Які гарантії мають мобілізовані та добровольці розповіла адвокат, член Комітету з трудового права НААУ Ганна Лисенко.
Лектор сфокусувала увагу на розгляді двох питань:
1.Чи зберігається посада за мобілізованими та добровольцями?
2.Чи зберігається середній заробіток за мобілізованими та за добровольцями?
Відповідаючи на перше питання, Ганна Лисенко відзначила, що за працівниками, призваними на військову службу, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров'я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми – зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі і у ФОП, у яких вони працювали на час призову.
Такі працівники під час мобілізації не підлягають звільненню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП (призов або вступ працівника на військову службу), а лише увільняються від виконання обов'язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом роботодавця.
Розглядаючи питання збереження середнього заробітку за мобілізованими, адвокат зазначила, що середній заробіток мобілізованому працівнику не зберігається з 19 липня 2022 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Вказана позиція сформульована Другим апеляційним судом від 09 травня 2023 року у справі № 480/5738/22.
Стосовно збереження заробітної плати за добровольцями підкреслено на наступному:
1.Законодавець у ст. 119 КЗпП України розділив категорії осіб, які виконують обов’язки на користь держави:
·у частину 1 законодавець відніс працівників, які залучені до державних або громадських обов’язків;
·у частину 3 законодавець відніс працівників, які несуть військову службу.
2.При цьому за працівниками, які виконують державні чи громадські обов’язки зберігається і посада, і середній заробіток, а за працівниками, що несуть військову службу зберігається лише посада.
3.Розподіл працівників на ці дві категорії не є випадковим. Стаття 119 КЗпП України носить компенсаційний характер.
4.У випадку виконання державних та громадських обов’язків працівники виконують їх безоплатно, тоді як військовослужбовці отримують від держави грошове забезпечення. Отже, розміри компенсації мають бути різними, відповідно до втрачених можливостей.
Відтак, з метою захисту інтересів працівників, які на час виконання державних та громадських обов’язків позбавлені джерела доходу, законодавець у ч. 1 ст. 119 КЗпП України гарантує їм і посаду, і середній заробіток.
Пояснювальною запискою до проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо додаткового стимулювання учасників добровольчих формувань територіальної громади)» передбачено, що «підставою для збереження місця роботи та середнього заробітку за працівником – добровольцем тероборони є контракт добровольця тероборони». У абзаці 4 тієї ж Пояснювальної записки вказується, що заробітна плата має виплачуватись роботодавцем працівнику, що уклав контракт добровольця.
Таким чином, відсутні підстави для позбавлення середнього заробітку, оскільки участь у територіальній обороні підпадає під вимоги ч. 1 ст.119 КЗпП України, а не під дію ч. 3 ст. 119 КЗпП України.
В огляді судової практики лектор розглянула наступні судові рішення:
1.Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 22.11.2022 у справі № 588/879/22
Норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-ІХ, на який посилається відповідач, не передбачають змін у правовому регулюванні статусу та обсягу гарантій установлених для членів ДФТГ, правові підстави для припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку на підставі частини 3 статті 119 КЗпП України відсутні.
2.Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 № 320/11927/22
Твердження відповідача щодо при рівняння членства позивача у складі добровольчого формування до проходження військової служби останньою, є помилковим, оскільки:
·працівник підписала Контракт добровольця територіальної оборони ДФТГ і зобов'язана виконувати завдання територіальної оборони протягом строку дії Контракту (який, згідно з пунктом 5 складає 3 роки);
·докази саме призиву позивача, як придатної до військової служби, у матеріалах справи відсутні.
Окремо Ганна Лисенко проаналізувала такі гарантії мобілізованих та добровольців як:
1. Переважне право залишення на роботі;
2. Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності;
3. Право на відпустку;
4. Зарахування часу служби до стажу роботи.
Матеріал підготовлено за наслідками заходу «Трудові права та соціальні гарантії військовослужбовців та ветеранів»
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/347dtaj2