До питання розвитку доктрини обґрунтованих очікувань
Потреба у невідкладній трансформації більшості нормативно-правових інститутів держави, що воює, актуалізує залучення до нашої правової дійсності і дієвих правових конструкцій, що є ефективними інструментами правового регулювання у багатьох державах світу. Не є виключенням у цьому контексті можливість застосовувати поширені у більшості країнах правові доктрини, серед яких чильне місце посідає доктрина обґрунтованих очікувань (інакше кажучи – доктрина правомірних \ легітимних очікувань).
Зародження цього підходу юридично обумовлюють загостренням страхових відносин у США в середині минулого століття, де всупереч правомірним і обґрунтованим очікуванням у відшкодуванні, страхувальники масово отримували відмови у компенсації, обумовлені буквальним тлумаченням страховиками умов різних страхових полісів та угод. У відповідь провідні американські науковці науковці Роберт Кіттон (Robert E. Keeton) та Алан Відісс (Alan I. Widiss) обґрунтували доцільність використання більш гнучкого підходу до вирішення цієї категорії справ, навівши чимало аргументів на підтвердження своєї тези у праці, що стала всесвітньо відомою з часом, «Страхове право: Посібник з основних принципів, правових доктрин і комерційної практики» (1960 р.).
Зважаючи на обґрунтованість та загальну відповідність ключовим категоріям законності і справедливості, суди різних юрисдикцій почали все частіше використовувати положення цієї доктрини щодо ширшого кола правовідносин, не обмежуючись страховими випадками та страховим відшкодуванням.
Зрештою у 2011 році Доповідь про правовладдя, схваленою Європейською комісією «За демократію через право» (Венеційська Комісія CDL-AD(2011)003rev, § 46, § 48) вже містила чітку вказівку про те, що юридична визначеність вимагає від юридичних норм бути зрозумілими і точними, а також щоб їхньою метою було забезпечення передбачуваності (прогнозованості) ситуацій та правовідносин.
Принцип правомірних (легітимних) очікувань є складовим елементом загального принципу юридичної визначеності та виражає ідею, що «органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених у особи очікувань. Згідно з доктриною обгрунтованих очікувань - ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх леґітимних очікувань" (спеціальне Дослідження Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеційська Комісія) "Мірило правовладдя" CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61) та ін.
Зближення правових систем та уніфікація ключових інструментів правового регулювання призводить до запозичення і у вітчизняну площину найбільш дієвих механізмів правозастосування та реалізації. Зокрема чинне законодавство нашої держави вже певний час оперує такими юридичними конструкціями, що безумовно дотичні до доктрини легітимних очікувань, а саме:
• очікувані результати (згідно п. 6) ч. 1 ст. 897 ЦК України виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов’язаний негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати);
• очікувані кредитні збитки (Постанова Правління НБ України «Про затвердження Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки» № 49 від 13.04.2020 р.);
• очікуваний прибуток (Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження форм подання інформації про зведені показники очікуваних обсягів загального чистого прибутку та дивідентів господарських організацій та інформації про нарахування і перерахування господарськими організаціями дивідендів у поточному бюджетному році» № 764 від 05.07.2013 р.);
• очікувані надходження виручки (Постанова НБ України «Про внесення змін до Порядку резервування коштів за сформованими резервами за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає документально підтверджених очікуваних надходжень валютної виручки» № 1811/24343 від 24.10.2013 р.);
• очікуване відшкодування за цінними паперами (Лист Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду «Щодо розміру середньозваженої ставки міжбанківського кредитування KIACR для визначення суми очікуваного відшкодування за цінними паперами у квітні 2012 року» № 40-511/1815 від 23.04.2012 р.);
• очікувані показники роботи (Постанова КМ України «Про затвердження очікуваних показників роботи наглядової ради публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» № 526 від 19.07.2017 р.);
• очікувана експлуатація (Наказ Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Порядку забезпечення столово-кухонним посудом, обладнанням, інвентарем та миючими засобами Державної спеціальної служби транспорту та встановлення строків їх корисної (очікуваної) експлуатації» № 1287/23819 від 31.07.2013 р.);
• очікуваний внесок України (Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Очікуваного національно визначеного внеску України до проекту нової глобальної кліматичної угоди» № 980-р від 16.09.2015 р.).
Вітчизняна судова практика теж не залишається осторонь використання основних постулатів цього підходу, оскільки вони безумовно корелюють до низки конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України) тощо.
До прикладу, у Постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №580/1300/22 (адміністративне провадження № К/990/25849/22) наголошується, що застосування принципу «легітимних очікувань», як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки. Правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору. Водночас відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
Водночас, Суд звернув увагу, що легітимні очікування не можна ототожнювати із сподіваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи норм права (законодавства); не можуть виникати легітимні очікування, якщо існує реальний спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства; обов`язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги).
Як бачимо укорінення досліджуваної нами правової доктрини було обумовлено її релевантністю до актуальних проблем правозастосування у більшості країн світу. В цілому ж, розробка правових доктрин є безперервним процесом, і доктрина правомірних (обґрунтованих) очікувань, ймовірно, продовжуватиме розвиватися у відповідності до нових викликів сучасності та динамічності суспільних змін.
Оксана Кіріяк, кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри приватного права Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, членкиня Центру правничої лінгвістики ВША НААУ.
Зареєструватись на найближчі заходи членів Центру правничої лінгвістики можна за посиланнями:
Consideration in Contracts: Meaning, Importance, Rules, and Landmark cases від Людмили Колодник: https://is.gd/wy3Sut
Договірні запевнення, як новела для національного договору та must have для англійського контракту: порівняльно-правовий аналіз від Салатин Ходжалієвої: https://is.gd/arvnhy
Employer's strict liability under UK law. В яких випадках роботодавець відповідає за дії працівника? від Ірини Шапошнікової: https://is.gd/LjUuLY
Creating a Shareholder Agreement: What to Include in an Effective Agreement від Людмили Колодник: https://is.gd/FKc4BH
Доктрина фрустрації в англійському контрактному праві: теоретичні засади та практичні аспекти від Салатин Ходжалієвої: https://is.gd/8t0jz9