Публікації лектора
Дискримінація українських мігрантів – Анастасія Якімова
Про дискримінацію українських мігрантів розповіла адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, член Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу Анастасія Якімова під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Якімова Анастасія
24.09.2024

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками дискримінацію українських мігрантів, а саме:

 

1. Перелік норм міжнародного права, якими регулюється питання протидії дискримінації за ознакою раси та національності.

2. Стратегія захисту.

3. Аспекти здійснення міжнародних процедур.

 

У рамках характеристики дискримінації українських мігрантів акцентовано на наступному:

 

1. Перелік норм міжнародного права, якими регулюється питання протидії дискримінації за ознакою раси та національності:

 

  • Загальна декларація прав людини ( ст.2; ст.5; ст.7);

  • Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ст.14; ст.1 Протоколу № 12 до Конвенці);

  • Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (ст.5);

  • Конвенція про статус біженців (ст.2);

  • Міжнародний пакт про економічні соціальні та культурні права(ч.2 ст.2; ч.1 ст.11; ч.1 ст.12);

  • Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ст.7; ч.1 ст.9; ст.12; ст.13; ст.17; ст.26);

  • Директива ради 2000/43/єс від 29 червня 2000 року про імплементацію принципу однакового ставлення до осіб незалежно від расового або етнічного походження.

 

 

2. Для деталізації варто встановити конкретні обставини справи по кожному випадку та узгодити стратегію і її етапи з клієнтом

 

Обов’язково з’ясувати:

 

  1. Перед початком надання правничої допомоги: які саме цілі має сам клієнт (отримання сатисфакції моральної, матеріальної шкоди, визнання незаконними дій, надання розголосу ситуації тощо).

  2. Аспекти юрисдикції: на території якої країни знаходилася особа, чиї права було порушено. Громадянином якої країни є потерпілий + додаткові дані (документи про тимчасовий статус, підстави перебування в країні тощо).

  3. Чи країна, яка допустила вчинення дискримінаційних дій по відношенню до потерпілого є учасницею міжнародних договорів, угод у сфері протидії дискримінації та чи ратифікувала факультативні/додаткові протоколи щодо моніторингу, звітування та виконання норм міжнародного законодавства, в т.ч. і щодо процедури індивідуальних/колективних скарг.

  4. Чи країна, громадянином якої є потерпілий є учасницею міжнародних договорів, угод у сфері протидії дискримінації.

 

Шлях захисту:

 

ЕТАП 1 - негайне звернення до правоохоронних органів з метою припинення порушень які вже мають місце та фіксації ситуації, яка відбувається.

 

ЕТАП 2 - звернення до уповноважених органів (в т. ч. контролюючих) з метою доведення до відома факту дискримінації та необхідності реагування конкретно в частині проявів дискримінації. Наприклад, в Україні - це факт звернення до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини.

 

ЕТАП 3 - звернення до суду з позовом відповідного характеру (на підставі обраних способів захисту) + можливі вимоги про визнання дій дискримінаційними + стягнення моральної та матеріальної шкоди.

 

3. Аспекти здійснення міжнародних процедур

 

Міжнародні судові процедури: звернення до Європейського Суду з прав людини.

 

Міжнародні процедури: Рада Європи

  • Звернення до Комісара Ради Європи з прав людини.

  • Звернення до Спеціального представника Генерального секретаря з питань міграції та біженців.

  • Звернення до Керівного комітету з питань боротьби з дискримінацією, різноманітності та інклюзії (СDADI) Ради Європи.

 

Міжнародні процедури: Організація Об’єднаних Націй

  • Звернення до Комітету по правам людини ООН - стежить за виконанням Міжнародного пакту про громадські та політичні права.

  • Звернення до Комітету ООН з ліквідації всіх форм расової дискримінації - відповідає за нагляд і дотримання Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

  • Звернення до Комітету з економічних, соціальних і культурних прав ООН - стежить за виконанням Міжнародного пакту про економічні соціальні та культурні права.

  • Звернення до Робочої групи експертів ООН з питань осіб африканського походження - одним із завдань є вивчення проблем расової дискримінації, з якими стикаються люди африканського походження, і з цією метою група збирає всю відповідну інформацію від урядів, неурядових організацій та інших відповідних джерел, у тому числі шляхом проведення публічних зустрічей.

 

4. Як вибрати куди можна направити скаргу, заяву у разі порушення прав людини?

 

На прикладі звернення до Комітету з економічних, соціальних та культурних прав ООН:

Комітет з економічних, соціальних та культурних прав (КЕСКП) складається з 18 незалежних експертів, які спостерігають за виконанням державами-учасницями Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. Пакт передбачає економічні, соціальні та культурні права, такі як права на достатнє харчування, достатню оселю, освіту, здоров ' я, соціальне забезпечення, на воду та санітарні послуги, а також на працю.

Комітет може приймати та розглядати індивідуальні повідомлення, або скарги, від осіб чи груп осіб, які заявляють про те, що вони стали жертвами порушення положень Пакту з боку держави (відповідно до Факультативного протоколу до МПЕСКП).

Для того, щоб Комітет мав право приймати індивідуальні скарги, держава, яка є стороною Пакту, має визнати компетенцію Комітету шляхом ратифікації Факультативного протоколу.

Першоджерело: https://tinyurl.com/dmxkr23s