Лекторки докладно проаналізували разом з учасникамифункціонування системи БПД у 2024 році, а саме:
1. Функціонування системи БПД у 2024 році: тенденції і новели.
2. Динаміка розвитку традиційних проблем співпраці адвокатури з системою БПД.
- 2.1. Безпідставне неукладення договорів про надання БВПД з адвокатами.
- 2.2. Оплата послуг адвокатів, котрі надають БВПД.
- 2.3. Моніторинг якості надання БПД.
- 2.4. Конкуренція адвоката за договором та адвоката, залученого через систему БПД.
У рамках характеристики функціонування системи БПД у 2024 році акцентовано на наступному:
1. Функціонування системи БПД у 2024 році: тенденції і новели
Безоплатна правнича допомога – це вид державної гарантії що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Стан функціонування системи безоплатної правничої допомоги в Україні у 2024 році мав динаміку змін, що характеризується і якісними, і кількісними показниками.
Основним нормативним актом залишається Закон України «Про безоплатну правничу допомогу», який зазнав певних змін у 2024 році.
Суб’єкти надання БПД:
1) центри з надання БПД;
2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають БВПД (ст. 15 ЗУ «Про БПД»).
Система центрів з надання БПД:
- регіональні центри;
- місцеві центри;
- міжрегіональні центри.
Повноваження центрів з надання БПД:
- самостійне надання правничих послуг;
- здійснення правонаступництва;
- прийняття рішення щодо надання БВПД;
- забезпечення участі захисника, представника особи у встановлених законом видах проваджень;
- укладення договорів з адвокатами;
- видача доручень на підтвердження повноважень захисника або представника особи;
- прийняття різного роду рішень щодо організації процесу надання БВПД (ст. 1 ст. 17 ЗУ «Про БПД»).
Зокрема, у 2024 році тривало реформування центрів БПД відповідно до наказу Міністерства Юстиції від 8 травня 2023 року, який має назву «Питання оптимізації системи надання БПД» продовжувалась процедура реорганізації регіональних та місцевих центрів шляхом укрупнення структур.
Загальною тенденцією реформування центрів БПД є утворенням міжрегіональних центрів повноваження яких поширюється на кілька областей.
Нажаль, реформа центрів відбувається без врахування позиції адвокатури. Загалом позиціонується, що це внутрішнє питання координаційного центру, яке стосується адвокатів лише в тій частині, чи нормально організована співпраця з відповідними структурами.
Перехідні процеси зайняли певний час, протягом якого мав місце період нестабільності, відсутності відповідальних осіб, тим не менше наразі відносини прийшли до нормального стану. Новоутворені центри демонструють певні позитивні тенденції в роботі і це чи не вперше Комітет з питань до БПД говорить такі позитивні речі.
Ефективність центру надання БПД наразі оцінити складно, як і наявність економічного ефекту. Найбільш приблизні оцінки стануть можливими лише після опублікування звіту координаційного центру за 2024 рік.
Але очевидно, що з реструктуризацією пов’язані і певні проблеми: віддаленість центрів створює проблему для звітування адвокатів;
- системи електронного звітування не впроваджено;
- спроби запровадити таку систему були вкрай невдалими;
- доступ до керівництва є ускладненим;
- Telegram канал не має зворотного зв’язку;
- укрупнення структури збільшило строки перевірки звітів;
- поширилась практика складення зведених звітів, якої до того не було;
Втім, якраз ці проблеми, з приводу вирішення яких наявний певний діалог, з керівництвом органів з надання безоплатної правничої допомоги, принаймні він зараз налаштовується, тому є підстави сподіватись, що вони будуть вирішені.
2. Динаміка розвитку традиційних проблем співпраці адвокатури з системою БПД.
2.1. Безпідставне неукладення договорів про надання БВПД з адвокатами
Законодавством визначено порядок і умови укладення договорів з адвокатами, що надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
Зокрема, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку і умов укладання договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу» визначає відповідно до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу” механізм укладення центром з надання безоплатної правничої допомоги (далі – центр) договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
Відповідно до постанови, договір укладається з адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання та включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
Договір укладається з адвокатом за умови:
- обґрунтованої необхідності залучення адвоката для надання безоплатної вторинної правничої допомоги на постійній основі з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці, забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правничої допомоги та постійного підвищення якості її надання;
- відсутності дисциплінарних стягнень в адвоката протягом року;
- участі адвоката у заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, організованих протягом поточного або попереднього бюджетного періоду Координаційним центром з надання правничої допомоги або центром (крім адвокатів, з якими договір укладається вперше);
- відсутності обґрунтованих скарг на дії адвоката, що надійшли до центру і розглянуті ним відповідно до компетенції протягом року (крім адвокатів, з якими договір укладається вперше).
Договір укладається з адвокатом за відповідною формою на визначений строк протягом бюджетного періоду, а в частині оплати послуг та відшкодування витрат – до завершення виконання доручень, виданих на підставі договору, подання звітів, проведення повного розрахунку (оплати).
Безоплатна вторинна правнича допомога, що надається згідно з договором, повинна відповідати нормам законодавства, встановленим стандартам якості надання безоплатної правничої допомоги та Правилам адвокатської етики.
Також, згідно із постановою «Про затвердження порядку і умов укладання договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу» затверджено примірний договір з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу.
Рішення РАУ № 9 «Про звернення до КМУ щодо внесення змін до Порядку і умов укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу»:
1. Вважати неприпустимою відмову центру з надання безоплатної правничої допомоги в укладенні договору з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу та виявили бажання заключити такий договір, а також включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
2. Направити звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією внести зміни до Порядку і умов укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 8 від 11.01.2012 зі змінами, якими передбачити обов’язковість укладення органами БПД договору з адвокатами, що надають безоплатну вторинну правничу допомогу та включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, а також виявили бажання заключити такий договір, доручивши Комітету НААУ з питань безоплатної правничої допомоги підготувати проект таких змін.
2.2. Оплата послуг адвокатів, котрі надають БВПД
Правове регулювання оплати послуг адвоката здійснюється на підставі Постанови КМУ «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу» від 17 вересня 2014 року №465. До неї постійно вносяться зміни і доповнення, останній раз від 07.11.2023. Вказаною постановою затверджено Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, та Методику обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
Відповідно до зазначеного Порядку за наявності підтвердних документів адвокатам відшкодовуються витрати, пов’язані з наданням правничої допомоги, на:
- 1) проїзд транспортом загального користування;
- 2) придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості або за відсутності сполучення транспортом загального користування;
- 3) відрядження за межі регіону (добові, витрати, пов’язані з найманням житлового приміщення);
- 4) поштові витрати;
- 5) придбання медичних масок, захисних рукавичок у разі надання правничої допомоги під час карантину або надання такої допомоги особам, у яких виявлено інфекційну хворобу.
Відшкодування витрат відбувається тільки за наявності підтвердних документів. Документами, що підтверджують використання транспорту загального користування, є відповідні проїзні квитки та/або квитанції (чеки) про сплату вартості проїзду.
Документами, що підтверджують використання власного транспортного засобу, є копії реєстраційного документа чи документа, що підтверджує право користування цим транспортним засобом, посвідчення водія, копія квитанції (чека) на придбання пально-мастильних матеріалів.
Документами, що підтверджують витрати на відрядження, поштові витрати, витрати на придбання медичних масок, захисних рукавичок є розрахункові документи (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо).
Відшкодування витрат, пов’язаних із наданням такої допомоги, здійснюються на підставі доручення для надання БВПД та акта надання БВПД. Тобто відшкодування витрат без подання акта за завершену стадію наразі є неможливим.
2.3. Моніторинг якості надання БПД
Допущені системні порушення чинного законодавства з метою встановлення контролю за діяльністю адвокатів, отримання незаконного впливу на адвокатів, що працюють у системі БПД. Продовження таких тенденцій вкрай негативно впливає на якість надання БПД через вихід із системи адвокатів, які не згодні на порушення їх прав і гарантій адвокатської діяльності.
Чинний ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу» залишається законодавчим підґрунтям для продовження відстоювання позиції НААУ. Моніторинг має залишатися виключно компетенцією комісій, утворених для цієї мети радами адвокатів регіонів.
Запровадження не передбаченого чинним законодавством моніторингу оцінки якості роботи адвоката є порушенням конституційних прав адвокатів, суперечить міжнародним положенням, негативно впливає на авторитет адвокатури в суспільстві і світі.
2.4. Конкуренція адвоката за договором та адвоката, залученого через систему БПД
Конкуренція адвоката за договором та адвоката, залученого через систему БПД проявляється у зловживанні процесуальними правами.
Інститут призначення адвоката для участі в окремій процесуальній дії наразі є одним із найбільш потужних механізмів порушення права на захист і рівності сторін кримінального провадження у вітчизняному кримінальному процесі.
Конституцією України передбачене право кожної особи на вільний вибір захисника.
Захист у кримінальному провадженні представляє собою складну, багаторівневу, злагоджену систему дій, у якій кожен елемент вимагає уваги і повної віддачі. Така стратегія і тактика реалізуються особою, що притягується до кримінальної відповідальності, спільно із захисником-адвокатом.
Часто, особливо коли стратегія і тактика захисту є успішними, сторона обвинувачення, а інколи, на жаль, і суд, намагаються втрутитися, перешкодити, завадити діяльності сторони захисту. Адже деякі судді до теперішнього часу вважають метою своєї діяльності «забезпечення винесення обвинувальних вироків». І коли на заваді такому забезпеченню стає сторона захисту з власним баченням майбутнього результату, із власними клопотаннями, заявами, доказами тощо – такому захисту цілком природно та закономірно можуть вчинятися перешкоди.
Наразі недобросовісні слідчі, прокурори та судді з успіхом використовують механізм залучення адвоката до участі в окремій процесуальній дії з прихованою процесуальною метою перешкоджання реальному здійсненню права на захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе. Проблема в тому, що закон дозволяє залучити адвоката для проведення невідкладних дій, але не дає визначення, що за дія може вважатися невідкладною. Не вирішує закон і питання про те, чи впливає поважність причин неявки захисника на застосування вказаного процесуального механізму.
Таке нормативне визначення виникло з логічним розрахунком на те, що слідчі, прокурори та судді будуть з обачністю визначати зміст цих понять, зважаючи на інтереси обох сторін і загальні інтереси правосуддя. Однак насправді викладена норма відкрила широкі можливості зловживання без будь-якого контролю та способу їх припинити.
Суди, знаючи, що їх ухвала про залучення захисника є обов’язковою для виконання, використовують вказане повноваження занадто широко. Серед іншого, набула сталого застосування практика призначення захисника для розгляду питання про продовження строку тримання під вартою. І саме в цьому питанні сформовано цілий арсенал зловживань: суд призначає час розгляду клопотання, не погоджуючи із захисником за договором; суд призначає засідання виключно для розгляду такого клопотання; суд не дотримується строків належного повідомлення захисника; суд призначає розгляд на зручний для нього час, хоча клопотання можна розглянути і в інший час, за участю захисника за договором тощо. Непоодинокими є скарги від адвокатів на те, що в такий спосіб суди намагаються усунути незручних адвокатів.
Залучення адвоката для розгляду питань запобіжного заходу ще якоюсь мірою можна назвати «окремою процесуальною дію». Однак у практиці існують випадки, коли слідчий, наприклад, намагається залучити адвоката до участі в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження при його завершенні. І зовсім кричущій випадок – залучення адвоката судом для участі в судових дебатах.
Першоджерело - https://tinyurl.com/397x7c2