осіб;

6) інших не заборонених законом джерел.

 

Беручи до уваги вказане Верховний Суд резюмує, що внесення обов`язкових відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України як реалізація завдань адвокатського самоврядування за рахунок щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування (п. 2 ч. 1 ст. 58 Закону).

Згідно з ч. 2 статті 58 Закону №5076 розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України та не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року. Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів. Адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що законом не заборонено внесення до ЄРАУ додаткових відомостей, крім вказаних у переліку вище. Також законодавство не забороняє адвокатському самоврядуванню самостійно визначати способи реалізації завдань адвокатського самоврядування та джерела їх фінансового забезпечення у межах правового поля.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Рішенням Ради адвокатів України від 22.09.2017 року №191 "Питання організаційного забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України" (із змінами) було затверджено щорічну плату (внесок) за опрацювання, внесення та розміщення додаткової інформації у профайлі адвоката (за його бажанням) в базі даних Єдиного реєстру адвокатів України на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, а саме:

1) логотипу та/або найменування веб-сайту АО, АБ, в якому адвокат здійснює адвокатську діяльність - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати станом на день подання до ради адвокатів регіону таких відомостей;

2) категорій справ, які веде адвокат (не більше 10 категорій) - у розмірі 50% від однієї мінімальної заробітної плати станом на день подання до ради адвокатів регіону таких відомостей;

3) нагород, почесних звань, відзнак тощо - у розмірі 50% від однієї мінімальної заробітної плати станом на день подання до ради адвокатів регіону таких відомостей. (пункт 1).

При цьому суди встановили, що вказане рішення прийнято відповідачем з метою удосконалення профайлу адвоката в ЄРАУ. Зокрема, адвокатам надано можливість за відповідну плату вносити додаткову інформацію, яка фактично є рекламою адвоката. Внесення такої інформації здійснюється виключно за бажанням адвоката.

Отже, спірне рішення відповідача стосується внесення відомостей до ЄРАУ, які не визначені законом як обов`язкові та внесення яких не є обов`язком адвокатського самоврядування і не забезпечене фінансово за рахунок щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування. Верховний Суд бере до уваги, що прийняття рішення такого змісту не суперечить визначеним законом повноваженням відповідача та віднесено до його компетенції. З огляду на це Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване рішення Ради адвокатів України від 22.09.2017 року №191 "Питання організаційного забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України" (із змінами) прийняте відповідачем виключно стосовно сплати внесків за внесення додаткової інформації до Єдиного реєстру адвокатів України, яка не передбачена Законом №5076 як обов`язкова для внесення. Водночас п. 6 ч. 1 ст. 58 Закону передбачає, що утримання органів адвокатського самоврядування може здійснюватися також за рахунок інших не заборонених законом джерел.

За таких обставин Верховний Суд вважає правильним висновок судів про необґрунтованість доводів позивача про те, що відповідно до ч. 2 статті 58 Закону №5076 розмір щорічних внесків адвокатів не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року, оскільки встановлена оскаржуваним рішенням щорічна плата (внесок) за опрацювання, внесення та розміщення додаткової інформації у профайлі адвоката (за його бажанням) в базі даних Єдиного реєстру адвокатів України не відноситься до обов`язкових внесків, а здійснюється виключно за бажанням адвоката.

Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №395, Міністерство юстиції України відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини першої та третьої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом. Згідно з частинами першою та третьою статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Враховуючи вказані норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини Верховний Суд зазначає, що приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено необхідності здійснення державної реєстрації рішень Ради адвокатів України та відповідно до законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів Рада адвокатів України не належить до кола органів, акти яких підлягають державній реєстрації. За цих обставин Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що оспорюване позивачем рішення відповідача прийняте правомірно і підстави для його скасування відсутні. Отже, Суд констатує правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення цього позову.

6.    Судова практика розв’язання спорів адвокатів з органами адвокатського самоврядування

Практика забезпечення позову у справах з КДКА:

За загальним правилом, рішення органів адвокатського самоврядування, зокрема й у дисциплінарних справах, набирають чинності з дня їх прийняття. І оскарження такого рішення не зупиняє його дії. Водночас, це можна спробувати зробити у суді через забезпечення позову.

Адвокат, яку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності, оскаржила відповідні рішення кваліфікаційнодисциплінарних рішень до адміністративного суду. Одночасно вона подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ВКДКА №VI-010/2022. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, адвокат вказала, що рішення ВКДКА порушило її право на працю, а також зачепило права третіх осіб, які звертаються за її послугами. Тож, на думку позивачки, невжиття заходів може потягнути настання негативних наслідків, зокрема, шкоду діловій та професійній репутації. Перша інстанція заяву задовольнила, однак апеляція таке рішення скасувала. У Касаційному адміністративному суді Верховного Суду, куди звернулася адвокат, виходили з того, що відповідно до частини другої статті 151 КАС заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тож суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Крім цього, повинна надаватися оцінка порушеному праву позивача, про захист якого він просить.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. У цьому питанні колегія суддів погодилася із висновком суду апеляційної інстанції, що визначена позивачкою підстави для забезпечення позову про наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, у цьому випадку, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд вищої інстанції зауважив, що зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які надають підстави стверджувати, що оскаржуване рішення ВКДКА явно суперечить вимогам закону та порушує права або інтереси позивачки, і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Водночас, позивачкою не було надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову будь-яким чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду чи порушує права та інтереси позивачки. Сам собою факт прийняття суб`єктом владних повноважень рішень, які стосуються прав та інтересів заявника, та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивачки підлягає доведенню у встановленому законом порядку, – зауважив ВС.

Стосовно доводів позивачки про те, що наявність факту застосування до неї дисциплінарного стягнення впливає на її ділову репутацію, то колегія суддів зауважила, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень безумовно мають певний вплив на права та інтереси особи щодо якої вони прийняті (вчинені).

Такі рішення можуть мати негативний вплив на права та обов`язки особи, тим більше якщо це рішення, прийняте уповноваженим дисциплінарним органом, спрямоване на застосування передбаченої законом спеціальної професійної відповідальності, правова природа якої обумовлена особливим статусом адвоката. Водночас, такі обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Також у Верховному Суді нагадали, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. Зважаючи на ці та інші аргументи, колегія суддів КАС залишила скаргу адвоката без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції – без змін.

7.    Висновки

Особистості адвоката притаманні принциповість, готовність відстоювати свою правоту в суді, власне бачення будь якої правової ситуації , певний індивідуалізм та вимогливість.

Сучасна побудова адвокатури вимагає неабиякої уваги з боку кожного адвоката до порядку здійснення своєї професійної діяльності з точки зору дотримання вимог профільного закону , ПАЕ та рішень органів адвокатського самоврядування .

Умовою успішного здійснення адвокатської діяльності є дотриманням зазначених вимог і не тільки знання профільного Закону та ПАЕ, але й вивчення та знання основних регулюючих актів, затверджених рішеннями РАУ. В кожному Положенні або Порядку, затвердженому рішенням РАУ, передбачені певні виключення з загальних правил та можливості за умови поважних причин та своєчасного звернення бути звільненим від певного обов’язку , або передбачити інший спосіб його виконання з врахуванням конкретних життєвих обставин адвоката-заявника.

Тож варто використовувати ці можливості ,щоб не генерувати зайві спори з органами адвокатського самоврядування, які переміщуються у непередбачувану площину судового розгляду , займаючи час, який можна присвятити професійній діяльності, спілкуванню у колі однодумців та близьких, або просто відпочинку.

першоджерело - https://tinyurl.com/3ba9jaza