У Вищій школі адвокатури відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Адвокат ІТ-бізнесу: контрольовані іноземні компанії та питання міжнародного структурування».
Під час вебінару Джулія Корендюк, адвокат, юрист практики корпоративного права та інтелектуальної власності Avitar, експерт з господарського та корпоративного права, детально розповіла про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК), повідомлення про КІК та штрафні санкції за КІК.
Контрольована іноземна компанія – це будь-яка зареєстрована за кордоном юридична особа, що знаходиться під контролем фізичної особи-резидента України або юридичної особи-резидента України (ст. 39-2.1.1 ПКУ).
Платником податку щодо прибутку контрольованої іноземної компанії є контролююча особа (ст. 39-2.2.1. ПКУ).
Контролером КІК визнається фізична особа-резидент України або юридична особа-резидент України, якщо вона:
• володіє у КІК часткою більше ніж 50 %, або
• володіє у КІК часткою більше ніж 10 % (25% - на період 2022-2023), за умови що декілька Резидентів сукупно володіють в КІК часткою від 50%, або
• здійснює самостійно або разом з пов’язаними особами фактичний контроль над КІК.
Як визначається володіння часткою в КІК?
Приймаються до уваги суми часток, які:
• належать Резиденту безпосередньо або опосередковано через інших осіб;
• належать будь-яким пов’язаним особам Резидента безпосередньо або опосередковано через інших осіб.
Розмір опосередкованого володіння розраховується:
• у разі володіння через один ланцюг - шляхом множення часток;
• у разі володіння через кілька ланцюгів - шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.
Як визначається фактичний контроль?
За наявності хоча б однієї з таких обставин:
• надання зобов’язуючих вказівок органам управління;
• ведення перемовин щодо укладення договорів та узгодження їх суттєвих умов, які формально затверджуються органами управління;
• наявність довіреності на здійснення суттєвих правочинів терміном більш ніж один рік без необхідності погоджувати такі правочини з органами управління;
• здійснення операцій за банківськими рахунками, наявність можливості їх блокування;
• зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) (крім трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи) юридичної особи під час відкриття банківських рахунків.
Що робити контролеру?
● повідомити податкову про набуття частки/контролю в КІК;
● щорічно подавати звіт про КІК;
● протягом 60 днів повідомляти податкову про будь-яку зміну свого статусу (відчуження частки або припинення фактичного контролю, створення, придбання, ліквідація);
● за певних умов сплатити податки.
Про які компанії повідомляти?
Податковий кодекс України не дає відповіді на це питання.
Позиція податкової: повідомляти потрібно про компанії створені/придбані після 01.01.2022 року.
Якщо компанія створена/придбана до 01.01.2022, але в ній відбулися зміни (придбання/продаж частки чи набуття/втрата контролю), повідомити треба протягом 60 днів.
Які штрафи?
За неповідомлення контролюючого органу про отримання/продаж частки в КІК, набуття/втрату контролю встановлений штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи на 1 січня податкового (звітного) року за кожний такий факт.
За неподання звіту про КІК встановлений штраф у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи на 1 січня податкового (звітного) року за кожний такий факт.
За порушення під час визначення та обчислення прибутку КІК за 2022-2023 роки не застосовуватимуться штрафні санкції та пеня, а платники податків не притягуватимуться до адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення правил КІК.
Ганна Урусова, партнер, керівник загально-юридичного департаменту компанії, адвокат, розкрила питання оподаткування прибутку КІК, а також розповіла про переваги та недоліки визнання іноземної компанії податковим резидентом України.
Об’єкт оподаткування КІК – скоригований прибуток КІК, пропорційний частці участі контролюючої особи.
Скоригований прибуток КІК – прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році)
Контролююча особа, зобов’язана визначити частину прибутку КІК і включити її до загального оподатковуваного доходу (прибутку), що оподатковується за ставкою:
• Для фізичних осіб – ПДФО 18% + 1,5% військового збору. Сума ПДФО, що підлягає сплаті із прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку, що стягується в іноземній державі, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.
• Для юридичних осіб - податок на прибуток 18%.
Якщо КІК розподіляє прибуток на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені дивіденди (безпосередньо чи опосередковано), то до цієї суми застосовується ставки:
• Для фізичних осіб - ПДФО 9% + 1,5% військового збору;
• Для юридичних осіб – податок на прибуток 18%.
Коли скоригований прибуток КІК не оподатковується?
Скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
1. між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
2. виконується будь-яка з таких умов:
• КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, або є меншою за таку ставку не більше ніж на 5% (не менше 13%), АБО
• частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.
У разі, якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел, для цілей застосування статті 39-2 ПКУ такі доходи визнаються активними за умови, що КІК:
• фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
• має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).
Незалежно від виконання умов, зазначених раніше, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:
• загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду;
• КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України;
• КІК є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).
Іноземна компанія, що отримала статус платника податку-резидента, не визнається контрольованою іноземною компанією, відповідно відсутня необхідність подавати повідомлення про КІК, звітність про КІК, сплачувати податки зі скоригованого прибутку КІК.
Перевагами визнання іноземної компанії резидентом України є наступні:
• якщо іноземна компанія отримує дохід не з України, то цей дохід не оподатковуватиметься податком на прибуток в Україні, оскільки джерело походження цього доходу не з України;
• відсутній ризик визнання «постійного представництва» нерезидента в Україні.
Серед недоліків визнання іноземної компанії резидентом України:
• перевірки податкових органів здійснюються за правилами, передбаченими Податковим кодексом України;
• іноземна компанія зі статусом податкового резидента України, зобов’язана обраховувати, сплачувати податок на прибуток у загальному порядку для платників податку – резидентів та подавати податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897;
• відмова від статусу податкового резидента України прирівнюється до ліквідації юридичної особи - іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України та подати до контролюючого органу заяву за формою № 1-ІК.
Іноземну компанію доцільно визнавати резидентом України:
• коли у будь-якому разу оподатковується скоригований прибуток КІК в Україні;
• коли виникає ризик визнання «постійного представництва» нерезидента в Україні, і нерезидент зобов’язаний оплачувати податок на прибуток 18%.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/x61QbbZ
Тематичний огляд матеріалу – на сторінці Advocat Post: https://cutt.ly/b61WoQP
Цікаві публікації лекторів:
Релокація ІТ-бізнесу та податкове резиденство ІТ-спеціалістів. https://cutt.ly/P61WxMp
Програмний продукт як об’єкт авторського та суміжних прав. https://cutt.ly/K61WOby
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ