Ухвала КЦС ВС від 13.06.2024 у справі № 557/1226/23  (https://tinyurl.com/bdebpfz4)

КЦС у постановах від 9 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 і від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20 виснував, що для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України необхідно надати докази перебування заявника у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, і виконання бойових завдань у зоні бойових дій.

КЦС у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 317/3364/21 звернув увагу на те, що для застосування припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України слід врахувати, чи представляє військовослужбовець свої інтереси у судах першої й апеляційної інстанцій особисто (пункт 54 постанови), а також, чи не порушуватиме зупинення провадження у справі найкращі інтереси дитини (пункти 57-61 постанови).

КЦС підтримує позицію Верховного Суду, сформульовану у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 317/3364/21. Вважає, що передбачений у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України обов’язок суду зупинити провадження у справі, яка стосується стягнення аліментів на утримання дитини, повинен корелювати із якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем – інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків.

Натомість іншого підходу дотримується Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 466/5393/22, на яку звернув увагу позивач у касаційній скарзі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що буквальне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може не відповідати якнайкращим інтересам дитини на гідне утримання, зокрема й тоді, коли позивач ставить питання не про стягнення аліментів, а про зміну їхнього розміру та способу стягнення у зв’язку з покращенням майнового стану відповідача.

Передання справи на розгляд ОП КЦС необхідне для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 466/5393/22 (https://tinyurl.com/2y8hf2d7), за змістом якого імперативність припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та предмет спору, який не стосується стягнення аліментів вперше, переважають над принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

КЦС вважає, що, вирішуючи питання про зупинення на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України провадження у справі про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину через перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, суд має враховувати, зокрема, те, чи мав відповідач можливість висловитися щодо позовних вимог, чи користується правовою допомогою під час судового провадження, чи є належні докази того, що його військова частина переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Не враховуючи ці обставини, обов’язкове зупинення провадження у справі про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину хоч і відповідатиме певним інтересам відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, але може шкодити захищеним інтересам дитини у передбаченому законом утриманні з боку такого відповідача.

Першоджерело: https://t.me/glossema/2007