Катерина Москаленко, к.ю.н., адвокат, доцент, доцент кафедри цивільного права НнІП КНУ імені Тараса Шевченка, член Центру сімейного права ВША НААУ, провела у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Спори щодо допоміжних репродуктивних технологій: що потрібно знати адвокату?».
Під час заходу з підвищення кваліфікації лектор детально розглянула особливості допоміжних репродуктивних технологій і їх правове регулювання за законодавством України.
Допоміжні репродуктивні технології (далі - ДРТ) – це методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до перенесення їх у матку пацієнтки здійснюються в умовах іn vitro (поза живим організмом).
ДРТ в Україні врегульовано:
1) Цивільним кодексом України (ст. 7 ст. 281 ЦК, ст. 284, 285, 286, 290);
2) Основами законодавства України про охорону здоров`я (ст. 48);
3) Наказом Міністерства охорони здоров` я «Про затвердження Порядку застосування ДРТ в Україні» від 09.09.2013 № 787.
Станом на сьогодні відсутній спеціальний законодавчий акт, який би регулював питання застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Проте у Верховній Раді України були зареєстровані наступні законопроєкти:
• Проєкт Закону про допоміжні репродуктивні технології (реєстр. № 6475 від 28.12.2021 року);
• Проєкт Закону про застосування допоміжних репродуктивних технологій (№ 6475-1 від 11.01.2022 року);
• Проєкт Закону про застосування допоміжних репродуктивних технологій та замінне материнство (№ 6475-2 від 13.01.2022 року);
• Проєкт Закону про застосування допоміжних репродуктивних технологій та замінне материнство (6475-д від 11.04.2023 року).
Як зазначає Катерина Москаленко, наразі чинним законодавством України дозволені такі ДРТ:
1) внутрішньоматкова інсемінація;
2) інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда (ІКСІ);
3) екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ);
4) кріоконсервація ооцитів, сперматозоїдів, ембріонів;
5) донація ооцитів, сперматозоїдів та ембріонів;
6) сурогатне материнство;
7) преімплантаційна діагностика.
Українськими судами розглядаються наступні спори про застосування ДРТ:
1) про виключення відомостей про батька з актового запису;
2) позови споживачів, які не отримали бажаного результату після застосування ДРТ;
3) виклики воєнного часу – спори щодо постмортальної репродукції.
Лектор запропонувала до розгляду практичні ситуації в огляді судової практики:
1. Чи підлягає задоволенню позов про виключення відомостей про батька з актового запису, якщо батько дав згоду на застосування методик ДРТ з власними гаметами подружжя, але не давав згоди на використання гамет донора, які фактично були використані закладом охорони здоров'я?
Так. Згідно з Постановою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 344/1962/19, згода батька на використання для лікування безпліддя донорських ембріонів, має фундаментальне значення для виникнення у нього батьківських прав та обов`язків, адже така методика лікування виключає будь-яку кровну спорідненість батька з дитиною. Повага до людської гідності та свободи волі, лягли в основу рішення відповідного органу про прийняття правового Порядку, який не допускає жодних виключень використати для лікування безпліддя сторін ДРТ, які передбачені розділом V Порядку без відповідної згоди на це пацієнта. Саме тому позивач повинен був бути проінформованим про таку методику лікування для прийняття добровільного рішення стати батьком дитини, яка генетично з ним не пов`язана, що відповідало б статті 8 Конвенції.
2. Чи потрібно отримувати повторну згоду чоловіка на застосування декількох спроб штучного запліднення?
Ні. Як випливає з Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року у справі № 6-27563ск15, законодавством не передбачено необхідність надання чоловіком повторної згоди чи декількох згод на здійснення штучного запліднення дружини, тим більше ОСОБА_2 був роз'яснений порядок проведення лікування методом ЕКО та відомо про можливість потреби здійснення не однієї спроби, перш ніж настане вагітність.
3. Чи може чоловік, який не перебував із жінкою в шлюбі, оспорити своє батьківство і вимагати виключення відомостей про нього як про батька, якщо він дав згоду на застосування ДРТ?
Ні, як зазначено у Постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 520/12514/18, не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування ДРТ. Закріплення таких правових гарантій захисту прав дитини цілком логічне та обґрунтоване. Якщо чоловік добровільно визнав своє батьківство, знаючи про те, що він не є біологічним батьком, то його права не вважаються порушеними.
За аналогією можливо зробити висновок, що виникнення правовідносин щодо застосування ДРТ між подружжям чи особами, які не перебувають у шлюбі, не повинно зумовлювати підстави для спростування батьківства, оскільки питання надання згоди було погоджено особою, що записана батьком дитини. І в першому, і в другому випадку, особа приймала виважене рішення, і змінити його в судовому порядку вона уже позбавлена можливості.
4. Чи можна визнати недійсним договір про надання медичних послуг з лікування безпліддя з використанням методів ДРТ та стягнути понесені матеріальні збитки в подвійному розмірі, якщо вагітність не настала?
Ні, підписавши договір позивачка погодилась з його умовами, вчинила дії, пов`язані з виконанням зобов`язань по договору, що вказує на усвідомлення нею на момент укладення правочину його правової природи та юридичних наслідків.
Окрім цього, апеляційний суд враховує неспростовні заперечення представника клініки про те, що наявність у позивачки захворювання не виключала можливість її вагітності й виношування дитини; що у клініці знаходяться відібрані ембріони у відповідності до умов договору (Постанова Київського апеляційного суду у справі № 760/20309/20 від 22 грудня 2022 року).
5. Чи може отримати пенсію у зв’язку з втратою годувальника дитина, яка була зачата і народжена постмортально?
Так. Право дитини, народженої в результаті штучного запліднення, що відбулося після спливу 10 місяців після смерті батьків (одного з батьків), які в розумінні ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є годувальниками, на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, як складової частини права на соціальний захист, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов’язаннями України, не може ставитися в залежність із часом її народження, оскільки таке народження може відбутись і після спливу 10 місяців після смерті годувальника.
За таких обставин до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 36 зазначеного Закону з дотриманням ст. 24 Конституції України та ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року без дискримінації за ознакою часу народження та способу запліднення, тобто без прив’язки до народження дитини до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника (Постанова Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 420/5/22).
6. Чи є визнання недійсним діагнозу безпліддя належним способом захисту права?
Ні, визнаючи діагноз недійсним, суд не вказав яка правова норма підлягає застосуванню для цього та не застосував будь-якої правової норми.
На думку колегії суддів, встановлений позивачу діагноз та внесений до її медичного документу медичним працівником відповідача, не можна визнавати за правилами недійсності правочинів (ст. 215 ЦК України), оскільки цей документ (діагноз) за своїм змістом не є правочином (ст. ст. 202, 203 ЦК України).
Закон України «Основи законодавства України про охорону здоровя» від 19.11.1992 року № 2801 ХІІ, на який посилається позивач, також не передбачає визнання встановленого діагнозу недійсним (дійсним), як і не передбачає відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок невірного встановлення діагнозу лікарями в лікарняних закладах (Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області у справі № 22-ц-20002/11 від 27 квітня 2011 року).
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/l75pmg0
Тематичний огляд матеріалу – на сторінці Advocat Post: https://cutt.ly/f75pRVl
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ