Адвокати Донецької області підвищили кваліфікацію з питань рекламування адвокатської діяльності під час вебінару, організованого Вищою школою адвокатури НААУ. Спікером заходу виступила Ганна Лазарчук, адвокат, член Ради адвокатів України від Рівненської області.
Ключові аспекти реалізації адвокатом права рекламувати професійну діяльність включають:
1. Рекламування адвокатської діяльності має здійснюватись з дотриманням вимог Законів України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про рекламу», «Про захист прав споживачів», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення та радіомовлення», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про захист суспільної моралі» та ст. 13 Правил адвокатської етики, якою вони були доповнені 15 лютого 2019 року під час З’їзду адвокатів України.
Ганна Лазарчук наголосила на необхідності дотримання Правил адвокатської етики, стаття 13 яких унормовує вимоги до рекламування адвокатської діяльності, та тематичному рішенні РАУ № 196 від 22 2017 року «Про затвердження роз’яснення з питань застосування положень Правил адвокатської етики щодо рекламування адвокатської діяльності». https://shorturl.at/rvHS8
2. Вимогами до рекламних матеріалів адвоката є їх об’єктивність, достовірність, чіткість та зрозумілість. Такі матеріали не повинні містити натяків, двозначностей або іншим чином утворювати підґрунтя для введення потенційних клієнтів в оману, а також мають відповідати розумним естетичним вимогам.
Рекламні матеріали не можуть демонструватись (розміщуватись) за допомогою способів (у способи), які дискредитують інститут адвокатури, створюють умови для його зневаги, принижують професію та статус адвоката України.
3. До заборонених видів реклами відповідно до ЗУ «Про рекламу» належать:
Дискримінаційна – реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб.
Недобросовісна – реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Прихована – інформація про особу чи товар у програмі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, публікацій.
Порівняльна – реклама, що містить порівняння з іншими особами та/або товарами (діяльністю) іншої особи, прямо, чи опосередковано ідентифікує конкурента або товари чи послуги, що пропонуються конкурентом. Проте така реклама частково дозволена ЗУ «Про рекламу». Рішення щодо визнання порівняння в рекламі неправомірним приймають державні органи, визначені Законом.
Так, ч 2. ст. 13 Правил адвокатської етики встановлює, що рекламні матеріали про адвокатську діяльність не можуть містити:
- оціночних характеристик відносно адвоката;
- критики адвокатами інших адвокатів;
- заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів;
- вказівок, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами та показниками, притаманними, насправді, адвокатурі як такій.
4. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу.
Відповідно до Правил адвокатської етики:
Адвокати, що здійснюють адвокатську діяльність індивідуально або через адвокатське бюро чи об’єднання (керівники адвокатського об’єднання) несуть персональну відповідальність за достовірність рекламних матеріалів про них (про адвокатські бюро, об’єднання), а також за їх відповідність чинному законодавству та Правилам адвокатської етики.
Якщо адвокату стало відомо про поширену без його відома рекламу його діяльності, що не відповідає зазначеним вимогам, такий адвокат, керівник бюро чи об’єднання зобов’язаний вжити всіх розумно доступних заходів до спростування і корегування такої рекламної інформації та повідомити про це регіональну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію.
Відповідно до ЗУ «Про рекламу»:
Відповідальність несуть
- рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
- виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
- розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Ганна Лазарчук також розглянула існуючі види реклами, висвітлила відмінність рекламних матеріалів та рекламних засобів, і навела приклади рішень ВКДКА стосовно порушень рекламування адвокатами своєї діяльності.
Інші матеріали лектора:
- Правила адвокатської етики через призму рішень Ради адвокатів України: адвокат Ганна Лазарчук. https://shorturl.at/vGM26
- Трансляція вебінару "Правила адвокатської етики через призму рішень Ради адвокатів України". https://www.youtube.com/live/cxLwSTbo3gc
- Реагування адвокатів та фіксація ототожнення адвоката з клієнтом: Ганна Лазарчук. https://shorturl.at/crIU9
- Заборона ототожнення адвокатів з клієнтами в огляді рішень Ради адвокатів України: Ганна Лазарчук. https://shorturl.at/mnDKQ