Висновок у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 953/20040/19 (провадження № 61-4401св23).
Верховний Суд відмовив у задоволенні вимог про поділ майна подружжя у зв’язку з тим, що майно знаходиться у третіх осіб, а у вимогах про витребування спірного майна у третіх осіб відмовлено, - у зв’язку із пропуском строку позовної давності.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 953/20040/19 (провадження № 61-4401св23) показово демонструє як працює механізм застосування позовної давності при вирішенні майнових спорів. Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість цивільних відносин.
У справі № 953/20040/19 позивач звернулась до суду із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та поділ цього майна подружжя. За обставинами справи спірне майно набуте сторонами у період шлюбу, а тому на нього поширюється режим спільного сумісного майна подружжя, презумпції спільної сумісної власності не спростовано; спірне майно було відчужено, позивач не надавала своєї згоди на відчуження спірного майна, - відповідно суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість заявлених вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння та поділ майна подружжя. При цьому, встановлено, що позивач могла дізнатися про порушення свого права на спільне майно подружжя задовго до звернення до суду (за межами строку позовної давності).
Так, суди першої та другої інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в частині витребовування майна із чужого незаконного володіння у зв`язку із пропуском строку позовної давності. Разом з тим, суди попередніх інстанцій помилково навели аналогічні мотиви відмови у задоволенні вимоги позову про поділ майна подружжя, оскільки не врахували, що законодавець розмежував для подружжя випадки застосування позовної давності для вимог про поділ майна подружжя, а саме: після розірвання шлюбу (частина перша статті 72 СК України) позовна давність застосовується; позовна давність не застосовується для поділу майна подружжя, яке перебуває у шлюбі (частина друга статті 72 СК України).
Перебіг позовної давності для вимоги про поділ майна подружжя не міг розпочатись раніше, ніж шлюб між сторонами розірвано. Проте, за обставинами цієї справи поділити спірне майно подружжя у заявлений позивачкою спосіб було неможливо без витребовування майна в спільну сумісну власність подружжя, тобто вирішення вимоги про поділ майна подружжя в цій справі є неможливим, якщо не буде задоволена перша вимога.
Відповідно вимога про поділ майна подружжя в цій справі є похідною та її вирішення залежить від вирішення вимоги про витребовування спірного майна з чужого незаконного володіння у спільну сумісну власність, оскільки неможливо поділити в натурі майно, яке хоча і було об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, проте на момент його поділу належить іншим особам.
Тому правомірною підставою для відмови у задоволенні вимоги про поділ майна подружжя в обраний нею спосіб є безпідставність цієї вимоги, з огляду на те, що на момент поділу спірне майно не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, а у витребуванні цього майна у третіх осіб відмовлено через пропуск позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
З повним текстом Постанови Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 953/20040/19 ви можете ознайомитися за посиланням: http://tinyurl.com/msntf3sx
Зареєструватися на найближчі заходи Ольги Михальчук:
·Проєкт «Правосвідомість» Шлюбний договір. Як врегулювати майнові відносини подружжя на майбутнє? http://tinyurl.com/7uth3d6p
·Щомісячний огляд судової практики та законодавства у сфері сімейного права. http://tinyurl.com/mthjumrm