Постановка адвоката на облік в ДПС та оподаткування діяльності - Богдан Янків

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками постановку адвоката на облік в ДПС та оподаткування діяльності, а саме:

1. Оподаткування та облік адвокатської діяльності у вигляді самозайнятої особи.
2. Практичні нюанси постановки адвоката на облік в ДПС.
3. Оподаткування діяльності адвоката як самозайнятої особи.
4. Приймання платежів та питання фіскалізації для адвоката.
5. Звітність до ДПС за результатами роботи, облік доходів та витрат.
6. Звітність та облік у фінансовому моніторингу.
7. Приймання на роботу помічника адвоката.
8. Чи можна працювати на спрощеній системі оподаткування?

У рамках характеристики постановки адвоката на облік в ДПС та оподаткування діяльності акцентовано на наступному:

1. Оподаткування та облік адвокатської діяльності у вигляді самозайнятої особи

Відповідно до пункту 178.1 статті 178 Податкового кодексу України, адвокат зобов’язаний:

Стати на облік в контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайнята особа;
Отримати довідку про реєстрацію згідно зі статтею 65 Податкового кодексу України.

Питання постановки адвоката на облік регулює «Порядок обліку платників податків і зборів», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 158.

2. Практичні нюанси постановки адвоката на облік в ДПС

Протягом 10 днів після отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокат зобов’язаний особисто, рекомендованим листом із описом вкладення, або через уповноважену особу подати до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання такі документи:

заяву за формою № 5-ОПП;
заяву за формою № 1-ЄСВ;
копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Подання заяви за формою № 1-ЄСВ здійснюється відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Порядку обліку платників єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162.

3. Оподаткування діяльності адвоката як самозайнятої особи

Доходи громадян, отримані за календарний рік від здійснення незалежної професійної діяльності, підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України (пункт 178.2 статті 178 ПК України).

Відповідно до пункту 167.1 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів.
Додатково утримується:

військовий збір у розмірі 1,5% від доходу;
єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від суми доходу.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 ПК України).

Рада адвокатів України на офіційному веб-порталі (https://unba.org.ua/tax-advocacy) щодо оподаткування адвокатської діяльності зазначає наступне: Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

У розумінні Податкового кодексу, самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність і не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

4. Приймання платежів та питання фіскалізації для адвоката

Адвокат може приймати платежі від клієнтів:

Через POS-термінал.
Шляхом переказу на розрахунковий рахунок.
Готівкою.

При готівковому розрахунку варто пам’ятати, що для стягнення витрат на правову допомогу в суді на підтвердження оплати послуг готівкою потрібно буде надати суду:

– Договір про надання правової допомоги;
– Акт наданих послуг;
– Квитанцію/довідку/розписку, що підтверджує факт отримання коштів від клієнта.

Верховний Суд у постанові у справі № 727/4597/19 від 16 квітня 2020 року зазначив, що адвокат має право на вимогу клієнта видати документ, складений у довільній формі (наприклад, квитанцію або довідку), який підтверджує факт отримання коштів від клієнта.

5. Звітність до ДПС за результатами роботи, облік доходів та витрат

Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 р. у справі № 400/2735/18:

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що необхідність подачі окремих Звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем здійснює відмінні види діяльності.

З огляду на те, що види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність співпадають, то він не має обов`язку подання звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

6. Звітність та облік у фінансовому моніторингу

Згідно положень п. 291.3 ст. 291 ПКУ, юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Чіткого положення законодавства щодо заборони особам, що провадить незалежну професійну діяльність, перебувати на спрощеній системі оподаткування – немає.

З огляду на спірність цього питання, судами неодноразово розглядались справи за позовами адвокатів до контролюючих органів щодо можливості застосовування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність.

Разом з тим згідно з нормами Закону № 5076 та ПКУ для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

При цьому фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Крім того, такий платник податку подає дві податкові декларації:

декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами, з додатком Ф2, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності (подає до 01 травня року, що настає за звітним, та сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до 1 серпня року, що настає за звітним);
декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами, для відображення доходів, отриманих від підприємницької діяльності.

7. Щодо сплати ЄСВ

Податківці зазначають:

Особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа – підприємець з 01.01.2021 звільняється від сплати за себе єдиного внеску як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за умови здійснення одного виду діяльності. При цьому додаток ЄСВ 1 до Декларації особою, яка провадить незалежну професійну діяльність не заповнюється.

8. Чи можна працювати на спрощеній системі оподаткування?

Зокрема, Рада адвокатів Україна надала відповідь на наступне питання: чи має право фізична особа, яка має статус адвоката та бажає здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, однак всупереч вимогам ПКУ не стала на облік у контролюючих органах як самозайнята особа, але зареєстрована як фізична особа-підприємець (наприклад, основний «Код ВЕД 69.10» «Діяльність у сфері права», чи інші подібні коди) бути захисником у розумінні статті 45 Кримінального процесуального кодексу України чи бути представником клієнта у суді як адвокат, уклавши договір з клієнтом як фізична особа-підприємець і при цьому не уклавши договору як адвокат?

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі – Закон) визначено, що адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, здійснює виключно адвокат – фізична особа. Адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту ( пункт 2 частини 1 статті 1 Закону). Згідно статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Аналогічні положення закріплено також і у процесуальних кодексах.

Незалежно від обраної адвокатом організаційно – правової форми адвокатської діяльності підставою для її здійснення є договір про надання правової допомоги, законодавчо визначені його форма та зміст (статті 26 та 27 Закону). Законом визначені одні і ті ж документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги – договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, що також не залежать від обраної адвокатом організаційно – правової форми адвокатської діяльності, за виключенням лише, ким видано ордер адвокатом, адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням (частина 1 статті 26 Закону).

Отже, фізична особа, яка має статус адвоката та бажає здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, однак всупереч вимогам ПКУ не стала на облік у контролюючих органах як самозайнята особа, але при цьому зареєстрована як фізична особа-підприємець, має право бути захисником у розумінні статті 45 Кримінального процесуального кодексу України чи здійснювати представництво іншої особи в суді як адвокат, виключно уклавши договір з клієнтом як адвокат відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

першоджерело - https://tinyurl.com/yc25zek5