Окрема думка судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василя Крата від 15 березня 2023 року у справі № 688/4803/18
Законодавець передбачає при розпорядженні майном, яке перебуває в правовому режимі спільної сумісної власності, дві моделі як співвласники виражають свою волю: згоди чи уповноваження (видачі довіреності).
Уповноваження на вчинення правочинів породжує відносини представництва. І згода, і уповноваження на вчинення правочину є вираженням волі кожного з співвласників.
Оскільки уповноваження одного із співвласників породжує правовідносини представництва, то він діятиме від імені всіх співвласників і буде стороною відповідного договору. Якщо ж має місце згода, то співвласник діятиме від власного імені. Співвласник, який надає згоду на укладення договору іншим співвласником, не стає стороною договору.
Згода іншого співвласника має значення на стадії укладення договору та є необхідним юридичним фактом для укладення відповідного договору. Відсутність згоди іншого з подружжя може мати наслідком, зокрема, визнання договору недійсним у разі недобросовісності контрагента іншого співвласника. Суб'єкт, який надає згоду на укладення договору іншим співвласником, не стає стороною договору. Саме тому в разі пред'явлення вимоги про визнання недійсним договору належним відповідачем є сторона договору (інший співвласник) (див. окрему думку судді Крата В. І. від 15 вересня 2021 року у справі № 754/4108/18) http://tinyurl.com/3u9dxcd6.
‼️У чинному законодавстві законодавець закріпив дві норми щодо недійсності правочинів стосовно спільного сумісного майна:
а) правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень (частина четверта статті 369 ЦК України);
б) дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).
Згода та уповноваження (видачі довіреності) є відмінними односторонніми правочинами. Неможливо ототожнювати відсутність необхідних повноважень у співвласника із відсутністю згоди інших співвласників на вчинення правочину зі спільним майном.
Відсутність необхідних повноважень у співвласника слід пов’язувати із відсутністю повноважень, а не згоди.
Алгоритм, яким чином розмежувати сфери дії частини четвертої статті 369 ЦК України та частину другу статті 65 СК України, і, відповідно, підстави недійсності має бути таким:
·по-перше, у разі коли титул (право спільної сумісної власності на нерухомість) зареєстровано за всіма спільними сумісними власниками, слід застосовувати модель уповноваження (видачі довіреності). Відсутність такого одностороннього правочину як видача довіреності у цій ситуації свідчить, що співвласник, який вчиняє правочин щодо розпорядження спільним майном, діє за відсутності повноважень. І лише в такому випадку має застосовуватися частина четверта статті 369 ЦК України;
·по-друге, якщо титул (право спільної сумісної власності) зареєстровано за одним із співвласників, то має застосовуватися модель згоди. Правовий режим спільної сумісної власності в цьому випадку «прихований» (по суті є виключенням із принципу внесення) для учасників цивільного обороту, їм може бути навіть невідомо, хто є іншим співвласником. У такому разі логічним є використання моделі згоди. Тому один із подружжя може оспорювати укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Втім у такій ситуації «прихованого» правового режиму спільної сумісної власності договір може бути визнаний недійсним, якщо контрагент іншого з подружжя діяв недобросовісно;
·по-третє, інші договори щодо розпорядження спільним сумісним майном можуть оспорюватися лише на підставі загальних засад приватного права (стаття 3 ЦК України).
Джерело: Трохи про приватне право в судовій практиці (за матеріалами публікацій в телеграм-каналі «Трохи про приватне право» за 2023 рік) / Автор та редактор В. І. Крат. – Київ, 2023. 662 с. http://tinyurl.com/yn7apn7a