Які дорожньо-транспортні пригоди можна вважати умовно нетиповими та незвичними – як у плані запобігання, так і з точки зору розгляду справ: Антон Кравченко
Під час вебінару «Нетипові ДТП», який відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат, член комітету кримінального права та процесу Національної асоціації адвокатів України Антон Кравченко звернув увагу на такі різновиди поведінки водія чи пасажира за критерієм їхньої нормативної урегульованості:
• прямо врегульовані;
• неврегульовані;
• неочевидно врегульовані;
• неформальні.
Також лектор поділився із учасниками про:
• особливості перебування та дій водія у заторі;
• доступні правила безпеки задля уникнення ДТП та/чи травмування водія чи пасажирів;
• проблемні моменти нормативного врегулювання руху по колу;
• міфи та орієнтовний план захисту у випадках «ланцюжкових» ДТП;
• критичні акценти статусу паркувальних майданчиків та врегулювання руху такими прилеглими територіями;
• орієнтовний алгоритм дій при подіях без активного руху транспортних засобів;
• пряму взаємозалежність норм ПДР та КЗпП;
• ситуації із використанням спеціальних сигналів;
• судову практику стосовно заборонного жовтого сигналу світлофора; а також
• корисні підказки, які можуть стати у нагоді водіям на дорозі.
Особливе місце серед інструментів захисту водіїв посідають висновки експертних досліджень, які мають свої особливості, зокрема – у частині співвідношення норм ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» та КУпАП:
• види фінансування проведення судових експертиз за дорученням чи на замовлення;
• порядок попередження судового експерта про його кримінальну відповідальність;
• подальша допустимість їх як доказів, у залежності від різновидів оформлення таких матеріалів.
Зокрема, за ст. 273 КУпАП експерт – особа, призначена органом, у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням.
Водночас, дуже актуальним є питання доцільності і можливості проведення судових експертиз на замовлення учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Іншим недостатньо врегульованим питанням є процесуальний механізм «незгоди» із будь-якою комбінацією складання патрульним поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення:
• тільки стосовно першого водія;
• тільки стосовно другого водія;
• щодо обох водіїв.
Складність полягає у:
• непідсудності таких справ Верховному Суду та різноманітності практики правозастосування судами нижчих інстанцій;
• певній утрудненості аналізу конкретних обставин у кожній справі.
Наприклад, щодо питання вмикання покажчика повороту у разі в’їзду на перехрестя, де організовано круговий рух існують рішення, яке не зобов’язують водія це робити.
Зокрема, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №161/14438/17: https://is.gd/nc3GwL посилається на п. 10.4 ПДР.
Одначе, формулювання цього пункту 10.4 ПДР поки не враховує можливої варіативності конфігурації конкретного перехрестя: фактично круговий рух може бути організованим і дещо збоку по ходу руху транспортного засобу.
При цьому, може зберігатися і альтернативна можливість руху прямо (без в’їзду на круговий рух), а тому важливість увімкнення покажчика повороту може набувати особливого значення.
Відеофрагменти доступні для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook:
Посилання на наступний захд цього лектора «Захист водія за КУпАП: основні норми та способи», запланований на 29.09.2023 р: https://is.gd/V6tTXY
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://www.hsa.org.ua/events
