Пропонуємо до Вашої уваги огляд судової практики від судді КЦС ВС Василя Крата.

Суддею проаналізовано Постанову КЦС ВС від 05.06.2024 у справі № 511/1659/21 (https://tinyurl.com/2xtpz5uk)

Відповідно до статті 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Звернення позивача з вимогою про визнання заповіту дійсним пов’язується із тим, що нотаріус не видає свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Проте зазначене не є підставою для визнання дійсним заповіту, який посвідчений секретарем виконкому Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області. 

Позивач в разі відмови в оформленні спадкових прав не позбавлений можливості пред’явити позов про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

У позовній заяві ОСОБА_1 не зазначив підстав, на яких ґрунтується його позовна вимога про визнання заповіту дійсним. Доказів того, що спірний заповіт визнано недійсним або він кимось не визнається, позивач не надав.

Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області зі слів ОСОБА_4 у зв’язку з хворобою руки за його дорученням у його присутності та присутності секретаря виконавчого комітету Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, текст заповіту підписано ОСОБА_10. Заповіт повністю прочитано уголос заповідачем до його підписання у присутності запрошених ним свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_7, які також його підписали. У заповіті зазначено місце і дата його складення, дату та місце народження заповідача.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам закону та суперечать обставинам, що мають значення для справи.

Першоджерело: https://t.me/glossema/1884