Особливості поділу спільного майна подружжя, якщо один з подружжя є фізичною особою-підприємцем: адвокат Ольга Михальчук

У Вищий школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Особливості поділу спільного майна подружжя, якщо один з подружжя є фізичною особою-підприємцем», який провела Ольга Михальчук, адвокат, магістр права, засновник адвокатського бюро «Ольги Михальчук», член Центру сімейного права ВША НААУ.

Під час вебінару лекторка розглянула наступні питання:

1) презумпція спільної сумісної власності подружжя;

2) правовий режим майна фізичної особи-підприємця за нормами цивільного законодавства;

3) трансформація підходів: як формувалася позиція судів щодо майна фізичної особи-підприємця;

4) умови, за яких на спірне майно фізичної особи-підприємця не розповсюджується презумпція спільності майна подружжя, в контексті висновків Верховного Суду;

5) принципи поділу доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем, як об’єкта права спільної сумісної власності подружжя;

6) можливості поділу спільного майна після смерті іншого із подружжя, в т.ч., коли померлий був фізичною особою-підприємцем.

Ольга Михальчук визначила проблематику поділу спільного майна подружжя, якщо один з подружжя є фізичною особою – підприємцем, та запропонувала задачі, які вирішує опрацювання питань вебінару:

1. визначити як правильно обґрунтовувати позовні вимоги в даній категорії справ;

2. з’ясовувати джерело набуття такого спільного майна (особисті кошти ФОП чи спільні кошти подружжя);

3. виявляти мету використання цього майна (в інтересах сім’ї чи одержання прибутку в бізнесі);

4. а також з’ясовувати інші особливості, які являють собою важливі тенденції захисту прав подружжя під час поділу бізнесу (спільного або одного з подружжя).

Адвокатка зробила огляд законодавства, яким визначена презумпція спільної сумісної власності подружжя, проаналізувала Постанову ВС від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17, у якій розкрито зміст та особливості застосування презумпції спільної сумісної власності подружжя. Правова позиція Верховного Суду України, викладена в зазначеній Постанові: «Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов’язаний довести обставини, що її спростовують. Зокрема, за ч. 3 ст. 61 СК України – довести, що хоча майно придбавалося в період шлюбу, в тому числі з використанням коштів сімейного бюджету, проте справжньою метою укладення договору про набуття майна були не інтереси сім’ї, а власні, особисті інтереси одного з подружжя, не пов’язані із сімейними.»

Лекторка проаналізувала норми цивільного законодавства на предмет правового режиму майна фізичної особи-підприємця. За змістом ч.2. ст.52 ЦК України, яка визначає цивільно-правову відповідальність фізичної особи-підприємця, вбачається, що відповідальність підприємця поширюється на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя. Також винесено на розгляд питання, чи діє презумпція спільної сумісної власності подружжя у разі поділу майна, яке належить ФОП. Проведено аналіз судової практики щодо правового режиму майна ФОП в контексті правовідносин спільної сумісної власності подружжя. Зокрема, в Постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 06.12.2021 по справі № 161/7804/19 виокремлено чітку правову позицію: «Майно ФОП вважається спільним майном подружжя і підлягає поділу між подружжям».

Ольга Михальчук звернула увагу, що підхід щодо визначення правового режиму майна ФОП, в контексті його поділу між подружжям зазнавав трансформації. та зробила екскурс до судової практики по визначеній проблематиці. До 2012 року правовий підхід у справах про поділ майна подружжя, коли один із подружжя є підприємцем, спирався на Постанову Пленуму ВС від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя». Відповідно до пункту 29 якої передбачено: «Майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності».

Доленосним для трансформації підходів щодо визначення правового режиму майна ФОП у спорах про поділ спільного майна подружжя стало рішення КСУ від 19 вересня 2012 року у справі № 17-рп/2012, яким КСУ установив: «Статутний капітал та майно приватного підприємства є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя». Дане рішення стало відправною точкою у зміні правозастосовної практики при розгляді спорів про поділ спільного майна подружжя, коли один з подружжя є фізичною особою-підприємцем.

Під час вебінару проведено аналіз судової практики, а саме: Постанови Верховного Суду України від 10 квітня 2020 року у справі № 734/2887/17, в якій викладено правову позицію: «Майно фізичної особи-підприємця може бути об’єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя».

Також розглянуто умови, за яких на майно фізичної особи-підприємця, не розповсюджується презумпція спільної сумісної власності. Такі умови досліджено через призму судової практики у справах про вирішення спорів у подібних правовідносинах:

Проаналізовано Постанову ВС від 02.10.2013 р. у справі № 6-79цс13 з точки зору обґрунтування умови щодо джерела придбання майна ФОП. Правова позиція, викладена в зазначеній Постанові ВС: «майно фізичної особи-підприємця, яке придбане та використовується в його підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність, відповідно до ст. 57 СК України, а не як об’єкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання ст. ст. 60, 61 СК України». Визначальною умовою для рішення по цій справі стало джерело отримання коштів для придбання майна ФОП. Не спільні кошти, а кошти батьків ФОП.

Здійснено аналіз Постанови КЦС ВС від 24.01.2020 у справі № 546/912/16-ц. Правова позиція, викладена в зазначеній Постанові ВС: «В разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Сам лише факт отримання позивачем заробітної плати не може бути доказом участі у будівництві спірного будинку, а показання свідків не можуть підтверджувати обставини участі коштами у будівництві цього нерухомого майна щодо розміру такої участі».

Проведено аналіз Постанови КЦС ВС від 20.07.2022 № 703/2284/19 (61-18299св21). У цій справі ВС зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій без встановлення джерела коштів на придбання спірного майна та мети його придбання зробили передчасний висновок про те, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя. Вирішуючи цю касаційну скаргу, ВС направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У цьому блоці вебінару зроблено висновок про те, що визначальною умовою для вирішення спору у справі про поділ спільного майна подружжя, є джерело отримання коштів для придбання такого майна одним з подружжя-підприємцем. Так, для спростування презумпції спільної сумісної власності подружжя, у разі коли один з подружжя є ФОП, необхідно:

• надати суду докази про джерела походження коштів не за рахунок спільної праці та спільних грошових коштів подружжя;

• підтвердити джерела походження коштів від третіх осіб на придбання цього майна;

• обґрунтувати мету придбання (та використання) майна, яка є відмінною від інтересів сім’ї;

• визначити час виникнення джерела походження коштів на придбання майна відносно періоду шлюбу.

При визначенні принципів поділу доходів фізичної особи-підприємця під час поділу майна подружжя, Ольга Михальчук звернула увагу на особливості розрахунків отриманих доходів під час перебування сторін спору у шлюбі. З цією метою було проведено аналіз Постанови ВС від 19.09.2018 року у справі № 719/232/16-ц, Постанови ВС від 04 червня 2020 року у справі № 661/1663/17, за результатами якого запропоновано наступні висновки:

• на майно ФОП, отримане від зайняття підприємницькою діяльністю, під час шлюбу, поширюється презумпція спільної сумісної власності подружжя;

• для набуття статусу спільної сумісної власності подружжя визначальною умовою є придбання майна в інтересах сім’ї та під час шлюбу;

• джерелом походження коштів для придбання майна ФОП можуть вважатися доходи від заняття підприємницькою діяльністю під час шлюбу, які можуть бути і окремим предметом поділу.

Також в контексті цієї проблематики лекторка, з посиланням на Постанову Херсонського апеляційного суду від 26 березня 2019 року у справі № 661/1663/17, зауважила, що в розрахунках (у справах про поділ доходів підприємця) необхідно пам’ятати, що вказаний дохід повинен розраховуватись за виключенням витрат на оплату обов’язкових податків і зборів. Також з наведеної Постанови вбачається, що для обґрунтування позиції про поділ доходів ФОП, як частки спільної сумісної власності подружжя, рекомендовано надати суду декларації про доходи (прибуток) ФОП за період перебування в шлюбі та враховувати систему оподаткування та видатки під час здійснення підприємницької діяльності іншим з подружжя.

Наприкінці вебінару адвокатка розглянула можливості поділу спільного майна після смерті іншого із подружжя та звернула увагу на принципове право отримання частки в спільному майні подружжя після смерті одного з подружжя, яке є першочерговим за право спадкування. Так, відповідно до ст. 71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. Відповідно до п.1. розділу 4 «Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій» від 29.01.2009р., схвалених Рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України, для видачі такого свідоцтва необхідні дві умови: перебування подружжя в зареєстрованому шлюбі та придбання майна під час шлюбу на ім’я того з подружжя, який помер.

Практичне застосування поділу спільного майна після смерті іншого із подружжя знайшло відображення в судові практиці, зокрема в Постанові ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 130/2319/17-ц. Наведений механізм поділу спільного майна після смерті іншого із подружжя також можна застосовувати до правовідносин щодо поділу спільного майна подружжя, у разі, коли один з подружжя є фізичною особою-підприємцем з урахуванням особливостей поділу спільного майна подружжя, висвітлених у ході вебінару.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://surl.li/iywnc

Тематичний огляд матеріалу на сторінці Advocat Post: http://surl.li/iywnf

Цікаві публікації лектора:

• Стягнення шкоди (матеріальної та моральної) одним із подружжя внаслідок укладання майнових правочинів, не в інтересах сім’ї, без згоди подружжя. Аналіз законодавчих можливостей стягнення. http://surl.li/iputt

• Аналіз судової практики про поширення інституту спільної сумісної власності на правовідносини з набуття майна сім’єю без реєстрації шлюбу у період спільного проживання. http://surl.li/ivbzb

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ