Оксана Каденко зазначила, що у контексті проблеми ототожнення адвокатів і клієнтів такий стан речей дав неочікуваний спалах.

Український соціум за останній рік сформував просто дикий стандарт: захист від обвинувачення у вчиненні військових та інших «болючих» для суспільства злочинів, може надаватись тільки за дорученням держави.

Адвокат, який надає таку допомогу ледве не під примусом та ще й безкоштовно, повинен її надавати погано. Якщо ж адвокат надає БПД якісно, то він такий самий як і його клієнт.

Наприкінці грудня 2022 року вийшла у засобах масової інформації стаття під назвою «Чому українські адвокати захищають полонених росіян». У ній було проаналізовано багато різних відповідей на це питання.

Там була і розповідь адвоката, який в числі небагатьох продовжував надавати БПД в перші місяці війни у Києві.

Так, після контрнаступу на Київщині перед правоохоронцями відкрилась масштабна картина злочинів, скоєних окупантами проти мирного населення. Кримінальні справи за доволі рідкісною доти статтею «Порушення законів та звичаїв війни» з того часу щодня порушуються десятками. У квітні 2022 року цьому адвокату центр БПД дав доручення на справу за статтею 438, частина 2 (порушення законів війни, поєднане з умисним вбивством). Підзахисним був військовополонений росіянин, який тікаючи ще з чотирма російськими військовими на викраденій автівці, застрелив місцевого жителя і наступного дня він здався в полон.

Обвинувачений визнав провину і каявся за вбивство, однак адвокат продовжував наполягати: його підзахисний виконував наказ офіцера, якого на момент суду встигли звільнити з полону в рамках обміну. Адвокат домагався перекваліфікації дій злочинця та Солом'янський райсуд міста Києва засудив його підзахисного до довічного ув'язнення. Тоді адвокат подав апеляційну скаргу і домігся пом'якшення покарання до 15 років позбавлення волі.

У соціальних мережах (і не тільки) адвоката не проклинав і не цькував лише лінивий. Він зазнав тотального осуду суспільства, яке вимагало від нього припинити надавати якісну правову допомогу підзахисному, а активний захист ототожнювало з одобренням злочину військовослужбовця рф. В подальшому адвокат покинув адвокатську практику і його історія для мене жахлива ілюстрація до нашої з вами теми, яка увійде в історію сучасної адвокатології.

Цькували цього, а наразі цькують інших адвокатів, які активно надають допомогу військовослужбовцям, не тільки пересічні громадяни, яким не відома ні заборона на співставлення адвоката і клієнта, ні обов’язок адвоката завжди якісно надавати правову допомогу.

Найстрашніше, що очікують від адвоката не надання по суті правової допомоги і правники, як то працівники центру БПД, слідчі, прокурори, судді.

Особливе занепокоєння викликає те, що всі проблеми кримінальних проваджень про військові злочини рф хочуть вирішити саме за рахунок адвокатів. Наразі це більше 70 000 кримінальних проваджень із внесенням до ЄРД щодня по 200 нових матеріалів. Майже у всіх таких справах працюють адвокати, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. І всі правозастосовчі проблеми, які майже завжди полягають в порушенні права на захист або суміжні з ним, мають замовчуватись адвокатами.

Презюмується, що вони засуджують злочин свого підзахисного, а значить нібито мають закривати очі на порушення, що неодмінно мають місце у більшості таких випадків.

Більше того, адвокатам прямо озвучується, що вони мають толерувати процесуальні та інші порушення у таких кримінальних провадженнях, оскільки це перебуває у прямо пропорційному зв’язку із неприйняттям вчинених цими особами злочинів.

Такий собі вибір, погодьтесь: або ти свідомо замовчуєш порушення прав свого клієнта (у жодний спосіб не реагуєш на них), або ти такий саме, як твій клієнт.

До речі, знаючи, що адвокат діє за договором (сам обирав собі клієнта, сам визначав гонорар і сам відповідає перед клієнтом за його відпрацювання), правники і не тільки вони майже ніколи такого підходу не застосовують.

Але, мабуть, найстрашніше навіть не це. Ми ще з перших днів війни знали, що цей тягар захисту ненависних українцям рашистів піде на нас. І що захищати їх буде непросто, але все рівно доведеться, ми також знали. Бо це конституційне визначення адвокатури і професійне призначення адвокатів…

Найстрашніше те, що й адвокати нерідко публічно висловлюють такі позиції, закликаючи колег не надавати правову допомогу військовим злочинцям.

Наприклад, в цій же статті, відома в Україні адвокатка не тільки публічно мотивувала, чому адвокатам треба відмовлятись від захисту військових злочинців, вона ще й закликала тих, хто все таки змушений такий захист надавати, були лише статистами, які дозволяють судовому процесу над військовими злочинцями бути формально правильним.

Така штучна нормалізація сприйняття суспільством адвокатів-статистів стосується лише адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, роблячи їх найбільш уразливими. Бо якщо вони не виправдовують очікування суспільства, то їх очікує повне ототожнення з їх підзахисними.

Військові часи пройдуть, ми переможемо і воєнний стан припинить своє існування. Зазначений період увійде в історію України перегорнутою сторінкою драматичного подвигу українського народу. Ось ці вимоги відмови від, по суті, надання правової допомоги військовим злочинцям, залишаться на цих сторінках і дуже швидко заміняться нормальними демократичними стандартами, на шталт, «кожному гарантовано право на правову допомогу» і «ототожнення адвоката і клієнта заборонено».

Оксана Каденко підкреслила, наразі ж дуже важливо всім і на всіх рівнях не виправдовувати порушення чи видозмінення правових, демократичних та в цілому цивілізованих стандартів правозахисту умовами війни. Адвокати мають вистояти у ній саме на тих «китах», на яких в цілому стоїть весь цивілізований світ, і які нас так разюче відрізняють від рашистів.

Для цього достатньо лише однаково виконувати Правила адвокатської етики і непримиренно вимагати дотримання заборони на ототожнення адвокатів і клієнтів у всіх категоріях справ.

На жаль, при загостренні проблеми ототожнення адвокатів з клієнтами, при масовому тиражуванні, навіть офіційними суб’єктами, думки про те, що військові злочинці не повинні отримати захисту в Україні, боротись з цим має кожен адвокат на доступному йому рівні.

Для цього, як зазначає лектор, важливе значення відіграє проведення роз’яснювальної роботи з максимальною кількістю людей наступного змісту:

Україна, на відміну від росії, є правовою державою, у якій правопорядок ґрунтується на принципах законності і верховенства права.

Ми всі бажаємо, щоб особи, які вчинили злочин, понесли законне і справедливе покарання.

Адвокати не допомагають злочинцям уникнути покарання, не виправдовують злочинів, які вчинили їх клієнти і, тим більше, не є їх співучасниками.

Адвокати виконують надважливу конституційну функцію, без якої правосуддя і понесення справедливого покарання неможливе: забезпечують дотримання прав людини при цьому і їх максимальну реалізацію.

Якщо адвокати всі разом відмовляться надавати правову допомогу, наприклад, російським посадовцям чи військовим, останніх неможливо буде притягнути до відповідальності, адже буде порушено їх право на захист. Жодний вирок у таких справах, ухвалений без адвоката (здійсненого ним захисту) не буде визнаний жодною цивілізованою державою у світі.

Тому, адвокати ЗОБОВ’ЯЗАНІ надавати правову допомогу навіть таким злочинцям, оскільки це є обов’язковою умовою здійснення правосуддя над ними.

Фактично абсолютного характеру такий обов’язок мають адвокати, які співпрацюють з системою БПД: вони не обирають собі своїх підзахисних, а лише виконують доручення держави з виконання у конкретній справі функції адвокатури в моделі правосуддя в Україні.

Звісно, не тільки адвокати і інші зацікавлені у розвитку правової держави в Україні повинні боротись проти ототожнення адвокатів і клієнтів.

Крім Мін’юсту і Координаційного центру з надання правової допомоги (які мають це робити в силу особливого наражання на ризики ототожнення адвокатів і клієнтів саме адвокатів, які співпрацюють з ними в системі БПД), профільним суб’єктом і флагманом такої боротьби є Національна асоціація адвокатів України. І це не тільки тому, що НААУ об’єднує всіх адвокатів України і по статуту зобов’язана їх захищати у всіх можливих формах. НААУ та члени органів її адвокатського самоврядування дійсно мають дуже принципову і дуже активну позицію з цього приводу.

Наостанок Оксана Каденко зазначила, що НААУ працюватиме над удосконаленням способів і механізмів боротьби з ототожненням адвокатів і клієнтів і, чисельні рішення з цього приводу ще попереду.

Пов’язані матеріали:

«Заборона ототожнення адвокатів з клієнтами через призму рішень Ради адвокатів України»: міжнародні стандарти, способи фіксації та реагування обговорили у Вищій школі адвокатури. https://cutt.ly/y7M0Q2R

Міжнародні стандарти у питаннях заборони ототожнення адвокатів з клієнтами: Заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій. https://cutt.ly/Z79cjaG

Заборона ототожнення адвокатів з клієнтами в огляді рішень Ради адвокатів України: Ганна Лазарчук

Реагування адвокатів та фіксація ототожнення адвоката з клієнтом: член Ради адвокатів України від Рівненської області Ганна Лазарчук.

Переглянути трансляцію заходу можна за посиланням: https://cutt.ly/H5cQQxb