Право на відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності
Наталія Мезенцова, адвокат, випускниця освітнього курсу УГСПЛ «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні»
Мезенцова Наталія
15.04.2024

 

Які підстави та особливості для відшкодування шкоди за незаконне притягнення до  кримінальної відповідальності розповіла адвокат Наталія Мезенцова у рамках вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор схарактеризувала нормативно-правову базу, застосовну до питання отримання відшкодування за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, а саме:

·ст. 1176 Цивільного кодексу України, яка передбачає підстави та умови для відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду;

·ст. 1-3, 11-13 Закону України від 01.12.1994 № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», які зокрема визначають шкоду, яка підлягає відшкодуванню, а також коли виникає право на відшкодування, що підлягає відшкодуванню тощо.

Говорячи про відшкодування моральної шкоди, лектор звернула увагу слухачів на Постанову ВС у справі № 757/5351/21-ц від 04.10.2023р., у якій сформульовано такий висновок:

«Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються:

· характер правопорушення;

·глибина фізичних та душевних страждань;

·погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;

·ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування;

·інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду».

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 752/17832/14-ц від 15 грудня 2020 року Суд зазначив, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Стосовно періоду визначення для присудження розміру відшкодування, передбачені такі особливості:

·Починається з моменту кримінального переслідування;

·Закінчується датою набрання вироком законної сили або з дати постанови про закриття кримінального провадження;

·Період касаційного перегляду не враховується;

·Зупинення кримінального провадження не впливає.

 

При підготовці позовної заяви слід урахувати наступне:

 

1.Суб’єктний склад;

2.Юрисдикція;

3.Підсудність (ч. 4 ст. 28 ЦПК України);

4.Судовий збір (п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»);

5.Нормативно-правове обґрунтування;

6. Обґрунтування моральної шкоди;

7.Докази;

8.Формулювання позовних вимог.

 

В огляді судової практики Наталія Мезенцова докладно звернула увагу на питання належного обґрунтування моральної шкоди:

 

·Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв’язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими  немайновими втратами, яких  зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати  (Постанова Великої Палати Верховного Суду від  29 червня 2022  року в справі № 477/874/19);

·Суд повинен з’ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин завдання, так і  розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх  та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц);

·Відтак моральна шкода у цих правовідносинах у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України та статтею 4 Закону № 266/94-ВР, відшкодовується особі, щодо якої допущено передбачені статтею 1 цього Закону дії без встановлення вини органу, що відповідає за відшкодування такої шкоди. Факт спричинення моральної шкоди, як і її розмір, що перевищує мінімально встановлений законом, підлягають встановленню та доведенню при розгляді відповідної вимоги, поданої у будь-якій формі з дотриманням необхідних, передбачених статтею 175 ЦПК України елементів у позовному провадженні (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20).

 

Стосовно нормативно-правового обґрунтування у позовній заяві лектор сфокусувалася на розгляді наступних Постанов Великої Палати:

·Незгода суду з наведеним позивачкою юридичним обґрунтуванням не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи самостійно здійснює юридичну кваліфікацію спірних правовідносин (Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 487/10128/14-ц від 12 червня 2019 року);

·За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто на основі загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України) (Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/715/17 від 12 березня 2019 року).

 

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/yc488cv2

Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/ysnk5y4k

Ознайомитися із матеріалом лектора на тему: «Правові наслідки невиконання батьками обов’язків із забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти дитиною». https://tinyurl.com/yzfdr5nr

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ