Показання свідка як доказ попередньої злочинної діяльності
«Заборона провокації злочину: практика Верховного Суду. Частина. 2. Провокація в справах про наркотики» – збірка, підготовлена Олексієм Гурою, членом Національної асоціації адвокатів України, лектором Вищої школи адвокатури НААУ
Гура Олексій
30.05.2023

Постанова ВС від 06.02.2018 р. справа № 658/2863/15-к. https://cutt.ly/g8fLRSr

Кримінальне правопорушення: ч. 2 ст. 307 ККУ

Перше рішення ВС, де суд надавав оцінку доводам про наявність провокації у справах, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. ВС погодився з оцінкою обставин і доводів Апеляційного суду. Цікавим у справі є те, що в обґрунтування відсутності провокації, (наявність об’єктивних підстав для початку розслідування) суд в якості аргументів використав показання свідка, який дав покази про попередню злочинну діяльність обвинуваченого.

Нагадаю, що ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово висловлювався щодо того, що початок кримінального провадження і подальше санкціонування таємної операції має проводитись за наявності у правоохоронців об’єктивної підозри, що особа займається злочинною діяльністю. У протилежному випадку, відсутність таких об’єктивних даних свідчить про провокацію («Vanyan v. Russia», §49; «Ramanauskas v. Lithuania» §67 і т.д. )

Доводи касаційної скарги захисту: ...Під час проведення оперативних заходів правоохоронними органами була здійснена щодо останнього провокація вчинення злочину та дії ОСОБА_4 мали провокативний характер, оскільки суду не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 було б вчинено злочин без втручання з боку правоохоронних органів...

Висновки ВС: З урахуванням зазначеного, також не заслуговують на увагу доводи у касаційних скаргах захисника та прокурора в частині того, що докази сторони обвинувачення отримані внаслідок провокації злочину та без врахування практики Європейського суду з прав людини, та що у випадку ОСОБА_1 не було підстав для проведення оперативно-розшукової справи, оскільки суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні.

У той же час, доводам апеляційної скарги захисника, в цій частині, апеляційним судом надано оцінку та крім інших доказів та показань свідка ОСОБА_4, враховано показання свідка ОСОБА_7 про те, що в м. Каховка при зустрічі знайомий ОСОБА_1 пропонував йому придбати наркотичний засіб - ацетильований опій за 1 см. куб. - 100 грн, але він відмовився. Тому, приймаючи до уваги вказане, відсутні підстави для висновку про те, що судом апеляційної інстанції в цій частині порушено вимоги передбачені ст. 419 КПК України. Про наявність інших істотних порушень вимог кримінального процесуального закону в цій частині у касаційних скаргах не зазначено.

Джерело: «Заборона провокації злочину: практика Верховного Суду. Частина. 2. Провокація в справах про наркотики» – збірка, підготовлена Олексієм Гурою, членом Національної асоціації адвокатів України, лектором Вищої школи адвокатури НААУ

Збірка* доступна для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://cutt.ly/RwqGPsjO