Досліджуючи колізійні випадки фахового юридичного перекладу, чільне місце серед них посідає варіативність використання такого сталого словосполучення, як «Act of God», що українською мовою в залежності від контексту може перекладатися або як «Воля (дія) Божа», або як «Стихійне лихо (надзвичайна подія)». Як розмежовувати ці поняття і в якому випадку доречно використовувати цю термінологію ми сьогодні спробуємо дослідити у цьому матеріалі.

Для кращого розуміння сутності цієї концепції звернімося до історії розвитку досліджуваного словосполучення в прецедентному праві. І хоча важко визначити період першого нормативного закріплення цієї фрази, проте, безсумнівно, що на формулювання сучасного розуміння цього терміну вплинуло хрестоматійно відоме рішення у справі Хедлі проти Баксендейла (Hadley v Baxendale, 1854). У цьому кейсі британський суд розглядав питання про те, чи повинен  відповідач Баксендейл нести відповідальність за збитки, заподіяні несвоєчасною доставкою зламаного колінчастого валу до млина позивача.

Зрештою після тривалих і напружених дискусій у залі судових засідань Канцлерський Суд постановив, що Баксендейла  має нести відповідальність лише за ті збитки, які можна було розумно передбачити на момент укладення контракту, тоді як все інше й надалі перебувало під «волею Божою», тобто не могло бути прогнозовано та враховано перед початком вчинення відповідного правочину. З того часу й дотепер принципи, встановлені у справі «Хадлі проти Баксендейла» щодо передбачуваності та відповідальності за невідворотні обставини, що не перебувають під контролем людини, вплинули на формування юридичної концепції звільнення або обмеження відповідальності за шкоду, спричинену в результаті стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин. Подальші юридичні тлумачення та контракти часто посилалися на непередбачувані обставини як виправдання для звільнення від відповідальності у випадках, пов’язаних з неочікуваними подіями поза контролем залучених сторін.

Загалом історичний розвиток терміну «Act of God» ілюструє, як мова адаптується та розвивається, щоб відповідати мінливим віруванням, поширеним у певний період практикам і штучним контекстам, що призводить до багаторівневого та багатогранного розуміння з різними змістовними наповненнями та інтерпретаціями.

Найкращим допоміжним показником при виборі влучної інтерпретації слугуватиме контекст використання цього словосполучення. Зокрема, у загальному розуміння дефініція «Act of God» вживатиметься для позначення подій або явищ релігійно-філософського чи будь-якого іншого суспільствознавчого характеру для відображення буквально впливу чи втручання вищих сил, в залежності від особистих переконань співрозмовника, на котрі неможливо вплинути жодним чином. Тоді як у розумінні юридичної англійської мови, йтиметься завжди про дію форс-мажорних обставин, в результаті настання яких учасник договірних зобов’язань або повністю уникне, або мінімізує негативні наслідки свого невиконання положень відповідної угоди.

Ураховуючи вище наведене, надзвичайно важливо ретельно прописати в пунктах договору всі потенційно можливі випадки, охоплені на думку сторін, термінологією «Форс-мажорні обставини», щоб уникнути двозначності та ймовірних непорозумінь у майбутньому.

Підсумовуючи наведене вище, зауважимо, що хоча обидва вирази й використовують те саме словосполучення, відмінність полягає у їхніх відповідних контекстах, лінгвістичному розумінні та правовому застосуванні. Релігійне чи філософське вживання цієї термінології стосується безпосередньо Божественної волі, як вищої сили провидіння або втручання, тоді як юридичне використання стосується непередбачуваних подій, які є достатньою підставою для звільнення особи від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе договірних зобов’язань.