Зацікавленість у якості товару, зафіксована на НСРД, витлумачена як складова злочинної поведінки на користь відсутності провокації

Постанова ВС від 29.09.2022 р. у справі № 748/2075/19. https://cutt.ly/78f1Fpj

Кримінальні правопорушення: ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 ККУ

Висновки ВС:

...Судом обґрунтовано покладено в основу вироку дані, що містяться в повідомленні заступника начальника відділу БКОЗ УСБ України в Чернігівській області про протиправне діяння, що містить ознаки злочину від 25.01.2018 року, в ході здійснення оперативно-службової діяльності, де було встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 скоює протиправні дії, пов`язані із незаконним збутом психотропної речовини - амфетамін серед наркозалежних осіб на території м. Чернігів та Чернігівської області (а.с.75,т.1); рапорту старшого оперуповноваженого 3 сектору відділу БКОЗ УСБ України в Чернігівській області капітана ОСОБА_24, про виявлення кримінального правопорушення в ході здійснення оперативно-службової діяльності (а.с.76,т.1)...

...Доводи касаційних скарг сторони захисту щодо провокації злочину є безпідставними, оскільки такий факт не знайшов свого підтвердження в результаті перевірки обставин кримінального провадження.

Так, для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Для встановлення факту провокації злочину є визначальним з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

При перевірці матеріалів кримінального провадження, даних про наполегливе схиляння закупником ОСОБА_2 обвинуваченого ОСОБА_1 до продажу йому наркотичних засобів, шляхом систематичних умовлянь, погроз, шантажу, крім власних тверджень ОСОБА_1 у межах обраної позиції захисту не наведено, як не наведено і конкретних доводів щодо того, які докази вказують про якусь залежність від правоохоронних органів чи то необхідність діяти в такий спосіб гр. ОСОБА_2, а тому версія сторони захисту щодо схиляння до протиправних дій не підтвердилась.

Навпаки, як правильно вказав апеляційний суд, активна поведінка ОСОБА_1 під час вчинення злочину свідчить про відсутність ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами. Так, протоколи негласних слідчих розшукових дій та відеозаписи вказують на те, що спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носило характер спілкування двох ділових партнерів; відповідно до відеозаписів від 31.01.2018 р., ОСОБА_1 під час передачі йому грошей цікавився у ОСОБА_2 якістю товару, що свідчить про його зацікавленість, і однозначно викриває обвинуваченого у інкримінованому йому злочині.

Джерело: «Заборона провокації злочину: практика Верховного Суду. Частина. 2. Провокація в справах про наркотики» – збірка, підготовлена Олексієм Гурою, членом Національної асоціації адвокатів України, лектором Вищої школи адвокатури НААУ.

Збірка* доступна для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://cutt.ly/RwqGPsjO