Про явище босингу, короткий алгоритм дій для працівника для доведення факту босингу та способи захисту докладно розповіла під час фахової дискусії Наталія Кохан, к.ю.н., доц. каф. трудового, екологічного та аграрного права Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Лектор підкреслила, що говорячи про явище «босингу», слід виходити зі змісту явища «мобінгу (цькування)», яке офіційно визначене у ст. 2-2 КЗпП України. Але при цьому звернути увагу на те, що «босинг» є різновидом мобінгу (цькування) по вертикалі, тобто коли ініціатором протиправних дій виступає саме роботодавець або керівник. «Босинг» здійснюється через психологічний та економічний тиск на працівника, вербальну агресію керівника чи роботодавця, яка виявляється відкрито у присутності інших членів колективу до працівника.
Таким чином, під «босингом» слід розуміти:
• Дія/бездіяльність повинні виходити виключно від керівника;
• Дія/бездіяльність повинні бути протиправними, порушувати норми Закону, локальних актів;
• Дія/бездіяльність повинні бути систематичні (повторювані), тривалими;
• Керівник діє умисно або у формі бездіяльності;
• Дія/бездіяльність керівника повинні бути спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків;
• Дія/бездіяльність повинні проявлятися у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, або у формі вербальної агресії;
• Такі дії/бездіяльність можуть створювати стосовно працівника напружену, ворожу, образливу атмосферу в трудовому колективі, у тому числі таку, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Тільки за наявності цих умов, ми можемо говорити про вчинення босингу до працівника. Також, протиправні дії роботодавця/керівника повинні бути триваючими, а не одноразове порушення права працівника.
Форми прояву «босингу» не носять вичерпний характер. Тому, щоб кваліфікувати дії роботодавця/керівника як «босинг», слід виходити з визначення, передбаченого ст. 2-2 КЗпП України.
Що ж потрібно, щоб довести «босинг»?
1. Захист від босингу можливий за наявності норми, яка існуватиме в певному судочинстві (цивільне, адміністративне чи господарське), яка передбачатиме спосіб та порядок захисту працівника.
2. Чітко вказаний суб’єкт, який вчинив босинг;
3. Доведений факт босингу. Працівник надасть докази, які підтверджуватимуть його факт та розкриватимуть як саме вчинявся «босинг». Щоб довести, слід співвідносити протиправні дії роботодавця/керівника, які містять факт реального порушення з нормами КЗпП України, Законів України, локальних актів.
4. Доведення працівником причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями/бездіяльністю роботодавця чи керівника, які мають ознаки босингу з негативними наслідками, що настають для працівника щодо якого направлені такі протиправні дії/бездіяльність.
Алгоритм дій працівника, який зазнав босингу, включає такі необхідні кроки:
1. Збір доказової бази
Працівник, щодо якого вчиняються протиправні дії, які мають ознаки «босингу» зобов’язаний зібрати та подати до суду відповідні докази.
Докази повинні:
·підтверджувати реальність протиправних дій, а не їх уявність;
·стосуватися предмету спору;
·визначати форму та спосіб (як саме вчинявся) «босинг»;
·бути належними, достовірними, достатніми та підтверджувати відповідний факт.
2. Встановлення факту «босингу» у судовому порядку
З метою відновлення порушеного права та задля отримання матеріального, морального відшкодування, працівники, які зазнали босингу, відповідно до ст. 2-2 КЗпП України для встановлення факту «босингу» зобов’язані звернутися до суду.
3. Захист свого порушеного права та притягнення до відповідальності
Відповідно ст. 2-2 КЗпП України, особи, які вважають, що вони зазнали «босингу», для відновлення свого права, мають право:
·звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
·та/або до суду.
Серед способів захисту можна скористатися самозахистом, державним та судовим захистом.
Звернувшись до суду, після встановлення факту «босингу», з моменту коли судове рішення набере законної сили, працівник має право:
1.На підставі ч. 2 ст. 173 КЗпП України на відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівника, причиною якого став босинг, факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, заподіяна шкода відшкодовується у розмірі понесених витрат на лікування;
2.Згідно ст. 237-1 КЗпП України на матеріальне відшкодування моральної шкоди внаслідок дискримінації, босингу, факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, дії роботодавця при цьому призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Ознайомитися із записом фахової дискусії можна за посиланням: https://tinyurl.com/3cumzz5u