Врегулювання сімейних спорів за участі судді. Процесуальні перешкоди для застосування
Експертний матеріал підготувала член Центру сімейного права ВША НААУ, адвокат АО «АФ «АКТІО» Кондратенко Тетяна
Кондратенко Тетяна
05.11.2024

Врегулювання спору за участі судді є способом мирного вирішення спору, який дозволяє знайти компроміс та зберегти нормальні стосунки. В сімейних справах це надважливо, оскільки в разі наявності спільних дітей після припинення шлюбу спілкуватись таки доведеться.

Як свідчить практика, участь у вихованні дітей за допомогою державних виконавців чи співробітників поліції - не найкращий варіант.

Тому важливо все ж спробувати знайти компроміс. Способом досягнення такого компромісу може бути застосування процедури врегулювання спору за участі судді.

Відповідно до статті 201 ЦПК України, врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Найчастіше, відсутність згоди одного з подружжя є основною перешкодою для застосування такої процедури. Така незгода часто обумовлена відсутністю знань про цей інститут.

Проблемним моментом також є подання клопотання про застосування відповідної процедури під час розгляду справ в спрощеному провадженні. Оскільки в такому випадку заяви/згоди про застосування врегулювання спору за участі судді мають бути подані ще до першого засідання по справі.

В разі відсутності процесуальних перешкод для проведення врегулювання спору за участі судді, суд постановляє ухвалу про проведення процедури врегулювання спору за участі судді (не більше 30 днів), якою одночасно зупиняє провадження у справі (ст. 202 ЦПК України).

Проведення врегулювання спору за участі судді здійснюється у формі спільних (за участі всіх сторін, їх представників) або закритих (окремо з кожною зі сторін) нарад.

Врегулювання спору за участі судді має починатись з спільної наради, під час якої суддя роз’яснює сторонам мету, порядок проведення врегулювання спору за участі судді, права та обов’язки сторін.

Під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні та (або) її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору.

Важливо, що під час проведення врегулювання спору суддя не має права надавати сторонам юридичні поради та рекомендації, а також надавати оцінку доказам у справі (ч. 6 ст. 203 ЦПК України).

Наведене свідчить про певні суперечності, оскільки звернення уваги сторони на судову практику в аналогічних спорах може сприйматись, як юридична порада.

Законодавством закріплено конфіденційність процедури врегулювання спору за участі судді, а тому під час проведення врегулювання спору за участі судді не здійснюється фіксування технічними засобами та не ведеться протокол наради.

При цьому положення статті 203 ЦПК України дозволяють проводити наради в режимі відеоконференції, під час якої складно перевірити відсутність фіксування.

Незважаючи на скорочені строки застосування процедури врегулювання спору (30 днів), переваги швидко вирішити спір та зберегти нормальні стосунки, за більш ніж 5 років, цей механізм не здобув значного поширення.

Неостанню складову в цьому займає завантаженість суддів, відсутність необхідних навичок для проведення медіації, відсутність чіткого врегулювання процедури проведення врегулювання спору за участі судді.

Також перешкодою для активного застосування цього механізму в нашій державі є те, що процедуру врегулювання спору за участі судді проводить суддя в провадженні якого перебуває справа.

От наприклад в Німеччині судову медіацію здійснює не суддя, в провадженні якого перебуває справа, а «примирний суддя», якому передають справу для проведення медіації.

Примирний суддя відноситься до штату суддів певного суду, але пройшов відповідне спеціальне навчання – він має володіти відповідними техніками комунікацї (активне вислуховування, техніка запитань, аналіз конфлікту, ведення розмов, модерація результату).

Та все ж, незважаючи на процесуальні прогалини, зазначена процедура все ж застосовується та нерідко сприяє знаходженню компромісу між сторонами.

Для прикладу, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 23.07.2024 року затвердив мирову угоду по справі № 361/1588/24 про визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною https://reyestr.court.gov.ua/Review/120551441, Солом'янський районний суд міста Києва ухвалою від 23.08.2024 року затвердив мирову угоду по справі № 760/5295/24 про поділ сумісно набутого майна подружжя https://reyestr.court.gov.ua/Review/121222752, Нетішинський міський суд Хмельницької області ухвалою від 20.02.2023 року затвердив мирову угоду по справі № 679/191/22 про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів https://reyestr.court.gov.ua/Review/109193185

В певних випадках проведення процедури врегулювання спору за участі судді має так званий накопичувальний ефект. Процедура врегулювання спору за участі судді припиняється, але через деякий час сторони укладають мирові угоди (справа № 133/387/21 про визначення способу виховання дитини, справа № 153/212/21 про поділ майна).

Наведене свідчить, що в разі усунення певних процесуальних прогалин, процедура врегулювання спору за участі судді може набути значного поширення та розвантажити судову гілку влади.