Під час вебінару «Боротьба з рейдерством. Юридичні та практичні аспекти повернення майна законному власнику», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокатка Ангеліна Климчук розповіла про превентивні методи боротьби з рейдерством, перші кроки у боротьбі із рейдерством, а також типові засідки для повернення майна чи юридичних осіб законним власникам.

З метою попередження рейдерства потрібно вчиняти завчасну підготовку та застосовувати комплексний і системний підхід до інструментів захисту. Одним із превентивних методів боротьби з рейдерством є передбачення відповідних положень у статуті та корпоративному договорі.

Таким чином, статут має містити наступні положення:

1) механізм належного повідомлення учасників про проведення загальних зборів учасників;

2) заборону на проведення зборів у режимі відеоконференції, фіксацію точного місця проведення зборів;

3) вимогу про підписання протоколу загальних зборів усіма учасника;

4) статутні обмеження для представницьких функцій керівника і внести відповідні відомості до ЄДР;

5) прописані в статуті умови про необхідність нотаріального посвідчення окремого виду договорів (наприклад, розірвання договору оренди земельної ділянки);

6) передбачену опцію відчуження часток в статутному капіталі тільки на підставі нотаріально посвідченого договору та акту приймання-передачі, що мають подаватися для державної реєстрації;

7) передбачити, що найважливіші питання щодо діяльності бізнесу ухвалюють не «більшістю», а «всіма» голосами.

Корпоративний договір, у свою чергу, повинен містити умови про:

1) переважне право учасника на придбання частки;

2) lock-up періоди на операції з корпоративними правами на першому етапі діяльності бізнесу 1-3 роки;

3) заборону на відчуження частки пов’язаних з учасником осіб, продаж частки тільки реальному покупцю за «реальні» гроші;

4) умови міни, дарування, передання в заставу частки;

5) умови про механізми вирішення конфліктів;

6) голосування на загальних зборах, кількість голосів з окремих питань;

7) відповідальність за порушення корпоративного договору.

Якщо факт рейдерського захоплення вже відбувся, чи продовжує відбуватись, слід вживати негайних заходів щодо захисту своїх прав.

Обрання способу захисту прав залежать від багатьох факторів та обставин конкретної ситуації.

Одним із таких способів є звернення в порядку адміністративної процедури до Антирейдерської комісії при Мін’юсті з метою скасування держаної реєстрації права власності.

Серед переваг звернення до Антирейдерської комісії відзначено:

• безоплатність послуги (за розгляд скарги не передбачено жодного адміністративного збору);

• швидкий розгляд справ (не більше одного місяця з дня їх надходження);

• повернення скарги через недотримання формальних вимог не позбавляє права на повторне її подання;

• безпосередній доступ складу Комісії до державних реєстрів у режимі онлайн;

• слухання справи в одне засідання;

• виконання рішення уповноваженим органом ǿін’юсту без додаткових звернень скаржника.

Поруч з цим наявні певні недоліки у зверненні до Антирейдерської комісії, а саме:

• обмежений термін звернення до Антирейдерської комісії місяць з моменту виявлення порушення, але не пізніше 6 місяців з моменту вчинення дії;

• неможливість завчасно ознайомитися з позицією опонента (документи надаються на ознайомлення безпосередньо перед слуханням скарги);

• у період ковіду та воєнного стану скарги зазвичай слухають у закритому режимі;

• відсутність результату у день слухання скарги (колегія ухвалює рішення у закритому режимі, результат опубліковується на офіційному порталі Мін’юсту);

• неможливість виконання рішення Мін’юсту у випадку наявності заходів забезпечення (норма була змінена, і зараз діє виключно у разі наявності заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення дій Мін’юсту).

У контексті судового розгляду справи у боротьбі з рейдерством відзначено про такі ключові особливості:

1. різна юрисдикція спорів від адміністративної до господарської юрисдикції, що пояснюється змінами у судовій практиці у зв’язку із порушенням майнового інтересу, а не виключно в аспекті наявності чи відсутності порушень, вчинених суб’єктом владних повноважень;

2. можливість одночасного визнання, зміни чи припинення майнових прав разом із рішенням про скасування державної реєстрації (за новим антирейдерським законом від 2019 року);

3. застосування різних видів судового захисту:

• скасування державної реєстрації;

• негаторний позов (усунення перешкод права власності);

• віндікаційний позов (витребування майна з незаконного володіння).

У питанні обрання способу захисту лектором сфокусовано увагу на наступних правових позиціях Верховного Суду:

1. Постанова КГС ВС від 11.02.2020 у справі № 915/572/17:

«Навіть якщо буде встановлено, що суб’єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача».

2. Постанова КГС ВС від 30.08.2019 у справі № 914/970/18:

«Витребування майна з чужого незаконного володіння передбачено ст. 16, 387 Цивільного кодексу України саме як форма захисту права власності, а не як окреме оборотоздатне майнове право, яке може відчужуватися в порядку положень статті 656 цього Кодексу, на користь інших осіб, зважаючи, що речові права безпосередньо пов’язані з конкретною річчю і переходять у зв’язку з переходом зазначених об’єктів; на підтвердження наявності у позивача суб’єктивного матеріального права на витребування майна із чужого незаконного володіння позивач повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно, чого, як уже зазначалося, він не зробив».

3. Постанова ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16:

«Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

З метою збереження майна можуть бути застосовними такі заходи забезпечення позову як:

• Арешт майна – заборона на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна;

• Заборона вчинення реєстраційних дій – захід забезпечення позову, який забороняє вчиняти будь-які дії з майном – навіть накладати нові арешти, чи скасовувати записи в державному реєстрі нерухомого майна вже наявні.

Серед типових хитрощів, до яких вдаються рейдери з метою влаштувати засідки для повернення майна чи юридичних осіб законним власникам:

• створення великої кількості спорів аби розконцентрувати увагу законного власника будівлі;

• «закатування» об’єкта у статутний капітал юридичної особи чи обтяження штучними арештами/заборонами вчинення реєстраційних дій;

• співпраця з недобросовісними нотаріусами;

• штучні «підвіси» в державному реєстрі нерухомого майна: незавершені реєстраційні дії перешкоджають вчиненню будь-яких подальших дій.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/t34SbIV

Тематичний огляд вебінару – на сторінці Advocat Post: https://cutt.ly/T8c9sps

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ