Злочинна діяльність, що складається з одного епізоду
Заборона провокації злочину: практика Верховного Суду. Частина. 2. Провокація в справах про наркотики» – збірка, підготовлена Олексієм Гурою, членом Національної асоціації адвокатів України, лектором Вищої школи адвокатури НААУ
Гура Олексій
02.08.2023

Постанова ВС від 14.12.2021 р. у справі № 404/1046/19. https://cutt.ly/G8fM4h3

Кримінальні правопорушення: ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 ККУ

Досить типовою у справах за ст. 307 ККУ є ситуація, коли у розпорядженні слідства є докази того, що обвинувачений неодноразово в т.ч. до реєстрації провадження у ЄРДР здійснював продаж наркотиків іншим особам. Така попередня злочинна діяльність розглядається як законна підстава для внесення даних до ЄРДР та прийняття рішення про здійснення контролю за вчиненням злочину.

У цій же справі, ситуація є зворотньою, сторона захисту як довід на користь провокації навела твердження, що обвинувачений продавав наркотичні засоби лише одній особі, закупному. Тобто, не мала місце постійна незаконна діяльність обвинуваченого з продажу наркотиків.

Натомість, ВС погодився із судами першої та апеляційної інстанції та зазначив, що твердження щодо продажу наркотиків лише одному закупному спростовуються матеріалами провадження, а саме, показаннями інших свідків, які підтвердили, що раніше купували наркотики у обвинуваченого.

Доводи захисту у касаційній скарзі: вказує, що з боку правоохоронних органів мала місце провокація зазначеного злочину, особа з легендованими установчими даними була єдиною особою, яка купувала у нього наркотичні засоби.

Висновки ВС: У частині 1 статті 271 КПК України зазначено, що контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Однією з форм контролю за вчиненням злочину є оперативна закупка.

Колегія суддів звертає увагу на те, що межа між правомірними оперативно- розшуковими (негласними слідчими діями), спрямованими на розслідування злочину та діями, які є фактичною провокацією на вчинення злочину, є дуже тонкою і таку межу буває досить важко провести. Судовою практикою розроблено критерії, які допомагають позначити таку межу і відмежувати у кожному конкретному випадки епізоди, коли органи слідства просто спостерігають за вчиненням злочину від випадків, коли самі ж органи слідства запустили спусковий механізм такого злочину.

Тобто випадки, коли злочин трапився би і без органів слідства від випадків, коли б злочин без органів слідства не трапився би.

Провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб’єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

При цьому під пасивним розслідуванням розуміється відсутність будь-яких активних дій, які би спонукали особу вчинити злочин.

За матеріалами кримінального провадження вказаних вище ознак, притаманних провокації злочину, у діях правоохоронних органів або ОСОБА_2, який діяв під контролем правоохоронного органу як особа, залучена з дотриманням встановленого порядку до проведення НСРД, судом не встановлено.

Колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що всі докази, а саме показання свідків, матеріали негласних слідчих розшукових дій у своїй сукупності узгоджуються між собою та поза розумним сумнівом підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за відсутності провокації злочину, є обґрунтованими і правильними.

Доводи касаційної скарги з доповненнями засудженого про те, що працівники поліції через довірену легендовану особу ОСОБА_2 організували його провокацію на передачу наркотичних засобів і легендована установчими даними особа була єдиною, яка купувала у нього наркотичні засоби, були також предметом апеляційного перегляду і суд обґрунтовано визнав їх безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Джерело: «Заборона провокації злочину: практика Верховного Суду. Частина. 2. Провокація в справах про наркотики» – збірка, підготовлена Олексієм Гурою, членом Національної асоціації адвокатів України, лектором Вищої школи адвокатури НААУ.

Збірка* доступна для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://cutt.ly/RwqGPsjO