Чи можна встановити в окремому провадженні факт родинних відносин між генетичними батьками та дитиною, народженою сурогатною матір`ю?

Відповідь на дане питання залежатиме від обставин конкретної справи. Так, сурогатне материнство – це методика лікування безпліддя, відповідно до якої сурогатна матір погоджується виносити та народити дитину для третіх осіб. Розділом VI Наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» від 9 вересня 2013 № 787 встановлено умови для проведення сурогатного (замінного) материнства в Україні. Ліберальне вітчизняне законодавство до війни приваблювало подружжя іноземців, які приїжджали до України для укладення договору сурогатного материнства. Оскільки національним законодавством багатьох країн сурогатне материнство заборонене, у батьків дітей, народжених сурогатними матерями, можуть виникнути труднощі у встановленні батьківства згідно з законодавством країни їх громадянства. На практиці, такі труднощі можливо вирішити шляхом звернення до суду в Україні із заявою про встановлення факту родинних відносин між генетичними батьками та дитиною, народженою сурогатною матір`ю.

Такі заяви неодноразово розглядались українськими судами. Наприклад, у справі № 761/21494/22 Шевченківським районним судом міста Києва розглядалась заява громадянки Федеративної Республіки Німеччина про встановлення факту родинних відносин. Судом було встановлено, що правом Федеративної Республіки Німеччина, громадянкою якої є заявниця (мати дитини), а також батько дитини, сурогатне материнство заборонене, та матір`ю, відповідно до параграфу 1591 Цивільного кодексу Федеративної Республіки Німеччина, визнається лише жінка, яка народила дитину (сурогатна матір). З матеріалів справи вбачається, що на звернення заявниці до німецького правознавця було надано відповідь (правовий висновок) від 11.07.2022, в якій вказано, що визнання материнства допустиме при наявності позитивного рішення іноземного (у даному випадку - українського) суду з цього питання. Здійснений в Україні актовий запис про батьків в реєстрі актів цивільного стану громадян та видане на цій підставі свідоцтво про народження дитини не визнається в Німеччині як рішення (акт) компетентного органу України. Рішенням суду заяву було задоволено і встановлено, що громадянка Федеративної Республіки Німеччина та її чоловік - громадянин Федеративної Республіки Німеччина, є батьками дитини, яка народилась у місті Харкові (Україна) шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій (див. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/21494/22 від 18 листопада 2022 року. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108022786).

У справі № 357/6585/21, яка розглядалась Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, за заявою батьків дитини, народженою сурогатною матір`ю, було встановлено, що законодавством Іспанії передбачено чітку вимогу для реєстрації в реєстрі актів цивільного стану відомостей щодо дитини (реєстрації батьківства подружжя щодо дитини), народженої за кордоном з використанням методу сурогатного материнства - отримання в Україні відповідного судового рішення, що підтверджує родинні відносини подружжя та дитини. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву було задоволено і встановлено факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що дитина, яка народилась у м. Києві шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, є сином громадян Іспанії. (див. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, у справі № 357/6585/21 від 02 серпня 2021 року. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98724825).

Відповідь підготувала: адвокатеса, членкиня Центру сімейного права ВША НААУ, доцентка, доцентка кафедри цивільного права НнІП КНУ імені Тараса Шевченка, Катерина Москаленко