Практика впровадження органами опіки та піклування сучасних засобів зв’язку під час розгляду справ про захист сімейних прав та інтересів дитини
На сьогоднішній день дуже поширена ситуація, коли мати з дитиною у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ виїхали з України, але мати є учасником судового процесу або справи, яка перебуває на розгляді органу опіки та піклування, щодо інтересів дитини. За таких обставин проблематика полягає у відсутності нормативно-правового акту, яким встановлено порядок дій органів опіки та піклування при розгляді питань: щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав тощо.
Проведений аналіз на підставі досвіду сімейного адвоката, практики роботи служби у справах дітей та сім’ї та інформації з єдиного державного реєстру судових рішень дозволяє зробити висновок про існування діючого механізму розгляду справ про захист сімейних прав та інтересів дитини через застосування сучасних діджитал-технологій комунікацій і зв’язку.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Відповідно до абз. 3-4 ч. 8 зазначеного Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 800): «До участі в засіданнях комісії обов’язково запрошуються повнолітні особи, стосовно яких приймається рішення або складається висновок органу опіки та піклування. Ці особи повинні бути належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання. У разі неявки таких осіб на засідання та неповідомлення про поважні причини відсутності рішення або висновок можуть бути прийняті без їх участі на наступному засіданні комісії, про час та місце проведення якого такі особи повинні бути попередженні письмово». Відповідно до абз. 5 ч. 8 зазначеного Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини: «На засідання можуть запрошуватися представники підприємств, установ, організацій, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, що беруть безпосередню участь у розв’язанні проблем конкретної дитини, з правом дорадчого голосу, дитина, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку».
Зі змісту Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини не вбачається форми участі в засіданнях комісії осіб, стосовно яких приймається рішення. Суди теж досить завантажені справами з подібних правовідносин, тож служби у справах дітей та сім’ї, діючи виключно в інтересах дитини, взяли на себе відповідальність, ураховуючи важливість вирішення цих питань в умовах воєнного стану. Якщо той з батьків, хто до початку повномасштабного вторгнення виїхав закордон у зв’язку з воєнним станом, але до моменту виїзду проживав в підпорядкованому Службі районі, органи опіки спілкуються з іншим з батьків, хто перебуває за межами державного кордону України, будь-якими месенджерами: Viber, Telegram, Face Time. У практичну роботу впроваджено нові технологічні можливості діджиталізації та проводяться конференції шляхом відеозв’язку: спочатку проводиться ідентифікація, мати чи батько демонструє свій паспорт, дитина – закордонний паспорт для встановлення особи, вся бесіда фіксується додатково на сторонню камеру. Форма проведення засідання в режимі відеоконференції відображається в тексті протоколу засідання комісії.
Варто наголосити, що зі змісту Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини також не вбачається, що у органів опіки та піклування наявні технічні можливості забезпечити участь в засіданнях комісії осіб, стосовно яких приймається рішення. Для практикуючого адвоката важливо розуміти, що саме на нього покладається основне навантаження щодо застосування органами опіки та піклування сучасних засобів зв’язку під час розгляду певної справи, у якій адвокат представляє інтереси свого клієнта. Завдання адвоката полягає здійснити всіх можливих законних заходів для захисту прав та інтересів клієнта, в т. ч., але не обмежуючись:
• подання до органу опіки заяви про винесення питання на розгляд засідання в режимі відеоконференції;
• надання клієнту роз’яснень про порядок проведення засідання та особливості участі в режимі онлайн, зокрема, про порядок ідентифікації особи;
• забезпечення технічної можливості участі клієнта в засідання комісії через власні та залучені діджитал технології, пристрої, тощо.
Також, наприклад, при ненаданні висновку про доцільність позбавлення батьківських прав органами опіки та піклування, адвокатом може бути подано до суду клопотання про витребування доказів, вказавши, що служба у справах дітей відмовляється надавати висновок про доцільність (не доцільність) позбавлення батьківських прав. З огляду на судову практику суди задовольняють подібні клопотання та постановляють ухвалу, в якій зобов’язують ці органи вчинити передбачені законом дії https://tinyurl.com/yc5rwb86.
На увагу заслуговує сформована позиція суддів Верховного Суду про вплив повномасштабної війни в Україні на вирішення спірних питань стосовно дітей в цивільному судочинстві, за якої ненадання висновку органом опіки і піклування, залученим судом до участі у справі, за наявності достатніх та достовірних доказів, які надають суду можливість визначити інтереси дитини й ухвалити мотивоване судове рішення про визначення місця проживання дитини (висновків спеціалістів (експертів) у галузі дитячої психології, педагогіки, письмових доказів щодо умов проживання, навчання, позашкільних занять, стосунків між дитиною та кожним із батьків, ставлення кожного з батьків до виконання батьківських обов’язків, думки дитини), не свідчить про порушення судом положень ч. 5 ст. 19 СК України.
Спираючись на зазначений практичний аспект розгляду справ в інтересах дітей, для адвоката важливо належним чином здійснити збір доказів про умови проживання, навчання та залучити професійних експертів для оформлення думки дитини в якості доказу для суду, в т. ч. забезпечити переклад та легалізацію документів, у разі перебування дитини за кордоном. Також адвокатом може бути заявлено в суді клопотання про забезпечення клієнту участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку ст. 212 ЦПК України.
Суд, органи опіки та піклування та сімейні адвокати виконують спільну місію: виявити, встановити та забезпечити умови захисту найкращих інтересів дитини. Саме впровадження сучасних засобів зв’язку під час розгляду справ про захист сімейних прав та інтересів дитини є дієвим механізмом, практичне застосування якого суттєво залежить від зважених дій та ініціативи адвоката.
Матеріал підготувала Ольга Михальчук, адвокат, магістр права, керівник Адвокатського бюро «Ольги Михальчук», член Центру сімейного права ВША НААУ
Зареєструватися на найближчі заходи лектора:
• Особливості поділу спільного майна подружжя, якщо один з подружжя є фізичною особою – підприємцем. https://tinyurl.com/29jtyhuc
• Особливості поділу частки в статутному капіталі юридичної особи в справах про поділ спільного майна подружжя. https://tinyurl.com/4vh9v6b3