Сьогодні, те, що мало значення раніше — не має такої сили над нами, а те, що дійсно має значення — набуло вищого ступеню цінності.

Сьогодні, як ніколи, важлива теплота рук та поглядів наших близьких, і так важливо, не забувати тих, кого вже з нами немає, і кого забрали ті, хто на їхню думку несуть “мир та злагоду”.

Сьогодні, так важлива підтримка тих людей, кого ти вчора ще навіть не бачив, а сьогодні, саме сьогодні, в тебе немає вже людей ближчих за них.

Сьогодні, ми намагаємось не говорити про біль і втрати, а вчимось жити без прогнозів, без перемог вже завтра, або за 3 дні.

Ми вчимось, і намагаємось не втратити здібність критично мислити, і не ображатись на тих, хто думає інакше. Ми вчимось вірити в міжнародне право, в цінності цивілізованого світу, і не втрачати віру в силу права. Нас і сьогодні, часто, дивує правовий нігілізм, або політична доцільність, але ми вчимось жити в нових реаліях, з урахуванням спільної цілі — перемоги.

А вона буде, точно буде, бо перед нами вже не стоїть питання вибору, бо національна ціль має чіткі критерії перемоги.

Нам би тільки навчитись робити правильні висновки….

Ми вчимось, адже, освіта та знання — це зброя, яка не вбиває. Та чи достатньо у нас цієї зброї? Давайте дамо собі відповідь на це питання, і тоді ми всі разом прийдемо до спільних цілей і коректних висновків.