Відсутність у провадженні даних про те, що особа раніше займалась збутом наркотиків, крім випадків збуту залегендованій особі, а також відсутність реального приводу для внесення даних до ЄРДР та початку НСРД, тлумачиться на користь провокації

Постанова ВС від 31.10.2019 р. у справі № 321/954/14-к. https://cutt.ly/A8fVrnP

Кримінальне правопорушення: ч. 2 ст. 307 ККУ

#відсутність інфо про попередню злочинну діяльність = провокація

#заявник, що не подавав заяви

Кейс цікавий тим, що ВС сформулював ще одну ознаку провокації у справах про незаконний обіг наркотиків, а саме, відсутність у провадженні даних про те, що особа раніше займалась збутом наркотиків, крім випадків збуту залегендованій особі, а також відсутність реального приводу для внесення даних до ЄРДР та початку НСРД, тлумачиться на користь провокації.

Висновки ВС:

У цьому кримінальному провадженні підставою до кримінального переслідування та внесення відомостей в ЄРДР 16 березня 2014 року стала заява ОСОБА_4, у якій він повідомив про те, що чоловік на ім’я ОСОБА_1 здійснює незаконний збут наркотичного засобу – марихуани.

Втім, у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, будучи безпосередньо допитаним, дав показання про те, що з ОСОБА_1 він не знайомий і до правоохоронних органів із заявою про вчинення ним злочину не звертався.

Водночас стороною обвинувачення ці показання свідка ОСОБА_4 не були спростовані.

Першу оперативну закупку в цьому провадженні правоохоронні органи провели 07 квітня 2014 року за участю закупного ОСОБА_3, про що був складений відповідний протокол.

24 квітня 2014 року слідчим знову було проведено оперативну закупку. Крім того, діяння ОСОБА_1 за епізодом від 24 квітня 2014 року були кваліфіковані як вчинені повторно, а саме вчинені особою, яка вже вчинила тотожний або однорідний злочин, тобто слідчий отримав відомості про вчинення іншого окремого кримінального правопорушення.

Тому небезпідставні й посилання суду на провокацію правоохоронних органів щодо вчинення цих злочинів. Так, за позицією Європейського суду з прав людини, висловленою в ряді рішень, при фактично відсутніх у провадженні даних про те, що особа займалася збутом наркотичних засобів іншим особам, крім легендованої, є достатні підстави підозрювати, що мала місце провокація.

Джерело: «Заборона провокації злочину: практика Верховного Суду. Частина. 2. Провокація в справах про наркотики» – збірка, підготовлена Олексієм Гурою, членом Національної асоціації адвокатів України, лектором Вищої школи адвокатури НААУ.

Збірка* доступна для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://cutt.ly/RwqGPsjO