Публікації лектора
Legal English: «Electronic evidence in Civil and Commercial Dispute Resolution»
Людмила Колодник, керівниця Центру правничої лінгвістики ВША НААУ, юрист, філолог, викладач спеціалізованого курсу «Legal English»
Колодник Людмила
14.09.2023

У Вищій школі адвокатури НААУ було проведено вебінар за напрямком підготовки правників Legal English: «Electronic evidence in Civil and Commercial Dispute Resolution», який провела Людмила Колодник, керівниця Центру правничої лінгвістики ВША НААУ, юрист, філолог, викладач спеціалізованого курсу «Legal English».

Захід розпочався з рекомендації для правників від лекторки ознайомитися з книгою «Electronic Evidence and Electronic Signatures», написану практиками Stephen Mason та Daniel Seng, яка присвячена електронним доказам та електронним підписам й базується на законодавстві Англії та Уельсу.

Далі, вже традиційно, керівниця Центру правничої лінгвістики ВША НААУ ознайомила слухачів із тематичним вокабуляром, під час якого Людмила Колодник сфокусувала увагу на основних поняттях, дотичних до теми заходу:

  • Electronic evidence
  • Electronic messages (e-mail)
  • Metadata
  • Trust service
  • Advanced Electronic signature
  • Qualified Electronic signature
  • Court

Наступним етапом вебінару було детальне обговорення поняття «електронний доказ» та його складових, під час якого лектор підкреслила: Electronic evidence may include

  • electronic documents,
  • websites,
  • text,
  • multimedia and voice messages,
  • metadata,
  • databases, and
  • any other data in electronic form relating to the subject matter of the dispute.

In order for digital data to meet the legal requirements for electronic evidence, it can be provided to the court in one of the following ways:

  • in its original form,
  • as an electronic copy
  • or a paper copy of the electronic evidence.

Говорячи про оформлення та подачу до суду копій електронних доказів, керівниця Центру правничої лінгвістики ВША НААУ зазначила, що умовно подачу до суду копій електронних доказів можна поділити на такі блоки:

  • Submission of electronic evidence in the original
  • Submission of an electronic copy of electronic evidence
  • Submission of a paper copy of electronic evidence

Людмила Колодник проілюструвала своє пояснення прикладами судових справ, в яких сторони подавали до суду докази в електронній формі: «As an example, we can refer to case No.264/949/19, in which a dispute arose between the parties over the unlawful use of an intellectual property object. The plaintiff provided screenshots from the defendant’s website, where it believed the disputable breach had occurred. The defendant objected, stating that the website did not belong to the defendant; it was not clear who owned the site or who posted information on it, so such screenshots could not be the proper evidence of illegal trademark use. Therefore, the defendant questioned the conformity of the submitted paper copy with the original electronic evidence, in connection with which the Court of Appeal had to examine the original of this evidence. The Court of Appeal failed to do so, which was a ground to cancellation of the Court of Appeal’s judgment and remitting the case for reconsideration».

Не менш важливим було наведення учасникам заходу прикладу судової практики, коли суд приймає як належний і допустимий доказ електронну та паперову копію доказу лише в тому випадку, якщо учасник справи чи суд ставить під сумнів відповідність копії її оригіналу та вимагає подати оригінал, а сторона його не надає, тоді суд такий доказ не бере до уваги. У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 р. у справі №922/51/20 на підставі аналізу ст. 73, 77, 91, 96 НПК України був сформульований правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.

Продовжуючи вебінар, Людмила Колодник підкреслила, що courts should not refuse electronic evidence and should not deny its legal effect only because it is collected and/or submitted in an electronic form. Далі лектор продовжила наводити приклади судової належності та допустимості електронних доказів у різних країнах світу:

  • The Supreme Court of Croatia (case No. I Kž 696/04-7) confirmed that SMS messages could be used as evidence in the proceedings as they were a source of information equal to any other written content stored on other media.
  • In China, in a judgment of 28 June 2018, the Hangzhou Internet Court ruled that in the case before it (an intellectual property dispute) data stored on a third-party blockchain platform was sufficiently reliable and free from interference that it could be relied upon and accepted by the court as evidence.

Пояснюючи термін «метадані», керівниця Центру правничої лінгвістики ВША НААУ зауважила, що немає єдиного формального визначення цього поняття, а навпаки, існують різні пояснення цього терміну в українському законодавстві. Ось просте і популярне переформулювання: «Метадані — це дані про дані. Цей термін в широкому сенсі слова використовується для будь-яких «даних про дані»: іменах таблиць, колонок в таблиці, програм і тому подібне». Родзинкою дискусії про термін «метадані» було наведення слухачам наступного прикладу із судової практики: «The Irish Courts have ruled that there is an obligation for a party to civil proceedings to inform the other party (or parties) of electronically stored evidence that contain (discovery) the metadata of the native documents, where this would be relevant (Sretaw v. Craven House Capital PLC (2017) IEHC 580; Gallagher v. RTE (2017) IEHC 237)».

Говорячи про collection, seizure and transmission, Людмила Колодник пояснила, що «Electronic evidence should be collected in an appropriate and secure manner, and submitted to the courts using reliable services, such as trust services. Different types of data may require different methods of collection».

Далі лектор, наводячи приклади використання цифрових документів у різних країнах світу, зокрема електронного цифрового підпису у країнах Європейського союзу, зазначила наступне: «To ensure the integrity of data, courts do not need to carry out any specific analysis of the technology used for the creation of qualified electronic signatures. Checking the register of EU qualified trust service providers is sufficient».

Обговорюючи з учасниками запитання «How to prevent the loss of electronic evidence?» Людмила Колодник, навела приклад, що у разі спору інша сторона може змінити або видалити певну інформацію, яка була записана або передана онлайн. Наприклад, сторінки та контент в Інтернеті, листування в месенджерах тощо можуть бути видалені в будь-який момент. Далі лектор дала наступні поради, як діяти в подібних ситуаціях:

  • Conducting an expertise
  • Using the conclusion of the Center of Competence of the Internet address space
  • Using Internet archiving resources
  • Providing evidence before filing a statement of claim
  • Independent collection and recording of electronic evidence by a party to the dispute

Останній блок вебінару «Electronic evidence in Civil and Commercial Dispute Resolution» був присвячений огляду законодавства та судової практики США та Великобританії у сфері застосування в судових справах електронних доказів.

А фіналізувала керівниця Центру правничої лінгвістики ВША НААУ Людмила Колодник захід прикладом судової справи про метадані геотегів, завдяки яким було викрито дійсне місцезнаходження російського сержанта Соткіна на сході України та переміщення цього військовослужбовця з військової бази в росії на схід України, а потім назад на базу. Наступний висновок був запропонований учасникам заходу на їх розгляд: «Geotags, such as those embedded in Sotkin’s pictures, are a form of locational metadata. Geotags generated by smartphones tend to be very accurate and are associated with other types of file metadata, like date- and timestamps. Geotags and other types of locational data can also be embedded in other types of files, such as video files and SMS text messages. Other cell phone locational data can be drawn from routes stored in mapping applications, Wi-Fi connections, cell towers in call history and applications like weather or real estate tools».

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://shorturl.at/bfnwN

Тематичний виклад матеріалу на сторінці Advokat Post: https://shorturl.at/bnoDR

Зареєструватися на найближчі заходи Людмили Колодник:

• Tips for Building a Successful Legal Career: how to Write a Successful motivation Letter. http://surl.li/ieuzm

• Tips for Building a Successful Legal Career: what is Electronic Evidence? http://surl.li/ievad