1.              Termination Clause: A contractual provision that specifies the circumstances under which the agreement may be terminated by one or both parties, including conditions, notice requirements, and consequences of termination.

Застереження про розірвання: договірне положення, яке визначає обставини, за яких одна або обидві сторони можуть розірвати угоду, що охоплює визначені підстави, порядок повідомлення контрагента та наслідки припинення виконання договірних зобов’язань.

2.              Material Breach: A significant violation of the terms of the contract by one party, which may trigger the termination clause and allow the non-breaching party to terminate the agreement.

Суттєве порушення: суттєве порушення умов контракту однією стороною, яке може спричинити застереження про розірвання та дозволити сумлінному контрагенту розірвати угоду в односторонньому порядку без штрафних санкцій.

3.              Convenience Termination: A termination clause that allows either party to terminate the contract for any reason or no reason at all, typically with advance notice and possibly payment of a termination fee.

Зручне розірвання: Застереження про розірвання, яке дозволяє будь-якій стороні розірвати договір з будь-якої причини або без жодної причини, як правило, із попереднім повідомленням і, можливо, сплатою комісії за розірвання.

4.              Cure Period: A specified period of time granted to a breaching party to remedy or cure a breach of contract before the other party may exercise its right to terminate the agreement.

Період усунення: визначений період часу, наданий стороні, яка порушила договір, для виправлення або усунення порушення контракту, перш ніж інша сторона зможе скористатися своїм правом розірвати угоду.

5.              Default: Failure to fulfill contractual obligations or perform duties as required by the terms of the contract, which may result in termination of the agreement pursuant to the termination clause.

За замовчуванням: невиконання договірних зобов’язань або неналежне виконання обов’язків відповідно до умов контракту, що може призвести до розірвання угоди відповідно до положення про розірвання.

6.              Force Majeure: An unforeseeable event or circumstance beyond the control of the parties that makes performance of the contract impossible or impracticable, potentially triggering the termination clause.

Форс-мажор: непередбачувана подія чи обставина поза контролем сторін, яка робить виконання контракту неможливим або нездійсненним, що призводить до активації дії положень про розірвання договору.

7.              Insolvency: The inability of a party to meet its financial obligations or pay debts as they become due, which may give rise to termination rights under the termination clause.

Неплатоспроможність: неспроможність сторони виконати свої фінансові зобов’язання або сплатити борги в міру настання терміну їх погашення, що може призвести до виникнення прав на припинення дії контракту, відповідно до положень про розірвання.

8.              Termination for Convenience: A provision that allows one or both parties to terminate the contract without cause, typically with advance notice and possibly payment of a termination fee.

Розірвання для зручності: Положення, яке дозволяє одній або обом сторонам розірвати договір без причини, зазвичай із попереднім повідомленням і, можливо, сплатою комісії за розірвання.

9.              Anticipatory Breach: An indication by one party that it does not intend to perform its obligations under the contract, giving the other party the right to terminate the agreement under the termination clause.

Передбачене порушення: вказівка однієї сторони на те, що вона не має наміру виконувати свої зобов’язання за контрактом, що дає іншій стороні право розірвати угоду, відповідно до змісту положень про припинення договору.

10.           Automatic Termination: A provision that triggers termination of the contract automatically upon the occurrence of certain specified events or conditions, without the need for further action by the parties.

Автоматичне розірвання: Положення, яке автоматично призводить до розірвання контракту після настання певних визначених обставин або умов без необхідності подальших дій сторін.