Пропонуємо до Вашої уваги огляд судової практики на тему використанні імені в серіалі від судді КЦС ВС Василя Крата.

Суддею здійснено огляд Постанови КЦС ВС від 29.05.2024 у справі № 752/7647/20. https://tinyurl.com/5n93x8jp

Право на ім’я фізичної особи та право на його використання визначено у главі 22 ЦК України, аналіз якої свідчить про те, що конкретна фізична особа, яка може бути ідентифікована за певним іменем, має виключне право на використання власного імені в художніх творах. Виключним правом відповідної фізичної особи є право на захист власного імені, метою цього правового механізму є можливість заборони третім особам на використання її імені у неприйнятних для неї сюжетах, які є домислом автора художного твору. У цьому випадку особа може ідентифікувати себе в розповідях третьої особи, оскільки будь-якій особі очевидно, коли йдеться саме про неї і коли використовується саме її ім’я в певному контексті у творі.

Так, частинами першою-третьою статті 296 ЦК України передбачено, що фізична особа має право використовувати своє ім’я у всіх сферах своєї діяльності. Використання імені фізичної особи в літературних та інших творах, крім творів документального характеру, як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті – за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - батьків, братів та сестер. Використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що ґрунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди.

У частині третій статті 296 ЦК України законодавцем визначено виняток на використання імені фізичної особи без її згоди з тією метою, щоб не давати можливості відповідній особі цензурувати об’єктивні події, які дійсно відбулися і в яких вона безпосередньо брала участь, проте таке виключення стосується лише творів документального характеру. Разом з тим використання імені фізичної особи в творі, який висвітлює не лише об’єктивні події, а й включає в себе домисел авторів, може свідчити про порушення особистого немайнового права особи на використання власного імені. Таким чином, використання імені будь-якої особи без її дозволу є неправомірним. У такому випадку фізична особа має право вимагати зупинення порушення її прав і стягнення моральної шкоди. Підставою для захисту порушеного права, передбаченого частиною другою статті 296 ЦК України, є сам факт використання імені незалежно від характеру поширеної при цьому інформації про особу.

Апеляційним судом у порушення вказаних вимог закону помилково не перевірено доводи позивачки про те, що спірний серіал хоча і базується на реальних подіях, проте висвітлена у ньому історія не повністю відповідає дійсності, а частково є художнім домислом авторів, тому позивачка вказувала на те, що серіал є твором художнього характеру. Разом з тим, факт того, що серіал заснований на реальних подіях не спростовує неточності та неправдивості сцен, в яких показано позивачку та її чоловіка, на які вони згоду не надавали. Серіал не є точним документальним відображенням життєвих та історичних подій. Позивачка вказувала, як на приклад висвітлення неточності подій у серіалі, на епізод, в якому їй віддають дитину в інфекційному відділенні, а вона не приймає її і не виносить з лікарні, хоча у реальному житті таких подій не існувало. Також  ОСОБА_1 зазначала про те, що вказаний епізод серіалу викликав у її знайомих негативні асоціації щодо неї, бо вона нібито відмовилася врятувати невинну дитину. Таким чином, ОСОБА_1 вказувала про те, що Home Box Office, Inc. (HBO) (Хоум Бокс Офіс, Інк.) не було позбавлено можливості висвітлювати історичні події, пов’язані з аварією на ЧАЕС, з дотриманням положень закону, однак таких дій не вчинило, а судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 296 ЦК України.

Апеляційний суд не врахував, що у цій категорії справ правовою підставою для захисту порушеного права позивачки відповідно до положень частини другої статті 296 ЦК України є сам факт використання її імені та імені її померлого чоловіка незалежно від характеру поширеної при цьому інформації про осіб. Основним предметом доказування у цій справі є дослідження правомірності використання імені  ОСОБА_1 та її загиблого чоловіка у спірному серіалі, який не є документальним, тобто саме ці обставини має встановити суд апеляційної інстанції при новому розгляді справи. 

Верховний Суд звертає увагу на те, що посилання апеляційного суду на укладення з авторкою книги «Чорнобильська молитва: Хроніка майбутнього» ОСОБА_38 відповідної ліцензійної угоди, на увагу не заслуговують, оскільки серіал є аудіовізуальним твором, а книга «Чорнобильська молитва: Хроніка майбутнього» є літературним твором, тобто це два різні твори, які лише стосуються однієї події, а саме аварії на ЧАЕС.

Отже, апеляційному суду слід урахувати доводи позивачки про те, що ОСОБА_38 не могла передати Home Box Office, Inc. (HBO) (Хоум Бокс Офіс, Інк.) права на використання імені позивачки та її загиблого чоловіка, оскільки ОСОБА_1 не укладала будь-яких договорів з ОСОБА_38 на використання її та загиблого чоловіка ім’я, тому у ОСОБА_38 було відсутнє право на надання відповідної згоди на використання імені позивачки та її загиблого чоловіка.

Крім того, апеляційний суд у порушення вимог частини другої статті 77 ЦПК України змінив предмет доказування у справі, оскільки позивачка вказувала про порушення її права на ім’я, тобто на порушення її особистого немайнового права, а суд апеляційної інстанції по суті досліджував й виходив з предмета доказування, який фактично відносяться до категорії справ, як захист честі, гідності, в якій особливостями є, врахування у тому числі суспільного інтересу, оціночних суджень.

Першоджерело: https://t.me/glossema/1861