Звернення до Європейського суду з прав людини та провадження в ньому: Ігор Караман

Ігор Караман, доктор права, юрист Секретаріату ЄСПЛ (2008-2012, 2017-2021), співробітник РЄ, провів у Вищій школі адвокатури вебінар на тему: «Звернення до Європейського суду з прав людини та провадження в ньому».

Європейський суд з прав людини є органом Ради Європи, що створений для контролю за дотриманням прав і свобод, закріплених в Європейській конвенції з прав людини та Протоколах до неї. Це міжнародна судова інстанція, що захищає права понад 700 млн. осіб у 46 державах-членах РЄ, рішення якої є обов’язковими для виконання.

У своїй роботі Суд керується низкою документів, серед яких:

1. Європейська конвенція з прав людини та Протоколи до неї;
2. Регламент Суду (остання редакція від 03.10.2022 року);
3. Практичні керівництва щодо:

• подачі заяви до Суду (від 01.11.2003 року),
• клопотань про застосування правила 39 Регламенту Суду (від 05.03.2003 року),
• вимог щодо справедливої сатисфакції (від 28.03.2007 року),
• клопотань про надання заяві статусу анонімної (від 14.01.2010 року),
• подачі сторонами документів електронним шляхом (від 22.09.2008 року та 29.09.2014 року),
• процедури письмового провадження (від 10.12.2007 року),
• розгляду справ у випадку масового надходження заяв (від 25.08.2022 року).

Зверненню до Європейського суду з прав людини передує:

• виникнення спору чи оскаржуваної ситуації на національному рівні;
• вичерпання національних засобів правового захисту;
• наявність остаточного рішення вищого національного суду або іншого суду, якщо його рішення є остаточним.

Заява підлягає розгляду в Суді за умови дотримання вимог стосовно її прийнятності, а саме:

• коли було вичерпано всі національні засоби правового захисту;
• якщо заява подана впродовж чотирьох місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні.

При цьому Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, якщо вона:

• є анонімною; або
• за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.

Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає:

• що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або Протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви;
• що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і Протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті.

Провадження в ЄСПЛ є багатоетапним та включає такі основні стадії:

1. Подача заяви до Суду та її реєстрація (у разі потреби клопотання за правилом 39);
2. Відхилення заяви адміністративним шляхом (правило 47);
3. Визначення судової формації (одноособовий суддя, комітет або палата);
4. Розгляд заяви без повідомлення уряду (одноособовий суддя; рідко – комітет/палата);
5. Розгляд заяви з повідомленням уряду (комітет/палата):

а) «комунікація» заяви уряду для надання ним зауважень по справі;

б) надсилання Судом зауважень уряду заявникові для коментарів;

в) надання заявником заяви про правову допомогу (в разі потреби);

г) надання заявником коментарів на зауваження уряду та вимог за статтею 41;

ґ) надсилання Судом зауважень та вимог заявника уряду для коментарів;

д) запит Судом додаткових коментарів від сторін (рідко);

е) дружнє врегулювання справи/односторонні декларації;

є) спрощена процедура для «простих» справ.

6. Публічне слухання (рідко), винесення рішення та набуття ним чинності;
7. Передача справи з палати до Великої Палати (у певних випадках, рідко);
8. Клопотання про тлумачення, перегляд або виправлення технічних помилок у рішенні.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://bit.ly/3WxMLHK

Що дає звернення до Європейського суду з прав людини? – відповідь на це питання дізнавайтеся у тематичному матеріалі від Advokat Post: https://bit.ly/3vnBb68

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://bit.ly/3gl0otC