Дуже делікатна ситуація, котру з працівників мало хто хоче афішувати. З одного боку працівник не хоче конфліктних ситуації з бухгалтерією роботодавця, а з іншого думає, що все одно роботодавець виплатить всю заробітну плату і аванс «прийде» з зарплатою.
Проте, давайте розбиратися покроково.
1. При прийомі на роботу працівник має уточнити у роботодавця чіткий розмір своєї заробітної плати, а також форми, методи і періодику оплати праці. Не зайвим буде отримати копію наказу про прийняття на посаду, посадової інструкції, а також колективний договір (якщо такий укладено) в актуальній редакції.
2. Якщо все ж роботодавець здійснює оплату праці двічі на місяць, як це визначено в ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та у календарні дати, визначені в колективному договорі, то варто з’ясувати у відділі бухгалтерії чи оплату праці вже було здійснено і тим самим виключити технічні форс – мажорні обставини (затримка надходження коштів у зв’язку з банківськими переказами тощо).
3. Коли технічні форс – мажорні обставини виключено і працівник розуміє, що йому просто не виплатили аванс, то перш за все варто не мовчати, а звернутися до керівника підприємства, установи, організації. Особливо, якщо такий прецедент не є одиничним. Для початку звернення може бути і усним, якщо його достатньо для того аби усунути негативні наслідки і одразу виправити ситуацію.
4. У випадку, якщо після усного звернення працівника до керівника не послідувало відповідних правових наслідків, то варто звертатися вже письмово у формі доповідної записки. При цьому, даний документ потрібно або зареєструвати у журналі вхідної кореспонденції (з відповідною реєстрацією на копії працівника) або направити на юридичну адресу роботодавця рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Акцентую увагу, що під час не своєчасної плати авансу роботодавцем порушуються трудові права працівника у сфері оплати праці, визначені:
ст. 43 Конституції України;
ст. 97, 115 Кодексу Законів про працю України;
ст. 21 Закону України “Про оплату праці”;
ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
5. Як правило, письмового звернення, у переважній більшості випадків, достатньо для того аби роботодавцем було вчинено дії на усунення таких порушень і в майбутньому, зокрема.
6. Однак, якщо аванс і надалі продовжують не виплачувати, хоча всі попередні форми реагування було використано, є всі підстави для звернення до Управління Держпраці за місцем знаходження роботодавця і діяти вже в активному захисті своїх порушених прав з залученням відповідних контролюючих органів.
Також, у випадку не виплати роботодавцем авансу можна стверджувати про наявність у діях роботодавця або адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення або кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 Кримінального кодексу України (у разі не виплати більш як за один місяць).
Проте, звернення до правоохоронних органів за захистом своїх порушених прав краще здійснювати у супроводі відповідного адвоката з усвідомленням всіх майбутніх наслідків такого звернення.
Матеріал підготувала Анастасія Якімова, адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, член UBA Next Gen