Поняття "стиль" складне і різноманітне, і його загальноприйнятого єдиного визначення не існує. Стиль - це завжди вибір; а відносно письмової мови - це вибір мовних засобів, тобто вибір потрібних, правильних слів. Цікавим є визначення стилю, яке належить англійському письменнику Дж. Свіфту: "Стиль - це належні слова в належному місці".

Безперечну цінність для юриспруденції становить дослідження мови права як самостійного стилю. Стиль юридичного письма характерний специфічними рисами, функціями, мовними засобами, композиційною системою функціональних різновидів і жанрово-ситуативних стилів.

Зокрема, усередині стилю юридичного письма є підстилі, що використовуються при підготовці різних видів документів. Так, кожен з видів юридичного письма - юридичний висновок, проект закону чи проект договору – мають свою специфіку і свою "техніку". Тому підготовка документу певного виду вимагає також дотримання певних, тільки йому властивих вимог щодо способу і манери викладу.

Стиль, на відміну від мови, більшою мірою залежить від суб’єктивних факторів – від особистого характеру автора, його темпераменту, від аналітичних здібностей і т. д. Незважаючи на повну свободу у виборі стилю викладу юридичного тексту, рекомендовано використовувати поради науковців стосовно бажаних властивостей юридичного документа, а саме⁚

• Простота. Слід уникати складних фраз із дієприслівниковими і прислівниковими зворотами, з довгим ланцюгом додаткових речень. Слід писати просто і ясно. В ідеалі текст повинен складатися з коротких фраз, не обтяжених складною побудовою.
• Структурність. Виклад має складатися з логічно послідовних розділів, кожен з яких завершується чітким висновком. Іноді словом «висновок» можна навіть виділити кінцівку розділу. Слід уникати незграбного викладу, повторів, туманних міркувань, що позбавляють юридичний текст конкретності та чіткості.
• Діловитість. У юридичному письмі (документі) повинні викладатися тільки юридично значущі міркування. Наприклад, якщо складається скарга на судове рішення, аналіз справи повинен бути обмежений мотивами цього рішення. Аналізувати інші обставини справи немає ділової необхідності.
• Спокійна тональність. Діловий процесуальний документ - не місце для емоцій Оклики та знаки питання зовсім не доречні в процесуальних документах або в проектах контрактів.
• Відстороненість. Варто уникати категоричності суджень. Завжди слід пам’ятати, що fдвокат – посередник, він звертається з проханням і мотивує його. Тому в його зверненнях, максималістичні оцінки є небажаними, а жорсткий самовпевнений тон – недоречним.
• Нетривіальність підходу. Наприклад, обставини тієї чи іншої справи, їх правовий аналіз заслуговують на те, щоб їх поглиблено вивчали.
• Ілюстративність. Дуже часто в матеріалах справ зустрічаються адвокатські скарги, клопотання та інші документи, які за манерою викладу нагадують не професійні інструменти, а листи. У них докладно викладається думка автора про справу і прийняття по ньому рішення, повідомляються причини незгоди з висновками суду, згадуються різні особливості справи. І жодного конкретного посилання на документи самої справи, про яку йде мова, ні однієї цитати, жодної доступної та перевіреної тези, тощо.

Отже, як ми бачимо, специфіка юридичного письма полягає,

• по-перше, у дотриманні особливих вимог до підбору слів, які повинні забезпечити чіткість і ясність тексту;
• по-друге, у дотриманні законів логіки при викладі матеріалу;
• по-третє, в жорстких вимогах до оформлення деяких видів документів та їх структурі.

Крім цього, важливо підкреслити, що від того, які слова використовуються для вираження думок, залежать зміст тексту, його ясність, доступність. Вибір слова визначає також і те, як звучить юридичний текст, його тональність. Юридичне письмо може бути бездоганним з точки зору змісту, логіки, аргументованості та чіткості викладу. Проте іноді маленька, незначна деталь може спотворити враження від прочитаного. В юридичному письмі важливо все, в тому числі його звучання.

А тепер від теорії до практики. Нижче наведу приклад стандартного пункту договору «Exclusion clause», написаного юридичною англійською мовою, який містить безліч стилістичних помилок.

Текст пункту договору:

The exclusion clause is already null and void by reason of the prior order and

direction of the court. This being the case, the exclusionary clause can have no

further force or effect.

Наступним моїм кроком буде аналіз помилок пункту «Exclusion clause» та рекомендації , які можливі зміни слід внести до цього пункту договору, щоб цей він став стилістично правильним:

• Словосполучення ‘null and void’ та ‘order and direction’ можна скоротити до ‘void’ і ‘order’ відповідно, оскільки в обох випадках додаткові слова нічого не додають до значення та розуміння цього пункту договору.
• Фразу ‘by reason of’ слід змінити на менш пишномовний еквівалент, наприклад ‘due to’ або ‘as a result of’, а ‘order of the court’ можна скоротити до ‘court order’.
• Друге речення нічого не додає до змісту та розуміння цього пункту договору і його слід видалити.

Таким чином, отримаємо зрозумілий та чіткий пункт договору, а саме:

The exclusion clause is already void due to the prior court order.

Зареєструватися на найближчі заходи Людмили Колодник:

• Tips for Building a Successful Legal Career: how to Compile an Impressive CV. http://surl.li/idvqe

• Tips for Building a Successful Legal Career: how to Write a Successful motivation Letter. http://surl.li/ieuzm

• Tips for Building a Successful Legal career: Biography versus autobiography: 5 tips to your best story. http://surl.li/ieuzr

• Tips for Building a Successful Legal Career: Electronic evidence in civil and Commercial dispute resolution. http://surl.li/ievab

• Tips for Building a Successful Legal Career: what is Electronic Evidence? http://surl.li/ievad