Адвокат ІТ-бізнесу: як врегулювати правовідносини з ІТ-спеціалістами? – адвокати Ганна Урусова та Джулія Корендюк провели вебінар для колег-юристів
У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Адвокат ІТ-бізнесу: договори з ІТ-спеціалістами», який провели для колег Ганна Урусова, партнер, керівник загально-юридичного департаменту компанії, адвокат, та Джулія Корендюк, адвокат, старша юристка компанії Avitar, експерт з корпоративного права, міжнародного структурування та оподаткування.
У першій частині заходу Ганна Урусова розповіла про договори, які укладаються з ІТ-спеціалістами, які працевлаштовані у ІТ-компанії.
Відповідно до ст. 24 КЗпП України: «Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі». Зазвичай, трудові договори з ІТ-спеціалістами укладаються у письмовій формі, оскільки у такому договорі доцільно врегулювати певні положення.
При укладенні трудового договору з ІТ-спеціалістом необхідно звертати увагу на:
• зазначення посади згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010;
• строк дії трудового договору, який може бути безстроковим, строковим у випадках, передбачених КЗпП України, або таким, що укладений на час виконання певної роботи.
Також у трудовому договорі може бути зазначена інформація, з якою роботодавець повинен ознайомити працівника до початку роботи відповідно до ст. 29 КЗпП України, зокрема:
• місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язується виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дата початку виконання роботи;
• визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
• права та обов’язки, умови праці;
• організація професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
• тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
• процедура та встановлені КЗпП України строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець тощо.
Стаття 29 КЗпП України передбачає, що ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. При цьому, у трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров’я. Отже, у разі використання у відносинам з ІТ-спеціалістами альтернативних способів ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця, такий спосіб ознайомлення необхідно передбачити у трудовому договорі.
Адвокат Ганна Урусова зупинилася на використанні при працевлаштуванні ІТ-спеціалістів гнучкого режиму робочого часу, дистанційної роботи та надомної роботи.
Також було наголошено, що ІТ-компанія, яка є суб’єктом малого або середнього підприємництва з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб, може використовувати спрощений режим регулювання трудових відносин. Цей режим надає певні переваги сторонами трудового договору, а саме:
• роботодавець звільнюється від ведення документації з кадрових питань, прийняття локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчої документації, а також інших документів з питань, що врегульовані трудовим договором;
• сторони можуть врегулювати свої відносини у договірному порядку з урахуванням обмежень, встановлених КЗпП України;
• можливо застосування спрощеної процедури звільнення працівників – з підстав, що не передбачені КЗпП України.
В умовах нестачі ІТ-спеціалістів компанії також можуть застосовувати трудовий договір з нефіксованим робочим часом, що передбачений статтею 21-1 КЗпП України.
У другій частині вебінару Джулія Корендюк детально розповіла про основні положення, які слід врахувати при підготовці договорів із ФОП спеціалістом у сфері IT.
Ураховуючи, що компанія Avitar надає юридичні послуги переважно у сфері ІТ права для українського та іноземного бізнесу, Джулія Корендюк має великий практичний досвід та експертизу з юридичного супроводу клієнтів в ІТ сфері.
У рамках заходу спікерка поділилася практичними порадами зі слухачами вебінару, зокрема, надала рекомендації щодо приділення окремої уваги такому етапу роботи з клієнтом при підготовці договорів, як заповнення опитувальника.
Саме опитувальник, на думку адвоката, допомагає оптимізувати комунікацію з клієнтом, визначити та закріпити всі істотні умови договору та узгодити його основні положення ще до початку роботи над договором. Джулія Корендюк поділилася конкретними пунктами, які порадила слухачам включати до опитувальника клієнта. Зокрема, це сторони та їх реквізити, опис завдання/проекту, строки, вартість та розрахунки, етапи робіт, гарантійні зобов’язання, порядок передачі робіт/тестування, залучення третіх осіб, їх відповідальність, контактні особи, комунікація сторін, штрафні санкції.
Також на вебінарі було приділено окрему увагу закріпленню наступних положень у договорах з IT-спеціалістами:
• кому належать виключні майнові права на ПЗ;
• положень, що мінімізують ризики перекваліфікації правовідносин у трудові;
• захисту конфіденційної інформації;
• умовам неконкуренції і непереманювання;
• вибору права, що застосовується, юрисдикції, визначення арбітражної умови (у випадку наявності іноземного елементу);
• захисту персональних даних.
Окремим блоком лектори з учасниками розібрали поняття Технічного завдання (ТЗ) та його роль в договорах, що укладаються в сфері IT.
Джулія Корендюк звернула увагу слухачів на те, що саме ТЗ допомагає замовнику оцінити компетентність виконавця, встановити терміни виконання робіт та етапи їх прийняття, зафіксувати вартість та порядок оплати, описати свої побажання до кінцевого продукту, отримати гарантії виправлення недоліків, розподілити зони відповідальності та мінімізувати ризик виникнення суперечок.
В свою чергу, ТЗ потрібен і виконавцю для того, щоб закріпити побажання замовника, проаналізувати складність проекту та витрати, встановити чіткий обсяг робіт, терміни та етапи їх виконання, визначитись із вартістю, погодити фінальний продукт та мінімізувати ризики виникнення суперечок.
Адвокат Джулія Корендюк розповіла про практичні кейси та на їх основі виділила основні помилки, які сторони можуть допускати при розробці і підписанні ТЗ, а також надала поради, як їх уникнути.
Зокрема, адвокат зазначила про необхідність звертати особливу увагу на наступні недоліки ТЗ: відсутність реквізитів, підписання неуповноваженими представниками, використання загальних фраз чи невизначених термінів, відсутність опису кінцевого продукту та його функціональності, відсутність критеріїв оцінки результату робіт та інше.
Про положення, що спрямовані на регулювання майнових прав інтелектуальної власності, захисту конфіденційної інформації ІТ-компанії, а також такий важливий розділ договорів, як доопрацювання та виправлення недоліків у роботі – детально у матеріалі від Advokat Post: https://is.gd/jfoGZM
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/ykeytv3m
Цікаві публікації лектора:
• Адвокат ІТ-бізнесу: податкове резидентство ІТ-спеціалістів та застосування стандарту CRS. https://tinyurl.com/2zvns73t
• Програмний продукт як об’єкт авторського та суміжних прав. https://tinyurl.com/pr6x3mtf
Зареєструватися на онлайн курс «Адвокат ІТ-бізнесу» Ганни Урусової та Джулії Корендюк. https://tinyurl.com/4zvr7mmm
Зареєструватися на вебінар Ганни Урусової «Адвокат ІТ-бізнесу: режим Дія Сіті». https://tinyurl.com/yck8z4n4
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ