Заявник звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення суду першої інстанції Барселони (з сімейних справ) Королівства Іспанія, яким було схвалено регуляторну угоду про утримання дитини та дружини після розірвання шлюбу, яким просила: стягнути аліменти на утримання малолітньої доньки у розмірі 10 000 євро щомісячно, стягнути компенсаційні витрати у розмірі 30 000 євро щомісячно, кошти в розмірі 2 000 000 євро (вартість частки будинку, належної заявнику).

В Королівстві Іспанія розірвання шлюбу може відбуватися за процедурою взаємної згоди за умови представлення сторонами регуляторної угоди.

Така регуляторна угода, серед іншого, передбачає вирішення між подружжям питання здійснення батьківських повноважень відносно дітей, розподіл майна між подружжям, а також може врегулювати питання утримання одного з подружжя та отримання ним компенсаційних виплат.

Відповідно до статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.

Згідно статті 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Між Україною та Королівством Іспанія не укладались міжнародні договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах, а тому визнання та виконання рішень здійснюється на принципі взаємності.

Але Україна та Королівство Іспанія є учасницями Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання (далі по тексту – «Конвенція») від 23.11.2027 року.

Відповідно до Конвенції, угода про утримання – це письмова угода стосовно сплати утримання, яка: i) формально складена чи зареєстрована як автентичний документ компетентним органом або ii) посвідчена чи укладена, зареєстрована чи надана до компетентного органу й може підлягати переглядові та зміні компетентним органом.

Водночас, згідно пункту 5 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання» № 26-VII від 11.01.2013 року, Україна залишила за собою право не визнавати і не виконувати угоди про утримання.

Суд першої інстанції задовольнив клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення Барселони (з сімейних справ) Королівства Іспанія в повному обсязі.

Однак з такими висновками не погодились суди вищих інстанцій, які зазначали, що регуляторна угода, в якій за взаємною згодою сторін під час розірвання шлюбу визначені питання сплати аліментів на утримання дітей або утримання іншого подружжя (аліменти) і яка схвалена судом не в порядку спірної процедури, є за своєю правовою сутністю угодою про утримання.

Нагадаю, що Україна залишила за собою право не визнавати і не виконувати угоди про утримання.

Щодо вимоги про стягнення коштів в розмірі 2 000 000 євро (вартість частки будинку, належної заявнику), то в цій частині заявник не надала докази, які б підтверджували передачу належної їй частини будинку, щоб свідчило про виникнення у неї права на отримання грошової компенсації.

Верховний Суд зауважив, що за відсутності будь-яких документальних підтверджень факту складення відповідних нотаріальних або інших документів (стосовно передачі частки її будинку), відсутні підстави для примусового виконання рішення першої інстанції Барселони (з сімейних прав).

З повним тестом постанови Верховного Суду від 05.02.2025 року по справі № 522/19654/21 можна ознайомитись за цим посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/125162144