Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте словосполучення «зелений офіс»? Великий простір, озеленений рослинами, багато світла, свіже повітря? Здебільшого в уяві постають саме такі картинки, але…
Понад 45 років дана концепція «зеленого офісу» офіційно живе і впроваджується у багатьох країнах світу. Україна активно підтримує міжнародний вектор політики щодо екологічної свідомості та екологічної безпеки. При чому, в даному аспекті мається на увазі не просто державний рівень уваги до екологічних питань, а зацікавленість окремих бізнесових кіл та роботодавців до даного питання.
Проте, давайте про все по – порядку.
Визначення поняття
Якщо лаконічно окреслити основне визначення концепції зеленого офісу, то можна сказати, що це - це концепція управління організацією, яка має на меті зменшити негативний вплив діяльності компанії на навколишнє середовище та сприяти раціональному використанню ресурсів. Компанії, які реалізують свою діяльність відповідно до рекомендацій зеленого офісу, раціональніше використовують ресурси та енергію, зменшують кількість відходів при роботі в офісних приміщеннях та покращують свою репутацію в очах споживачів, клієнтів та партнерів (Маслюківськa О. П. «Зелений офіс : з турботою про довкілля, з вигодою для бізнесу» / К. : ФОП Костюченко О. М. – 2009. – 51 с.).
Основними принципами концепції зеленого офісу є:
- закупівля (організація процесу закупівлі товарів для бізнесу/офісу не лише з екологічним маркуванням, але й також з енергозберігаючими якостями, по можливості, місцевого виробництва аби зменшити негативний вплив на довкілля під час транспортування товарів тощо).
Важливим аспектом принципу закупівлі концепції зеленого офісу є наявність критерію «екологічні вимоги» у системі Prozorro. Підприємства – Замовники можуть включати даний критерій у відкритих торгах. Застосування екологічним вимог у закупівлях передбачені у статтях 23, 29 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 7 Закону України “Про енергетичну ефективність”. Також це закладено у стратегічній цілі та завданні державної екологічної політики згідно із Законом “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року” та національними, галузевими, а також місцевими програми (https://e-tender.ua/news/kriterij-ekologichni-vimogi-vzhe-v-prozorro-yak-provoditi-ze-1265).
Використання – в даному контексті це - стратегія раціонального використання ресурсів/предметів/товарів, котрі необхідні при здійснення господарської діяльності. Це може бути і раціональне використання і канцелярських товарів, і електроенергії, водопостачання у офісах; ефективне користування оргтехнікою, змінення виробничих процесів у бік зменшення негативного екологічного впливу на середовище.
Утилізація. В даному випадку про цей принцип можемо говорити з позиції 3 R (з англ. мови - (від англ. Reduce, Reuse, Recycle): зменшуй, повторно використовуй, переробляй. Для зменшення частки первинних товарів при закупівлях слід обирати товари з маркуванням «вторинна переробка», це означає, що їх можна повторно переробляти. Використовуйте техніку та папір, які вироблені з додаванням вторинної сировини (Маслюківськa О. П. «Зелений офіс : з турботою про довкілля, з вигодою для бізнесу» / К. : ФОП Костюченко О. М. – 2009. – 51 с.).
І перш ніж перейти до інформації про впровадження концепції «зелених офісів» пропоную зробити короткий екскурс точково по деяким подіям історії міжнародного правового регулювання даного явища. Адже, саме розкриття даних подій допоможе нам якісніше зрозуміти суть даної концепції.
Історично - правові передумови
Світова спільнота, розуміючи скінченність природних ресурсів та необхідність прийняття нових рішень у напрямку підтримання і розвитку свідомості у сфері екології, з 1972 року почала впроваджувати відповідні інструменти, пропозиції, рекомендації та здійснювати реагування щодо екологічної ситуації в цілому.
Так, у 1972 році у Стокгольмі (Швеція) відбулася Конференція ООН з проблем охорони навколишнього середовища.
На думку більшості дослідників у 1972 р. покладено початок формування нової галузі міжнародного права — міжнародного права довкілля.
Результатом Конференції, зокрема, стало прийняття Декларації (надалі по тексту – Стокгольмська декларація), котра визначила основні напрямки та принципи міжнародно-правової охорони довкілля у таких сферах як:
· раціональне використання природних ресурсів;
· попередження забруднення довкілля (включаючи моря);
· зв'язок між охороною довкілля та соціально-економічним розвитком;
· управління охороною довкілля;
· освіта.
Стокгольмська декларація вперше в світі закріпила ряд міжнародно-правових принципів, зокрема:
· визнання права людини жити у сприятливому довкіллі і обов'язку його охороняти (Принцип 1);
· принцип суверенного права держав розробляти свої природні ресурси та відповідальності за завдання шкоди довкіллю інших держав (Принцип 21);
· принцип співробітництва у вирішенні екологічних проблем (Принцип 24).
Дана подія започаткувала привернення значної уваги держав до питань екології та ряд наступних заходів, котрі мали суттєве значення для розвитку міжнародного права довкілля.
Зокрема, в 1992 році у м. Ріо – де – Жанейро (Бразилія) пройшла Конференція ООН з проблем охорони навколишнього середовища і розвитку (Саміт Землі). Декларація даної конференції дала ширший розвиток положенням, викладеним в Стокгольмській декларації, закріпивши 27 найважливіших принципів охорони довкілля у контексті забезпечення сталого розвитку https://is.gd/d1kHWW
Дані міжнародні події заклали серйозний фундамент для проведення зустрічей/конференцій/самітів щодо екологічної свідомості людства та закріплення відповідних принципів та способів реагування на розвиток суспільства та його взаємодію з навколишнім середовищем.
Пізніше, у 1997 році у м. Нью-Йорк (США) відбулася спеціальна сесія Генеральної Асамблеї, котра була присвячена огляду і оцінці реалізації “Порядку денного на ХХІ століття”.
У 2002 році у м. Йоганнесбург (Південна Африка) відбулася Всесвітня зустріч на вищому рівні по сталому розвитку («Саміт Землі 2002»): результатом якої, зокрема стало і прийняття Йоганнесбурзької декларації по сталому розвитку та Плану виконання рішень. В декларації йдеться про основні завдання для досягнення сталого розвитку: подолання бідності, зміна моделей споживання, охорона і раціональне використання природної ресурсної бази (https://dev.sd4ua.org/shho-take-stalij-rozvitok/bazovi-dokumenti/ ).
І якщо говорити про сучасні акти, то варто відзначити Резолюцію A/RES/70/1, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року, про підсумковий документ «Перетворення нашого світу: Порядок денний сталого розвитку 2030» (https://dev.sd4ua.org/shho-take-stalij-rozvitok/bazovi-dokumenti/ ).
Щодо України, то сучасні роботодавці все частіше поряд з чинним законодавством України користуються міжнародними актами законодавства у сфері екологічного розвитку та свідомості.
До прикладу у Повідомленні Комісії до Європейського Парліменту, Ради, Європеського економічного та соціального комітету та комітету регіонів на шляху до циркулярної економіки: програма «нуль відходів» для Європи /* COM/2014/0398 final/2 */52014DC0398R(01) вказано: «Європейська платформа ресурсоефективності, яка об’єднала вибрані уряди, підприємства та організації громадянського суспільства, закликала до дій для переходу до економіки замкнутого циклу, яка більше покладається на повторне використання та високоякісну переробку, а набагато менше — на первинну сировину. матеріалів.
У Дорожній карті до ресурсоефективної Європи в 2011 році Комісія запропонувала рамки для дій і підкреслила необхідність інтегрованого підходу до багатьох сфер політики та рівнів.
Перехід до циркулярних економічних моделей обіцяє набагато світліше майбутнє для європейської економіки. Це дозволило б Європі впоратися з нинішніми та майбутніми викликами глобального тиску на ресурси та зростаючої ненадійності поставок. Повернення ресурсів у продуктивне використання знову і знову, скорочення відходів і зменшення залежності від нестабільних поставок є прямим шляхом до підвищення стійкості та конкурентоспроможності. Допомагаючи відокремити економічне зростання від використання ресурсів та його наслідків, він пропонує перспективу сталого зростання, яке триватиме».(https://eur-lex.europa.eu/legal content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52014DC0398R%2801%29).
Дуже важливим регулятором для України є Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#n139. Даний Закон введено в дію з 01.01.2020 року.
А він (Закон) у свою чергу, привів у дію Стратегію державної екологічної політики, визначивши:
- причини існуючого стану навколишнього середовища (розділ I);
- мету, засади, принципи та інструменти державної екологічної політики (розділ II);
- стратегічні цілі та завдання (розділ III);
- етапи реалізації державної екологічної політики (розділ IV);
- моніторинг та оцінка виконання (розділ V);
- очікувані результати (розділ VI).
Доречі, деякі цілі Стратегії стосуються і умов праці на промислових виробництвах і пропозицій роботодавцям, керівникам підприємств, установ організацій щодо ведення господарської діяльності.
Відтак, як бачимо, поняття «зелений офіс» не є революційно новим, бо його елементи вже більше, ніж 30 років впроваджуються у світовій практиці, самій концепції вже близько 45 років.
Офіційна сертифікація
На підстави Настанови щодо екологічної сертифікації та маркування «Зелений офіс» для програм екологічного маркування І типу згідно ДСТУ ISO 14024 від 2012 р. (надалі по тексту – Настанови) оцінка організацій офісного типу здійснюється на відповідність стандарту СОУ ОЕМ 08.002.36.067:2011 "Організації офісного типу ("зелений офіс"). Екологічні критерії». Оцінка відповідності вимогам цього стандарту здійснюється органом з сертифікації Всеукраїнської громадської організації «Жива планета» як незалежною третьою стороною. Його представники оперують програмою екологічного маркування у відповідності до вимог міжнародного стандарту ISO 14024 (ДСТУ ISO 14024) «Екологічні маркування та декларації – Екологічне маркування І типу – Принципи та методи».
Екологічна сертифікація відбувається за такими категоріями (п. 6 Настанови):
· Екологічний менеджмент.
· Енергоефективність.
· Споживання води.
· Збереження тепла.
· Поводження з відходами.
· Автотранспортні засоби.
· Товари, вироби та послуги, що закуповуються.
· Інформування.
До кожної категорії визначені вимоги: обов’язкові й додаткові.
Знак екологічного маркування – зелений журавлик. Він є визнаний світовою спільнотою як знак відповідності вимогам міжнародного стандарту ISO 14024 (ДСТУ ISO 14024) «Екологічні маркування та декларації – Екологічне маркування І типу – Принципи та методи» і входить до міжнародного реєстру Глобальної мережі екологічного маркування (GEN). Знак «зелений журавлик» підтверджує екологічну перевагу та безпеку та контроль за дотриманням вимог екологічних стандартів на усіх етапах життєвого циклу.
В Україні органом оцінки відповідності за схемою сертифікації згідно ISO 14024 є Центр екологічної сертифікації та маркування (https://www.ecolabel.org.ua/ )
Зелений офіс і трудове право
Без сумніву: все, що відбувається у колективі, у офісі роботодавця на пряму впливає на найманого працівника: його працездітність, ефективність, реалізацію.
У подальшому можна знайти і зв'язок між результатами працівника на роботі і відповідними чинниками, умовами, котрі попередньо сприяли саме таким результатам.
Тому, перш за все варто акцентувати увагу на екологічному менеджменті компаній.
Відповідно до п.п. 6.1. обов’язковими вимогами екологічного менеджменту є:
Дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства та національних стандартів, що регламентують діяльність.
Наявність задекларованої екологічної політики.
Виявлені й оцінені екологічні аспекти.
Наявність упровадженої системи обліку екологічних показників діяльності організації.
Наявність плану заходів, спрямованих на покращення екологічних характеристик
Призначення відповідальних осіб за екологічні аспекти діяльності організації:
· дотримання законодавства проходження сертифікації й інспекційного контролю;
· маркетинг і PR, пов’язані з екологічним маркуванням;
· тренінги персоналу закупівлі поводження з відходами експлуатація посудомийних машин, холодильного устаткування, систем вентиляції.
Опис (схема) організаційної структури організації. Екологічна політика має бути доведена до відома всіх осіб, що працюють в організації, бути доступною для ознайомлення громадськості і охоплювати питання споживання ресурсів, поводження з відходами, проведення закупівель. Екологічна політика повинна системно переглядатися і аналізуватися.
Відтак, якщо поглянути на вимоги екологічного менеджменту, то основне, що можна сказати – що ці всі заходи не можливі без злагодженої роботи як роботодавця, так і працівників. Комунікація, діалог, синергія, співпраця, взаємодія – це ті ключові аспекти, котрі важливі для впровадження концепції зеленого офісу на підприємстві, установі, організації. І хоч сам екологічний менеджмент не включає в себе аспекти саме трудових відносин, але реалізація даного екологічного менеджменту в умовах структури конкретної юридичної особи/ФОПа неможлива без злагодженого руху вперед всього колективу.
Тому, якщо говорити про трудове право і реалізацію концепції «зеленого офісу», то важливо:
Провести тематичні загальні збори трудового колективу: роботодавцю донести свою позицію щодо подальшого руху у напрямку впровадження концепції зеленого офісу, послухати і опрацювати думки, ініціативи, позиції, пропозиції працівників (оформивши це відповідним протоколом і зафіксувавши рішення, прийняті на зборах);
Можливо переглянути організаційну структуру та штатний розпис підприємства, створивши відповідний підрозділ, департамент, відділ по питаннях екологічного менеджменту або внести зміни у вже існуючі підрозділи;
Затвердити низку внутрішніх розпорядчих документів, так як до прикладу – екологічна політика підприємства, положення про відповідний підрозділ, департамент, відділ по питаннях екологічного менеджменту;
Дати нові директиви/настанови/доручення відділу постачання/закупівлі/бухгалтерії здійснити перегляд сум на утримання приміщень, витрат на канцелярію та оплату комунальних послуг;
Не зайвим буде проведення тематичних внутрішніх тренінгів/міроприємств для працівників з метою підвищення їхнього рівня екологічної свідомості. При цьому, не лише тих спеціалістів, котрі здійснюють закупівлі товарів, використання певних ресурсів підприємства, а й всіх взагалі працівників. Аби концепція зеленого офісу була прийнятою на всіх рівнях структури.
І при цьому всьому, головними всерівно лишаються 2 основні чинники: бажання людей зменшити і стабільно мінімізувати негативний вплив процесів праці на довкілля і діалог і взаємодія роботодавця і працівників при впровадженні вказаних вище дій, правил і принципів.
24.07.2023 р.
Підготувала, адвокат Якімова Анастасія,член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША, член UBA Next Gen