Якщо говорити про правове регулювання тих чи інших процесів, котрі відбуваються у суспільстві, то першою на думку приходить саме Конституція держави. Чи так само є і в США? Варто розібратися. Тому пропоную короткий огляд трудового законодавства США.

Дійсно, основним Законом США є Конституція.

І в контексті визначення трудових прав найяскравішою дотичністю до даної теми володіє тринадцята поправка (джерело - http://surl.li/kdzyl). Тринадцята поправка скасувала рабство та примусове підневільне перебування , за винятком покарання за злочин (http://surl.li/kdzyp).

Кодекс Сполучених Штатів (http://surl.li/kdzys) котрий є кодифікацією загальних і постійних законів Сполучених Штатів за предметом. Кодекс містить інформацію, зокрема, про професійну реабілітацію осіб, які постраждали на виробництві, Федеральну служба зайнятості, учнівську працю, трудові спори, юрисдикцію судів у спорах, що стосуються роботодавців і працівника, відносини між працівниками і роботодавцями, чесні стандарти праці, управління праці, охорону праці, захист мігрантів і сезонних сільськогосподарських працівників, захист співробітників на поліграфі та ін. (http://surl.li/kdzyy).

Одним із числа основних джерел права, котрі діють абсолютно на всій території країни є Великий Звід законодавства США (United States Statutes at Large), прийнятий Конгресом США. Також він є є постійною збіркою всіх законів і резолюцій, ухвалених під час кожної сесії Конгресу. Статут готується та публікується Управлінням федерального реєстру (OFR) , Національним управлінням архівів і документів (NARA) (http://surl.li/kdzzo).

Також, до законодавства, котре регулює трудові відносини у США відноситься, зокрема:

Національний закон про трудові відносини, National Labor Relations Act (далі - вільний переклад), котрим визначено, що політика Сполучених Штатів полягає у заохоченні колективних переговорів шляхом захисту повної свободи об’єднання працівників. NLRA захищає демократію на робочому місці, надаючи працівникам у приватному секторі фундаментальне право шукати кращих умов праці та призначення представництва без страху помсти (http://surl.li/kdzzs).

Закон про заробітну плату та справедливі норми праці The Fair Labor Standards Act (далі - вільний переклад), котрий встановлює мінімальну заробітну плату, оплату понаднормової роботи, ведення документації та стандарти працевлаштування молоді, які стосуються працівників у приватному секторі, а також у федеральних, державних і місцевих органах влади (http://surl.li/kdzzv).

Закон про рівну оплату праці 1963 року, The Equal Pay Act (далі - вільний переклад) котрий вимагає, щоб чоловіки та жінки на одному робочому місці отримували рівну оплату за однакову роботу. Роботи не обов’язково повинні бути ідентичними, але вони мають бути практично рівними. Зміст роботи (а не назва посади) визначає, чи є посади по суті рівноправними. Цей закон охоплює всі форми оплати праці, включаючи заробітну плату, оплату понаднормової роботи, бонуси, опціони на акції, розподіл прибутку та бонусні плани, страхування життя, відпустку та оплату відпустки, доплати за прибирання чи бензин, проживання в готелі, відшкодування транспортних витрат та пільги . Якщо існує нерівність в оплаті праці чоловіків і жінок, роботодавці не можуть зменшувати заробітну плату обох статей для вирівнювання їх оплати (http://surl.li/keaac).

Закон про сімейні та медичні відпустки The Family and Medical Leave Act (далі - вільний переклад) дає право працівникам охоплених роботодавців, які мають право, взяти неоплачувану відпустку із забезпеченням роботи за певними сімейними та медичними причинами з продовженням групового медичного страхування на тих самих умовах, якби працівник не брав відпустку (http://surl.li/keaag).

Закон про дискримінацію за віком 1975 року Age Discrimination Act of 1975 (далі - вільний переклад) забороняє дискримінацію за віком у програмах і заходах, які отримують федеральну фінансову допомогу. Закон, який поширюється на людей будь-якого віку, дозволяє використовувати певні вікові відмінності та фактори, крім віку, які відповідають вимогам Закону. Виконання Закону про вікову дискримінацію забезпечує Центр громадянських прав США (http://surl.li/keaam).

Закон про інвестиції в робочу силу 1998 року, а саме його розділ 188, Section 188 of the Workforce Investment Act of 1998 (далі - вільний переклад) забороняє дискримінацію кваліфікованих осіб з обмеженими можливостями, які є заявниками, працівниками та учасниками програм і заходів, що фінансуються за розділом I WIA, а також програм, які є частиною системи єдиного вікна. Розділ 188 також забороняє дискримінацію за ознаками віку, раси, кольору шкіри, релігії, статі, національного походження, політичної приналежності чи переконань, а також лише для бенефіціарів – громадянства чи участі в програмі чи діяльності, що фінансується WIA Title I. Виконання цього закону забезпечує Центр громадянських прав (http://surl.li/keaas).

Закон про стосунки між робітниками і адміністрацією Labor Management Relations Act або ще іменований «закон Тафта - Гартлі» 1947 року (далі - вільний переклад) про регулювання трудових відносин. За цим законом будь-який страйк, чиї вимоги виходять за межі суто економічних (зарплата, тривалість роб. дня тощо), є кримінальним злочином. Фактично було заборонено політичні страйки. Закон зобов'язав профспілкові організації заздалегідь повідомляти роботодавця про підготовку до страйку (Закон Тафта-Хартлі 1947 [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8)

Варто також пам’ятати і про Електронний кодекс федеральних нормативних актів, The Electronic Code of Federal Regulations (eCFR), котри й є веб-версією Кодексу федеральних нормативних актів (CFR), який оновлюється щодня. eCFR – це редакційна компіляція матеріалів CFR та поправок, які публікуються у щоденному Федеральному реєстрі. Адміністративний комітет Федерального реєстру (ACFR) уповноважив Управління національних архівів і документів Федерального реєстру (OFR) і Урядовий видавничий офіс (GPO) розробляти та підтримувати eCFR як інформаційний ресурс. Партнерство OFR/GPO прагне надавати точну та надійну нормативну інформацію про eCFR з метою остаточного створення eCFR як публікації, офіційно визнаної ACFR (http://surl.li/keabz). Повний зміст - https://www.ecfr.gov/

Окрім федеральних законів, серед джерел американського статутного трудового права окреме місце посідають законодавчі акти штатів. Законодавчі акти, що приймаються штатами, формуються у відповідні зводи законів. Закони штатів поширюються на внутрішню економіку, тобто на дрібні підприємства місцевого значення. За змістом закони про працю штатів здебільшого збігаються з федеральним трудовим законодавством. Федеральним законам відповідають аналогічні закони штатів. [Трудове право Сполучених Штатів Америки : монографія / С.В. Венедіктов. – Київ : Ніка-Центр, 2018. – с. 58 - 59 - ISBN 978-966-7067-32-8].

Якщо ж говорити про локальні акти, то колективні договори посідають дуже важливе місце серед джерел трудового права США. Адже, так як і в Україні, колективний договір виступає регулятором трудових та соціальних правовідносин, котрі виникають між конкретним працівником та роботодавцем. Це дозволяє зробити висновок про те, що в даному контексті колективний договір є джерелом трудового права, котре носить індивідуально – визначений характер для конкретного складу учасників трудових правовідносин в США.

При цьому, важливим регулятором трудових відносин є Міністерство праці США місією котрого є сприяння, просування та розвиток добробуту найманих працівників, шукачів роботи та пенсіонерів Сполучених Штатів; покращення умов праці; розширення можливостей для прибуткового працевлаштування; і гарантування пільг та прав, пов’язаних з роботою (http://surl.li/keaax).

Також на сайті Міністерства праці США можна знайти чимало корисної інформації як для працівників, так і для роботодавців і що ще важливо – як загальнодержавного, так і місцевих рівнів (інформація по штатам).

До прикладу розділ Essential Protections for Essential Workers (Основний захист для основних працівників) та відповідна ініціатива Відділу заробітної плати та робочого часу ділиться інформацією з основними працівниками по всій країні про їхні права на справедливі трудові стандарти та повагу на робочому місці (http://surl.li/keabc).

Відтак, хоч і трудове право США має свою унікальну систему джерел, зумовлену, зокрема і державним та суспільно – політичним устроєм (як і у будь – якій іншій країні), однак дана система має спільні ознаки з елементами правового регулювання трудового права і інших країн.

Підготувала Анастасія Якімова, адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША, член UBA Next Gen