НЛП передбачає спрямування різноманітних засобів і методів навчання на особистість самого опановувача іноземної мови.

Тобто, якщо правильно врахувати всі нюанси світосприйняття людини, навчання може бути зведено до легкої (майже ігрової) діяльності. У навчальному процесі основне завдання для викладача полягає в тому, щоб опановувачі іноземної мови засвоїли навчальний матеріал з максимальною легкістю та використовували його в своєму мовленні.

Наразі дослідниками були описана велика кількість різноманітних прийомів НЛП, які успішно використовуються на практиці, при формуванні лексичних навичок у процесі вивчення іноземних мов. Поговорімо про основні з них.

• Добірка актуальних прикладів та ілюстрацій.

При доборі актуальних прикладів та ілюстрацій важливо ґрунтуватися на інтереси тих, хто навчається. Зокрема, актуальними завжди є гумористичні ілюстрації до навчального матеріалу, оскільки вони дозволяють створити ту «яскраву пляму», яка виводить опановувачів іноземної мови зі стану рівноваги та, як результат, дозволяє створити яскравий образ в їх голові, стимулюючи запам'ятовування нової лексики іноземною мовою.

Слід зазначити, що гумор є вкрай ефективним у навчальному процесі. Крім того, гумор дозволяє створити невимушену та комфортну атмосферу в освітньому колі, зміцнює соціальні зв'язки тощо. Крім зняття напруги, використання гумору дає змогу викладачеві можливість змоделювати ситуацію підвищеної уваги до матеріалу та (або) навчальної ситуації. Використовуючи у своїй роботі прислів'я та приказки, анекдоти, метафори, педагог ліквідує психологічну чи фізіологічну втому під час опанування іноземної мови. Також завдяки гумору розвивається асоціативне мислення в слухачів, створюється позитивна емоційна атмосфера протягом всього періоду навчання.

Таким чином, при виборі засобів навчання важливо не уникати таких, які не залишають опановувачів іноземної мови байдужими.

• Врахування кольорової гами при візуальному представленні інформації опановувачам іноземної мови.

Відомо, що гама кольорів має відповідати предмету вивчення. Перевага повинна надаватися яскравим, насиченим кольорам у запропонованих викладачем зображеннях.

Крім цього, важливо при доборі зображень з елементами жартів, користуватися так званими «об'ємними образами». Про що тут іде мова…Так, при запам'ятовуванні маленького предмета, його візуальне представлення може бути протилежним. Наприклад, зображення слона може бути маленьким, а миші – великим.

Отже, врахування кольорової гами та жартівливої форми зображення, суттєво підтримує емоційний зв'язок опановувача іноземної мови та викладача, чим полегшує як процес навчання, так і викладання.

• Поведінка педагога як важливий інструмент опанування іноземної мови.

Поведінка викладача має бути спрямована на зацікавленість слухачів, нести позитивний настрій. Необхідно пам'ятати, що, завдяки фізіології (наявності у людини всередині скроневої частки головного мозку, амигдали), підвищений емоційний фон дозволяє більш ефективно запам'ятовувати інформацію.

Таким чином, позитивний настрій, приємна атмосфера під час вивчення іноземної мови є не менш важливими, ніж особистість самого викладача, та сприяють активному засвоєнню нового матеріалу. Важливо враховувати те, що в такому випадку має значення як вербальний, так і невербальний фактор: що педагог каже, які жести, міміку він чи вона використовує.

Зокрема, на самому початку лекції або вебінару важливими складовими є наступні, а саме, як викладач зайшов до аудиторії, яким тоном він (вона) веде заняття, оформлення приміщення та інші моменти.

Так, викладачеві іноземної мови рекомендують використовувати незвичайний колір маркера для дошки, кольорове та образне оформлення презентації, нестандартне подання теми.

Використання несподіваних ситуацій з метою створення сплеску мозкової активності в процесі викладання іноземних мов є одним із ключових аспектів успіху слухачів. Цікаво, що саме несподівані моменти під час лекції або вебінару створюють позитивний емоційний настрій на занятті.

Отже, підвищене емоційне збудження сприяє запам'ятовуванню інформації іноземною мовою, формуванню таких необхідних лексичних навичок. Крім цього, більшість провідних психологів вважають, що важливе місце у процесі навчання належить саме емоціям. Тож створення позитивної стресової ситуації під час заняття, виведення опановувачів із «зони комфорту» є запорукою успіху.

• Врахування основних каналів сприйняття інформації під час вивчення іноземних мов, а саме аудіального, візуального та кінестетичного.

Згідно зі статистикою, серед населення 25% аудіалів, 35% візуалів і 40% кінестетиків.

Аудіал в процесі спілкування звертає максимум своєї уваги на мову. Його цікавлять слова, але головним чином він розуміє вас через інтонації. Його вухо вловлює найменші зміни тону, висоти голосу.

Серед візуалів більшість творчих людей, які сприймають зовнішній світ через образи, фантазію, уяву. В цьому процесі основну роль грає зір. Досить часто вони відрізняються підвищеною жестикуляцією, адже їм не вистачає слів, щоб повністю описати свої думки. Все це від того, що візуали думають картинкою, а вона має набагато більше фарб, ніж слів. Такі люди відрізняються відмінною візуальною пам’яттю. Досить часто вони, подивившись на сторінку книги, можуть з легкістю відновити її в пам’яті і прочитати потрібну інформацію.

Людина з типом мислення кінестетик – заручник почуттів та емоцій. Таких людей більшість. Для них дуже важливий тактильний контакт. Вони трохи довше приймають рішення, в деяких випадках не здатні оперативно оцінити ситуацію. Визначити кінестетика досить просто. Під час розмови він буде час від часу намагатися доторкнутися до співрозмовника. Для них дуже важлива зовнішня ситуація, вона повинна бути максимально комфортною.

Варто зазначити, що особи, що повністю належить одному типу мислення, не існує. У кожному з нас є частинка від кожного з них, але в той же час ми володіємо домінуючим типом сприйняття. Саме за ним прийнято відносити людини до однієї з категорій.

Крім цього, хочу звернути вашу увагу на особливості запам’ятовування людей з різними типами мислення:

• Візуал пам’ятає те, що бачив, запам’ятовує картинами (образне мислення добре розвинене).
• Аудіал – те, що обговорював, запам’ятовує, слухаючи.
• Кінестетик пам’ятає загальне враження; запам’ятовує, рухаючись,обмацуючи, нюхаючи.

Спираючись на теорію про основні канали сприйняття інформації, важливо при опануванні нового лексичного матеріалу іноземною мовою використовувати всі канали, а саме: аудіальний, візуальний та кінестетичний, з метою максимальної актуалізації інформації для тих, хто вивчає іноземну мову, а як наслідок, її подальшого закріплення, засвоєння, та «присвоєння».

Відомо, що в залежності від приналежності опановувача іноземної мови до того чи іншого типу (кінестетик, аудіал чи візуал), йому (їй) властиво успішно виконувати лише певний тип завдань.

• Так опановувач-кінестетик більше практик, тому такій людині легше виконати практичну частину завдання. При цьому опановувачу-кінестетику важко зрозуміти теоретичний матеріал, описаний у підручнику. Кінестіки полюбляють активні форми навчання, таким опановувачам також важливо давати самостійні завдання.
• Опановувач-візуал, навпаки, відчуває дискомфорт під час виконання практичного завдання, а осмислення теорії йому дається легко.
• Опановувач-аудіал найлегше сприймає усну форму подання нової інформації та успішніше справляється із завданнями, що вимагають виконання за аналогією.

Виходячи із викладеного вище, одним із завдань викладача має бути визначення типу каналу сприйняття інформації опановувачем, розвиток необхідного (нерозвиненого) каналу зв'язку. Ідеальною та кінцевою метою має бути навичка сприймати опановувачем інформацію, використовуючи всі канали зв'язку. Розвиток усіх трьох каналів сприйняття інформації в опановувачів іноземної мови є також дуже важливим аспектом для формування лексичних навичок таких слухачів та «над завданням» для викладача.

Матеріал підготувала Людмила Колодник, керівник Центру правничої лінгвістики ВША НААУ