Щодо проблемних питань вчинення нотаріальних дій в сфері сімейних правовідносин - Інтервʼю адвоката та нотаріуса
Інтервʼю з приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косарєва-Соловей Тетяною Вячеславівною та члена Центра сімейного права Вищої школи адвокатури НААУ Михальчук Ольги.
Михальчук Ольга
06.02.2025

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косарєва-Соловей Тетяна Вячеславівна, кандидат юридичних наук за спеціальністю цівільне та сімейне право, стаж роботи в нотаріаті 25 років.

 

  1. Сімейні правовідносини завжди пов’язані з вирішенням особистих питань для людини (шлюб, діти, власність). Яку роль виконує нотаріус, щоб допомогти учасникам сімейних правовідносин вирішувати особисті питання та/або проблеми?

Мені дуже близьке визначення основного завдання нотаріату, як превентивне правосуддя, попередження виникнення спорів, які в подальшому вирішує суд. Отже, нотаріус, як фактор суспільного миру, повідомляє подружжю про існування, порядок і переваги способів врегулювання проблемних питань, що викликали суперечки. 

 

  1. За нотаріальним посвідченням яких видів договорів та/або документів частіше за все звертаються до Вас клієнти, щоб врегулювати сімейні правовідносини?

Зазвичай це Договори про поділ спільного майна подружжя, Договори, що регулюють порядок виплати аліментів, виховання, утримання дітей після розірвання шлюбу між їх батьками.

Вказані договори сприяють оперативному вирішенню судом питання розірванням шлюбу подружжя, що має дітей до 18 років. Назва договору говорить про його зміст, а сам такий договір може містити всі важливі для кожного з батьків умови подальшої участі кожного з них у вихованні та утриманні дитини. Дуже раджу подружжю, що прийняли рішення розлучитись, приділити час для консультації фахівців з цих питань. Отримання повної та актуальної інформації, подальше нотаріальне посвідчення відповідних договорів, що укладені в інтересах дитини з урахуванням можливостей та побажань батьків, допомагає не псувати якість життя в період розлучення. Знаю, що повторююсь, але укладення таких договорів значно скорочує час та зменшує складність розгляду позову про розірвання шлюбу в суді.

 

  1. Чи спостерігали Ви зміну тенденцій звернення за нотаріальними послугами після повномасштабного вторгнення за напрямком сімейного права? Які складнощі для клієнтів чи нотаріального посвідчення виникли у зв’язку з повномасштабним вторгненням?

Звісно ж.

До повномасштабного вторгнення більш поширеними зверненнями в напрямку сімейного права були Шлюбні договори, Договори про поділ спільного майна подружжя. Такі звернення не часто були пов’язані з розірванням шлюбу, їх зазвичай укладали пари, що мали намір зареєструвати шлюб та пари, що мали необхідність врегулювати правовий режим майна подружжя, яке вже придбане в шлюбі та буде придбане в майбутньому.

Війна є дуже страшним випробуванням, в тому числі сімейних відносин. Обставини, пов’язані з війною, зруйнували чимало сімей. Під час війни частішими стали звернення, пов’язані не з врегулюванням майнових питань пари, а з наміром розірвати шлюб. Через це частіше оформлюють так звані «дитячі» договори. Після прийняття рішення розлучитись подружжю доводиться мати справи з різними складнощами. Так, наприклад, укладення договорів, що стосуються дітей, неприпустиме через представників, тобто батьки мають бути присутніми особисто для укладення таких договорів. Закон не дозволяє доручати виконання батьківських повноважень через повірену особу. Отже, у випадку, коли один з подружжя перебуває за кордоном, доводиться вирішувати й такі питання. Слід зауважити, якщо подружжя вирішили з відомих причин зустрітись для укладення договору, який стосується дітей, за кордоном, їм треба заздалегідь підготувати проект договору. Нотаріус в іншій країні не допоможе зі складанням договору, що регулюється українським законодавством. Також треба отримати консультацію фахівця в Україні щодо вимог до договору, який буде посвідчено за кордоном, зокрема потрібна легалізація чи ні. Якщо потрібна, в який спосіб легалізується документ посвідчений в певній країні для його дії в Україні.

Нотаріальне посвідчення договорів про поділ спільного майна подружжя можна укласти через представника, якщо один з подружжя не може бути присутнім особисто. Довіреність для представництва з такого питання має свої особливості.

 

  1. Поділіться особистою статистикою нотаріального посвідчення шлюбних договорів та договорів про поділ майна подружжя? Оформлення якого з цих договорів Ви б могли назвати більш популярним? Чи можливо укласти ці договори за дорученням?

На жаль, шлюбний договір не є дуже популярним запитом. А його укладення парою, що має намір зареєструвати шлюб, виключає в майбутньому питання про поділ майна у випадку розірвання шлюбу. В моїй нотаріальній практиці шлюбні договори та договори про поділ майна займають по кількості звернень приблизно однакові позиції. Я раджу тим, хто планує реєстрацію шлюбу та парам, які вже є подружжям, подумати про переваги шлюбного договору.

Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків. Сторони у шлюбному договорі можуть визначати правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї; правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу; порядок користування житлом. Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя.

Бажаю всім сімейного щастя, але розлучення трапляються. І наявність шлюбного договору робить розлучення набагато менш токсичним.

Шлюбний договір укладається виключно особисто, а договір поділу майна може укладатись через представників, але на мою думку, в тексті довіреності мають бути викладені основні умови, на яких представник уповноважений укладати такий договір.

 

  1. Щоб Ви порадили сімейним адвокатам (починаючим сімейним адвокатам), коли клієнти звернулись за наданням правничої допомоги щодо оформлення поділу майна подружжя? Які документи потрібно підготувати для нотаріального посвідчення договору?

Комунікація – наше все. Завжди вважала найголовнішим при наданні правничої допомоги встановлення довірливих відносин з клієнтами. Консультаціям з питань укладення договорів має бути приділено достатньо часу. Необхідно з’ясувати наміри сторін, «гострі кути» для конкретної пари, бажаний результат та надати інформацію, яка допоможе подружжю в прийнятті рішень щодо оптимальних умов договору.

Крім документів, що встановлюють особу та підтверджують факт реєстрації шлюбу, для нотаріального посвідчення договору про поділ майна подружжя необхідно надати правовстановлюючі документи на майно, що придбане подружжям за час шлюбу. У випадку, якщо договір передбачає виплати (компенсації), потрібні також звіти про експертну оцінку майна. Перелік документів для кожного окремого випадку свій. Це залежить в тому числі від періоду та способу придбання майна, адже з часом змінювався порядок державної реєстрації прав на землю, нерухоме майно, механізм видачі деяких свідоцтв.

 

  1. Чи можливо оформити договір про поділ майна подружжя, коли один або обидва з подружжя (колишнього подружжя) перебувають за кордоном України? Які договори та/або документи у сфері сімейного права неможливо посвідчити за дорученням?

Якщо один або обидва з подружжя перебувають за кордоном, оформити договір про поділ майна подружжя можна за участю представника (представників). В цьому випадку слід пам’ятати, що представляти обох не може один і той самий представник. Крім того, довіреність має містити основні умови договору, на яких довіритель уповноважує представника укласти відповідний договір. Нотаріус за кордоном не допоможе скласти проект довіреності для представлення в Україні, отже треба звернутись за допомогою до адвоката або нотаріуса за послугою з підготовки проекту довіреності та консультацією з питань порядку її оформлення та легалізації в країні, де знаходиться довіритель. В багатьох країнах порядок нотаріального посвідчення документів та порядок легалізації суттєво відрізняються. Якщо підійти серйозно до підготовчого етапу такого процесу, вдасться уникнути ситуації, коли довіреність не можна прийняти нотаріусу в Україні для посвідчення договору через її некоректне оформлення.

Вважаю, що шлюбні договори та договори, що стосуються інтересів дітей, регулюють порядок виплати аліментів, виховання, утримання дітей після розірвання шлюбу їх батьків, не можна оформити через представників. Сімейний Кодекс не містить прямої заборони посвідчення вказаних договорів за участі представника. Проте, частина перша статті 14 та частина перша статті 15 Сімейного кодексу визначають, що сімейні права та обов’язки є такими, що тісно пов’язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, що узгоджується з частиною другою статті 238 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що представник не може вчиняти правочин, який, відповідно до його змісту, може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Разом з тим, у правовій доктрині зустрічаються й аргументи на захист можливості укладання вказаних договорів представниками сторін. Прихильники такої думки вважають це правомірним, якщо у довіреності будуть визначені всі умови майбутнього договору. Судова практика з вказаного питання не посилює цю позицію. Отже, раджу утриматись від укладення шлюбних та «дитячих» договорів через представників.

 

  1. Які складнощі (юридичні, емоційні) виникають під час посвідчення договорів між батьками щодо спільної дитини (договір про участі у вихованні, аліментарний договір, тощо) та як, на Вашу думку, сімейному адвокату підготуватись, щоб їм запобігати?

Зазвичай юридичних складнощів майже не виникає. Я маю великий досвід в професії, співпрацюю з досвідченими адвокатами, які обрали сімейне право одним з напрямків своєї спеціалізації.

Складнощі при підготовці та посвідченні договорів, що пов’язані з дітьми, завжди пов’язані з емоційним станом пари. Зустрічаються батьки, які відрізняються високим рівнем культури, взаємної поваги, але багато хто використовує період перед розлученням для демонстрації власної впливовості на ситуацію на шкоду всім. Такі демонстратори крадуть час фахівців, не бережуть почуттів другої сторони, дітей. Навички медіації вкрай корисні при такому стані справ. Доводиться перетворюватись на миротворця, який спілкується спочатку окремо з кожною стороною для з’ясування больових точок, намірів, очікувань. Наступний етап це спільні зустрічі та консультації. В деяких випадках потрібна не одна така зустріч пари з фахівцями для розробки проекту договору. Не уявляю як можна запобігти такому перебігу подій, коли одна із сторін або обидві налаштовані на початку войовничо, але точно знаю як все владнати.

 

  1. Сімейні конфлікти – дуже емоційні, це факт. Чи були в Вашій практиці ситуації, коли посвідчення угод зривалось через конфлікти, непорозуміння, або незгоду сторін з умовами договору вже в момент підписанні та посвідчення? Які Ваші дії, як нотаріуса, в таких конфліктно-емоційних ситуаціях, коли Ви – не адвокат, не медіатор, не суддя, поділіться, будь ласка, досвідом?

Були ситуації, коли разом з адвокатами сторін (чоловік та дружина були кожен зі своїм спеціалістом), витратили дуже багато часу та зусиль для розробки договору «складної» пари. Але в день зустрічі для нотаріального посвідчення договору, дружина влаштувала яскраве шоу зі звинуваченням всіх в нерозумінні що за монстр її чоловік та в змові всіх з усіма, хоча була в супроводі власного адвоката. Всі учасники процесу дуже добре познайомились між собою на підготовчому етапі, отже розуміли, що жінка отримує особливе задоволення від зіпсування настрою та руйнування планів інших людей. Тому всі зробили вигляд, що дуже засмучені і після того, як незадоволена клієнтка пішла, спокійно домовились, що наступну зустріч призначить вона, а всі решта підлаштуємося заради спільної справи. Все завершилось добре. Такий випадок не єдиний. Кожному нотаріусу є що згадати в цьому сенсі. Витримка буває дуже потрібна часом.

 

  1. Останнім часом в інтернеті шириться інформація про так звану «довідку про сімейний стан, яку оформлює нотаріус». Часто її потребують громадяни України, які перебувають за кордоном України та мають намір там вступити в шлюб. Як Ви можете прокоментувати це, та роз’яснити порядок оформлення такого документу?

Коли чую від клієнтів «довідка про сімейний стан, яку оформлює нотаріус», одразу згадую улюблений народний винахід «генеральна довіреність», який не існує в правовому просторі. Всім відомо про що це, зручно у використанні, тому професіонали не заважають зручності.

У випадку з так званою довідкою про сімейний стан можу сказати, що, дійсно, цей документ вимагають державні установи за кордоном, які реєструють шлюб. При такому зверненні нотаріус роз’яснює, що даний запит вирішується оформленням нотаріусом заяви від особи, яка має намір укласти шлюб за кордоном. Заява за змістом про те, що заявник не перебуває в шлюбі ні в Україні, ні в іншій державі, а також відсутні перешкоди для реєстрації шлюбу з такою особою. Справжність підпису на такій заяві засвідчується нотаріально. Залежно від країни, де буде застосована дана заява, може бути потрібний апостиль або легалізація в інший спосіб.

Слід розуміти, що не існує ресурсів, які містять вичерпну інформацію про шлюби. Зокрема, перевірка за реєстром записів актів цивільного стану про шлюб може показати, що шлюб в Україні конкретною особою не реєструвався. При цьому така особа перебуває в шлюбі, який зареєстровано в іншій державі. У зв’язку з викладеним підтвердження відсутності факту перебування в шлюбі громадян України відбувається шляхом оформлення заяви з покладанням відповідальності за надання неправдивих відомостей на заявника.

 

  1. Відповідно до абзацу 13 пункту 2-3 Правил перетинання державного кордону громадянами України виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, на час запровадження в Україні правового режиму воєнного стану. На практиці адвокати стикаються зі зверненням клієнтів «оформити довіреність на вивіз дитини» та роз’ясняють положення діючого законодавства України. Розкажіть, чи звертаються до Вас за нотаріальних посвідченням згоди другого з батьків на виїзд дітей за межі України та які правили оформлення такої заяви?

Під час дії правового режиму воєнного стану вказаними правилами дозволений виїзд дітей до 16 років в супроводі одного з батьків або іншою особою за згодою одного з батьків, нотаріальна згода другого з батьків не є обов’язковою. На практиці багато родин при підготовці до виїзду дитини до 16 років за кордон бажають оформити згоду обох батьків, коли дитина буде перетинати кордон без батьків, або згоду другого з батьків, коли дитина їде в супроводі одного з них. Законних підстав відмовляти при таких зверненнях у нотаріуса немає. Така згода оформлюється заявою, справжність підпису на якій підлягає нотаріальному засвідченню. Законом не визначені обмеження щодо терміну дії такої заяви, кількості країн. Крім того, варто пам’ятати, що заява призначена виключно для посадових осіб прикордонного паспортного контролю в Україні, отже, перелічення багатьох країн, куди може за період дії заяви виїжджати дитина не є раціональним. Що стосується терміну дії, на який може бути оформлена вказана заява, слід виходити з наступного. Заява не є довіреністю, отже скасувати її неможливо. При необхідності відкликати згоду на виїзд дитини доведеться вчинити низку дій з оповіщення органів державної прикордонної служби тощо, що неможливо організувати оперативно. Крім того, не існує чітких механізмів врахування прикордонниками таких звернень з відкликання згоди. Отже, можу порадити оформлювати згоди на виїзд дітей для кожного виїзду або обмежувати термін дії заяви нетривалим періодом часу.

 

  1. У Верховній Раді зареєстровано законопроект про цивільні партнерства, який має допомогти одностатевим та різностатевим парам отримати певний юридичний статус та визначити правовий режим спільного майна. Чи був у Вас цікавий досвід нотаріального посвідчення договорів для одностатевих пар на запит врегулювання майнових відносин?

Серед моїх клієнтів є одностатеві пари. Мені доводилось працювати над запитами таких пар з врегулювання майнових відносин. Коли люди живуть як сім’я тривалий час, з’являються життєві надбання, в тому числі матеріальні. До мене звертались пари, які оформили заповідальні розпорядження на випадок смерті з урахуванням взаємних інтересів та інтересів своїх родичів, довіреності з тривалим терміном дії та дуже широкими повноваженнями, зокрема, правами приймати участь в процесах, що супроводжують прийняття рішень з медичних питань у екстрених випадках, доступ до інформації про стан здоров’я тощо.

Реалії такі, що одностатеві партнерства, існують. Отже, потребують законодавчого регулювання й питання, пов’язані з цим.

 

  1. Які практичні проблеми при посвідченні договорів у сфері сімейних правовідносин Ви вважаєте існують сьогодні, через прогалини в законодавстві та/або відсутність спеціальних правових норм, та/або соціально застарілі норми закону, що не відповідають сучасним тенденціям та потребам в соціумі?

Хотілося б, щоб в минуле пішли норми, які перешкоджають укладенню договорів в сфері сімейного права через представників. Якщо довіреність для представлення з таких питань міститиме умови, на яких довіритель хоче укласти договір, порушення його прав малоймовірне. Така потреба дуже нагальна. Багато пар в процесі розлучення важко переносять спільні зустрічі.

Крім того, вважаю рудиментом цивільного законодавства статтю 55 Закону України «Про нотаріат», яка передбачає посвідчення угод, що пов’язані з відчуженням прав на нерухомість, за місцем знаходження нерухомого майна або за місцем реєстрації однієї зі сторін договору. Договори про поділ спільного майна подружжя часто містять декілька об’єктів, які розташовані в різних регіонах. Подружжя проживає, наприклад в Києві, та хоче одночасно з поділом майна оформити договір, що стосується дітей. Такі процеси часто пов’язані з участю адвокатів кожної сторони. Отже, поїздки в інший регіон для таких процесів роблять їх незручними, дорожчими та витратними з точки зору часу.

Також проблемним є питання спадкування частки у праві спільної власності подружжя, який пішов з життя раніше титульного власника.

Нам треба бути оптимістами. На це є підстави. Законодавство, що регулює сферу сімейних правовідносин не стоїть на місці. Можу це сказати як нотаріус, який більше 20 років у професії. Нотаріальна та адвокатська спільноти активно співпрацюють з нашими законотворцями. Отже, все буде добре.