Насильство (Violence) є глобальним явищем, яке призводить до смерті понад 1,6 мільйонів людей щороку, що робить його однією з головних причин смерті в усьому світі (the leading causes of death worldwide).

Хоча жодна країна не байдужа до насильства, переважна більшість смертельних випадків, які є його результатом, відбувається в країнах із низьким і середнім рівнем доходу, багато з яких уражені внутрішніми конфліктами. Однак слід пам’ятати, що насильницькі смерті не можна просто віднести до війни, і понад 80% таких смертей відбуваються поза межами збройних конфліктів (outside of armed conflicts).

Згідно з Глобальним дослідженням ООН щодо вбивств, у 2012 році навмисні вбивства (intentional homicide) стали причиною смерті майже півмільйона людей у ​​всьому світі.

У своїй доповіді за 2002 рік Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO) запропонувала визначення насильства, яке з того часу стало робочим терміном для багатьох міжнародних і південноафриканських організацій, що працюють у цій галузі, а саме:

“The intentional use of physical force or power, threatened or actual, against oneself, another person, or against a group or community, that either results in or has a high likelihood of resulting in injury, death, psychological harm, maldevelopment or deprivation.” («навмисне застосування фізичної сили або влади, здійснене або у вигляді загрози, направлене проти себе, проти іншої особи, групи осіб або спільноти, результатом якого є (або є висока вірогідність цього) тілесні ушкодження, смерть, психологічна травма, відхилення в розвитку або різного роду збиток»).

Це визначення підкреслює навмисність та розширює поняття, додаючи до нього дії, що виникли внаслідок відношень з владою.

Categories and types of violence

Широке розуміння насильства включає не лише пряме «поведінкове» насильство, а й структурне насильство, яке частіше відбувається несвідомо. Структурне насильство виникає внаслідок несправедливих та нерівноправних соціальних та економічних структур та проявляє себе, наприклад, в бідності та позбавленні можливостей будь-якого типу.

• Direct violence – this is where an actor or perpetrator can clearly be identified. All forms of self-directed violence and interpersonal violence, as well as many forms of collective violence, can also be understood as direct violence
• Indirect or structural violence – this is where no direct actor exists. Violence is rather built into the structures, appearing as unequal power relations and, consequently, as unequal opportunities.

Крім цього, на основі визначення насильства ВООЗ була розроблена детальна «типологія насильства», яка характеризує різні категорії та типи насильства, а також зв’язки між ними (що дозволяє застосовувати цілісний підхід). Він поділяє насильство на три великі категорії відповідно до того, хто є виконавцями та жертвами насильницьких дій:

• Self-directed violence refers to violent acts a person inflicts upon him- or herself, and includes self-abuse (such as self-mutilation) and suicidal behaviour (including suicidal thoughts, as well as attempted and completed suicide) (Дії, які особа вчиняє проти себе, і включає насильство над собою).
• Interpersonal violence refers to violence inflicted by another individual or by a small group of individuals. (Міжособистісне насильство – це насильство, вчинене іншою особою або невеликою групою осіб) It can be further divided into two subcategories:
• Family and intimate partner violence– violence largely between family members and intimate partners, usually, though not exclusively, taking place in the home. This includes forms of violence such as child abuse, intimate partner violence and abuse of the elderly.
• Community violence – violence between individuals who are unrelated, and who may or may not know each other, generally taking place outside the home. This includes youth violence, random acts of violence, rape or sexual assault by strangers, and violence in institutional settings such as schools, workplaces, prisons and nursing homes.
• Collective violence (Колективне насильство) can be defined as the instrumental use of violence by people who identify themselves as members of a group – whether this group is transitory or has a more permanent identity – against another group or set of individuals, in order to achieve political, economic or social objectives. This can manifest in a number of forms, such as genocide, repression, terrorism and organised violent crime.

Якщо детальніше розглянути природу актів насильства, то ці три категорії можна далі розділити на чотири більш конкретні типи насильства:

• Physical violence is the intentional use of physical force, used with the potential for causing harm, injury, disability or death. This includes, but is not limited to: scratching, pushing, shoving, grabbing, biting, choking, shaking, slapping, punching, hitting, burning, use of a weapon, and use of restraint or one’s body against another person.
• Sexual violence involves a sexual act being committed or attempted against a victim who has not freely given consent, or who is unable to consent or refuse. This includes, but is not limited to: forced, alcohol/drug-facilitated or unwanted penetration, sexual touching, or non-contact acts of a sexual nature. A perpetrator forcing or coercing a victim to engage in sexual acts with a third party also qualifies as sexual violence. This type of violence can also lead to physical harm, and in most cases has severe negative psychological effects too.
• Psychological violence (also referred to as emotional or mental abuse) includes verbal and non-verbal communication used with the intent to harm another person mentally or emotionally, or to exert control over another person.
• Neglect, or deprivation, is a type of abuse which occurs when someone has the responsibility to provide care for an individual who is unable to care for him- or herself, but fails to do so, therefore depriving them of adequate care. Neglect may include the failure to provide sufficient supervision, nourishment, or medical care, or the failure to fulfil other needs for which the victim cannot provide themselves.

Violence and crime: distinction

Терміни «насильство» і «злочин» (“violence” and “crime”) часто тісно пов’язані між собою та використовуються як взаємозамінні. Однак їх не слід плутати.

• Violence is an action involving physical force intended to hurt, damage, or kill someone or something. Ex. The violence comes a week before a presidential election.
• Crime is an illegal act. Ex. The rate of violent crime fell last month.

Деякі типи злочинів є насильницькими згідно з визначенням (наприклад, збройні злочини або контактні злочини, включаючи вбивства, напади та зґвалтування), тоді як інші злочини взагалі не включають прямого насильства (наприклад, ухилення від сплати податків або вживання заборонених наркотиків).

Іншими словами, не кожен випадок насильства є злочином, і не кожен злочин є насильством (In other words, not every case of violence is a crime, and not every crime is violent). Тому важливо розрізняти насильство та злочин як два різні терміни, які можуть накладатися один на одного, але не обов’язково.

Чи кваліфікується діяння як злочин чи ні, залежить від законів країни (whether an act is classified as a crime or not depends on the laws of a country). Отже, злочин можна визначити як порушення закону (crime can therefore be defined as a violation) та акт відхилення від встановлених правил або не вчинення дії, яка вимагається законом.

З іншого боку, насильство – це акт фізичної агресії, який у більшості випадків призводить до заподіяння шкоди (violence, on the other hand, is an act of physical aggression that in most cases results in harm). Те, чи вважається насильницький акт злочином, залежить від кожної країни окремо.

Розуміння різниці між цими двома поняттями є важливим для належного реагування та прийняття ефективних стратегій запобігання насильству та злочинній діяльності.

Матеріал підготовлено Людмилою Колодник, керівницею Центру правничої лінгвістики ВША НААУ у рамках міжнародної кампанії “16 днів проти насильства”.