Своїм думками за результатами проведеної роботи по підготовці Моніторингового звіту щодо застосування Європейської соціальної хартії (переглянутої) та практики Європейського комітету з соціальних прав у судовій та адміністративній практиці, поділилася к.ю.н., доц. кафедри трудового, екологічного та аграрного права Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Наталія Кохан.
Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартій (переглянутої)» від 14.09.2006 № 137-V, ратифікована Європейська соціальна хартія (переглянута), у якій, Україна задекларувала цілі, до здійснення яких, вона прагнутиме всіма відповідними засобами.
Відповідно до визначених цілей, Україна зобов’язалася систематично удосконалювати своє соціально-трудове законодавство на відповідність Європейській соціальній хартій (переглянутій), задля приведення його до європейських соціальних стандартів. Таким чином, після щорічних національних доповідей Уряду України щодо реалізації положень Європейської соціальної хартії (переглянутої), Європейським комітетом соціальних прав сформовані висновки щодо відповідності та рівня адаптації норм внутрішнього законодавства України нормам Європейської соціальної хартії (переглянутої).
У світлі вироблення подальшого плану дій Ради Європи для України, визначеності прогалин трудового законодавства України та напрямів удосконалення Кодексу Законів про Працю України, членами Центру трудового права та права соціального забезпечення ВША НААУ вперше в Україні проведений комплексний аналіз національних доповідей Уряду України та сформованих відповідно доповідям висновків (Conclusions) Європейського комітету соціальних прав щодо рівня реалізації положень Європейської соціальної хартії (переглянутої). Результатом такої роботи, став Моніторинговий звіт щодо застосування Європейської соціальної хартії (переглянутої) та практики Європейського комітету з соціальних прав у судовій та адміністративній практиці.
У ході підготовки Моніторингового звіту, аналізувалися питання як саме відображаються статті Європейської соціальної хартії хартії (переглянутої) в українському законодавстві, чи виконуються та в якому об’ємі виконуються Україною норми Європейської соціальної хартії хартії (переглянутої), а також проводився аналіз судової практики на предмет виявлення актуальних проблем застосування норм Європейської соціальної хартії хартії(переглянутої). Окремо визначалися можливості для ратифікації ще не приєднаних Україною норм і пріоритети удосконалення трудового законодавства України.
Роботу Центру розприділялася за такими тематичними групами:
ü Тематична група: здоров’я, соціальне забезпечення та соціальний захист;
ü Тематична група: працевлаштування, навчання та рівні можливості;
ü Тематична група: діти, сім’ї та мігранти;
ü Тематична група: трудові права.
У цілому, група трудові права представлена такими статтями Європейської соціальної хартії хартії (переглянутої), які забезпечують:
Стаття 2 Право на справедливі умови праці;
Стаття 4 Право на справедливу винагороду;
Стаття 5 Право на створення організацій;
Стаття 6 Право на укладання колективних договорів;
Стаття 21 Право на iнформацiю та консультації;
Стаття 22 Право брати участь у визначеннi та поліпшенні умов працi та виробничого середовища;
Стаття 26 Право на гідне ставлення на роботі;
Стаття 28 Право представників працівників на захист на підприємстві та умови, які мають створюватися для них;
Стаття 29 Право на інформацію та консультації під час колективного звільнення.
Питанню виконання взятих Україною зобов’язань Європейської соціальної хартії (переглянутої) щодо забезпечення трудових прав у внутрішньому законодавстві країни, присвячені 2, 6, 10 національні доповіді Уряду України.
Однак, безпосередньо робота Наталії Кохан зосереджувалася на аналізі кількох статтей 5, 21, 22, 28 та 29 Європейської соціальної хартії (переглянутої). У результаті проведеної роботи, автор поділилася думками щодо забезпечення трудових прав.
Право на створення організацій реалізується через створення профспілок та організацій роботодавців. Обмеження щодо членства в профспілках встановлюються виключно Конституцією та законами України.
Згідно статті 13-1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки, їх об’єднання, які діють з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників, визнають організації роботодавців, їх об'єднання повноважними представниками роботодавців і захисниками їх законних прав і інтересів, сприяють їх діяльності. Професійні спілки, їх об’єднання взаємодіють з організаціями роботодавців, їх об’єднаннями на принципах соціального діалогу.
Проте, Європейський комітет соціальних прав, задля забезпеченості вказаного права, додатково цікавить питання щодо меж визначеності в національному законодавстві питання свободи вступати чи не вступати до профспілок, принципу «вільної реалізації права на створення організацій», умов припинення діяльності організацій роботодавців та їх об’єднань та участі у них. Окрема увага приділена питанню репрезентативності профспілок та організацій роботодавців. Європейський комітет соціальних прав цікавить запитання, чи існують в Україні критерії репрезентативності.
Разом з тим, Європейський комітет соціальних прав вказав, що стаття 5 застосовується як до державного, так і до приватного сектору. Відповідно, згідно зі статтею 19§4(b) Хартії, держави-учасниці повинні забезпечити для громадян інших сторін режим не менш сприятливий, ніж їхні громадяни, право членства в профспілках і користування перевагами колективних переговорів для громадян держав-учасниць Хартії. Комітет нагадує, що він вважав, що членство в профспілці має також охоплювати право іноземних працівників стати членами-засновниками так само, як і громадяни країни.
Комітет робить висновок, що ситуація в Україні не відповідає Хартії в цьому пункті, оскільки право громадян інших Договірних Сторін Хартії створювати профспілки обмежено. У звіті зазначено, що іноземні громадяни можуть користуватися перевагами колективних договорів нарівні з громадянами України.
Право працівників на інформацію та консультації всім без винятку категоріям працівників гарантується Кодексом законів про працю України, а також законами «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», «Про соціальний діалог».
Право працівників на інформацію та консультації в основному реалізується через представників профспілки на підприємстві.
Як відмітив Європейський комітет соціальних прав, право на інформацію та консультацію має бути ефективно гарантовано. Зокрема, працівники повинні мати засоби правового захисту, якщо ці права не дотримуються. Також мають бути передбачені санкції для роботодавців, які не виконують своїх зобов’язань згідно з цією статтею. Він вимагав від Уряду України більш детальної та конкретної інформації щодо штрафних санкцій, зокрема щодо того, чи можуть вони бути застосовані до роботодавців, які не виконують своїх зобов’язань щодо реалізації права на інформацію та консультації в рамках підприємства. У звіті вказується, що існує кілька штрафних санкцій різних суб’єктів залежно від тяжкості порушення. Як зазначено у національній доповіді 2014 року, відповідальність власника за ненадання інформації чи консультації передбачена лише після включення цих положень до відповідних колективних договорів. У разі здійснення контролю за виконанням колективних договорів сторони зобов’язані надавати необхідну інформацію.
Окрема увага Європейський комітет соціальних прав, приділена засобам правового захисту права на інформацію та проведення консультацій. Так, Комітет вимагав, детальну інформацію про адміністративні та/або судові процедури, доступні працівникам або їхнім представникам, які вважають, що їх право на інформацію та консультації в межах підприємства було порушено. У зв’язку з цим, Комітет побажав отримати інформацію про те, чи мають працівники або їхні представники право на претензії. Звіт містить опис адміністративних та/або судових процедур, доступних працівникам або їхнім представникам, коли право на інформацію та консультації в межах підприємства не було дотримано. У звіті зазначено, що працівники або їхні організації захищені законом у разі невиконання роботодавцем відповідного законодавства, що також передбачає застосування певних санкцій.
Відповідно до статті 19 Закону «Про колективні договори і угоди» особи, які представляють роботодавця або профспілки чи інші уповноважені трудовим колективом органи, несуть відповідальність за ненадання інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і контролю за виконанням колективного договору тягне дисциплінарну відповідальність або штраф у розмірі до п’яти мінімальних заробітних плат».
Висновок: очікуючи на отримання запитуваної інформації, Комітет робить висновок, що ситуація в Україні відповідає статті 21 Хартії.
Право працівників брати участь у визначенні та покращенні умов праці та виробничого середовища. Умови праці, організація праці та робоче середовище нормативно визначається КЗпП України. Вони надають працівникам право брати участь у визначенні та покращенні умов праці та середовища. Це право реалізується через колективні договори та забезпечується представниками профспілок або обраними представниками. Представники профспілки мають право вимагати від роботодавців будь-яку відповідну документацію, дані чи пояснення щодо умов праці чи застосування колективних договорів.
Європейський комітет соціальних прав поцікавився питанням, як працівники беруть участь у визначенні та покращенні умов праці та робочого середовища, якщо на підприємстві немає представників профспілок чи виборних представників. Відповідно Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, дає право працівникам отримати консультації щодо умов охорони здоров’я та безпеки на їхньому робочому місці.
Додатково Комітет запитав, чи мають працівники або представники працівників право звертатися до відповідних судів щодо ймовірних порушень їхнього права брати участь у визначенні та покращенні умов праці та які покарання несуть роботодавці, якщо вони не виконують своїх зобов’язань щодо права працівників брати участь у визначенні та покращенні умов праці та виробничого середовища.
У звіті Уряду країни в широкому сенсі зазначено, що відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, і що відповідно до статті 3 ЦПКУ, кожен має право звертатися до суду в порядку, встановленому Кодексом для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Комітет робить висновок, очікуючи на отримання додатково запитуваної інформації, ситуація в Україні відповідає статті 22 Хартії.
Право представників працівників на захист на підприємстві та можливості, які їм надаються. Зазначене право доповнює статтю 5 Хартії, яка визнає подібне право з профспілками на існування представників працівників. Згідно з додатком до статті 28 Хартії, термін «представники працівників» означає осіб, які визнаються такими відповідно до національного законодавства або практики кожної держави. Таким чином, держави можуть встановлювати різні типи представників працівників, крім представників профспілок, або обидва.
Захист інтересів працівників на підприємствах в Україні здійснюється через їх представництво уповноваженими представниками працівників або профспілками. Відповідно щоб визначити чи забезпечене Україною це право, в повному обсязі, Комітет попросив додатково надати інформацію про будь-яких представників працівників, крім представників профспілок. Із наданої Урядом інформації, Комітет робить висновок, що ситуація є невідповідною, оскільки не було встановлено, що представникам працівників, крім представників профспілок, надається неналежний захист від звільнення, а від так, вказане право є таким, що не відповідає Хартії.
Право на інформацію та консультації в процедурах колективного звільнення. Нормативною базою в цьому питанні є Закон України «Про зайнятість населення». Також, стаття 22 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності», зобов’язує роботодавців інформувати профспілкові організації про заплановане скорочення. Крім того, Генеральна угода соціальних партнерів передбачає зобов’язання сторін соціального діалогу розробити спільні заходи щодо забезпечення працевлаштування тих, хто підлягає колективному звільненню. Профспілки зобов’язані подавати відповідним органам державної влади та роботодавцям пропозиції щодо відтермінування, призупинення або скасування заходів щодо колективного звільнення. Відповідно роботодавці зобов’язані надавати представникам працівників всю відповідну інформацію, необхідну для проведення процесу інформування та консультування.
Європейський комітет соціальних прав зазначив про необхідність вказати, чи співпрацюють роботодавці з державними органами, відповідальними за політику протидії безробіттю та які санкції існують, якщо роботодавець не повідомляє представників працівників про заплановане звільнення.
Висновок: очікуючи на отримання запитуваної інформації, Комітет робить висновок, що ситуація в Україні відповідає статті 29 Хартії.
Моніторинговий звіт щодо застосування Європейської соціальної хартії(переглянутої) окремим розділом містить об’ємний аналіз положень Європейської соціальної хартії (переглянутої), які застосовані у рішеннях Конституційного Суду України, а також самостійним розділом проведений детальний аналіз судової та адміністративної практики судів України із застосування Європейської соціальної хартії (переглянутої) та практики Європейського комітету з соціальних прав у судовій та адміністративній практиці.
Європейська соціальна хартія (переглянута) є важливим орієнтиром розвитку науки трудового права України та практики застосування її законодавства. Відповідно подальші дослідження ЄСХ (переглянутої)потрібно розпочинати з Моніторингового звіту щодо застосування Європейської соціальної хартії(переглянутої) та практики Європейського комітету з соціальних прав у судовій та адміністративній практиці.
Зазначена добірка буде актуальним до застосування як науковцям, так і практикам. Адже, проведений аналіз прогалини трудового законодавства у питанні відповідності законодавства України європейським соціальним стандартам, вимогам ЄС.
Підготовлений звіт може бути основою для подальших наукових досліджень та застосовуватися у судовій практиці адвокатами, суддями та іншими суб’єктами.
У продовження роботи для кращого розуміння та практичного застосування положень Європейської соціальної хартії(переглянутої) у роботі адвоката, за підтримки ВША НААУ проводяться практичні заходи, що є важливими та затребуваними сьогоденням.
Посилання на Моніторинговий звіт «Виконання та дотримання Україною вимог Європейської соціальної хартії (переглянутої) та практики Європейського комітету з соціальних прав. Аналіз застосування Хартії у судовій та адміністративній практиці»: https://tinyurl.com/mrx3693m
Зареєструватися на найближчі заходи Центру трудового права та соціального забезпечення:
·Дискримінація в збройних силах: https://tinyurl.com/bx83ucwh
·Взаємовідносини роботодавців з мобілізованими та демобілізованими працівниками: основні виклики з практики: https://tinyurl.com/3vferx43
·Все про військовий облік і військову службу жінок: https://tinyurl.com/2whs4vxu
·Аналіз судової практики з питань соціального захисту військовослужбовців: https://tinyurl.com/2k4593p2
·Трудові права іммігрантів в Україні: https://tinyurl.com/4wyz6y59
·Трудовий договір з нефіксованим робочим часом в Україні та Великобританії: https://tinyurl.com/mpe46ucc
·Дискримінація українських мігрантів: https://tinyurl.com/3e7yfe7c